Билет №7

1. Основи системи фізичного виховання.

Основа передбачає те головне, на чому будується фізичне виховання різних груп населенні України. Базовою основою, що визначає функціонування системи фізичного виховання, виступає ідеологічна основа.

Ідеологічна основа вдає із себе систему прогресивних ідей, поглядів на фізичне виховання, які визначають роль і місце фізичного виховання в загальній системі виховання і освіти школярів.

Ідеологічна основа побудована на принципах гуманізації виховання, гуманізації освіти і демократизації управління процесом фізичного виховання.

Гуманізація виховання вимагає:

• гуманного відношення до особи вихованця;

• пошана його прав і свобод;

• пред'явлення школяру посильних і розумно сформованих вимог;

• пошана до позиції вихованців, навіть якщо він відмовляється виконувати пред'явлені вимоги;

• доведення до свідомості вихованців конкретних цілей його виховання;

• ненасильницьке формування фізичних якостей.

Гуманітарізация освіти припускає:

• значне збільшення часу, що відводиться учбовим планом як на традиційних, так і відносно нові дисципліни;

• гуманістичний стиль відносин в школі;

• залучення до культури як живого втілення миру людських цінностей;

• збереження і відновлення екології людини, його тілесного і духовного здоров'я;

• розуміння, взаєморозуміння, спілкування і співпраця в процесі фізичної освіти;

• переорієнтація процесу навчання з формування основних рухових умінь і навиків на розвиток особи людини, індивідуально-диференційований і особово-орієнтований підхід до навчання.

Демократизація зв'язується з демократичним стелимо управління на основі терпимості вчителя, обліку критичних зауважень школярів. Проблеми школярів вирішуються з їх активною участю. Відбувається сумісне обговорення плану роботи, вибираються оптимальні варіанти, ухвалюються рішення.

Демократизація допомагає в подоланні одноманітності організаційних форм фізичного виховання, можливості брати участь у визначенні засобів, формі занять.

Науково-методичні основи вдають із себе сукупність наукових даних про фізичне виховання.

Кожне теоретичне положення і практичні рекомендації в області фізичного виховання мають строге наукове обгрунтування. Як загальні наукові передумови при тлумаченні суті багатократного процесу фізичного виховання, його окремих сторін велике значення мають дані гуманітарних і природних наук – соціології, загальної педагогіки, біології, психології і ін. Безпосередньо ж обслуговують практику фізичного виховання соціологія, історія і організація фізичної культури, теорія і методика фізичного виховання, гігієна, медицина і ін.

Велику роль грає анатомія, фізіологія, біохімія і інші науки.

Дані науки формувалися і розвивалися разом з практикою фізичного виховання завдяки діяльності спеціальних учбових закладів, лабораторій, кафедр фізичного виховання, аспірантур, докторантур, які готують науково-педагогічних кадрів.

Розповсюджується науково-методична література, через яку передається різна інформація про освіту і проведенню фізичного виховання. Це монографії, підручники, навчальні посібники, методичні рекомендації.

Велику роль грають організація і проведення конференцій, симпозіумів, зустрічей, виставок і тому подібне

Програмно-нормативні основи представлені переліком документів і матеріалів, які розробляються державними органами управління у сфері фізичної культури і спорту в цілях вирішення поставлених державних завдань перед системою фізичного виховання. Їх можна умовно розділити на програмні і нормативні основи.

Програмні основи.

Це: Закон України «Про фізичну культуру і спорт», «Державна програма розвитку фізичної культури і спорту», «Державній стандарт освітньої галузі. Фізічна культура і здоров’я» та інші.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» визначає цінність фізичної культури і спорту для здоров'я фізичного і духовного. У відповідності і Законом держава регулює відносини у сфері фізичної культури і спорту шляхом формування державної політики в цій сфері, організацію певних державних органів і умов їх функціонування.

Законом визначаються права громадян на заняття фізкультурою і спортом, визначаються і характеризуються сфери і напрями впровадження фізичної культури.

«Державна програма розвитку фізичної культури і спорту».

Затверджена в 1994 р. указом Президента. У ній практично реалізовується Закон України «Про фізичну культуру і спорт». Цей закон має місце і в проекті «Державній стандарт загальної середньої освіти Україні. Освітня галузь. Фізічна культура і здоров’я», який підготовлена в 1997 р. В даний час державний стандарт переглядається, проект якого опублікований в газеті «*» від 14 січня 2003 року

У державній програмі розвитку фізичної культури і спорту визначаються основні напрями державної політики фізичного виховання; визначається роль фізичної культури в житті держави і суспільства; показані тенденції розвитку фізичної культури і спорту, а також практичні способи впровадження фізичної культури в побут громадян; основні положення організаційного, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного забезпечення.

Державний стандарт включає обов'язковий мінімум змісту освітнього напряму «Фізічна культура і здоров’я», обов'язкові результати навчання, які відповідають різним освітнім рівням – початковій, базовій і основній школі і є самостійним нормативним документом.

Державний стандарт визначає не тільки обов'язковий мінімум змісту освіти в області фізичної культури, але і обов'язкові результати навчання по різних освітніх рівнях.

В області фізичної культури державні стандарти включають базовий, регіональний і шкільний компоненти змісту освіти. При цьому базовий компонент є обов'язковим для вивчення, оскільки без нього неможлива повноцінна життєдіяльність. Регіональний – це та частина, яка формується на обласному рівні і є обов'язковим для вивчення. Шкільний же компонент визначається з урахуванням запитів і інтересів школярів, природних умов мешкання, стану здоров'я фізичного розвитку, рухової підготовленості, матеріальної бази школи.

Учбові програми визначають об'єм знань, умінь і навиків який необхідно отримати школяру відповідно до встановлених державних норм, стандартів.

Єдина учбова програма по фізичному вихованню не може врахувати всі запити і інтереси учнів і вчителів. Тому для забезпечення державних інтересів у фізичному вихованні з одного боку, а також інтересів учнів і захисту прав учбових установ за визначенням за визначенням змісту і засобів фізичного виховання молоді, що вчиться, згідно статті 12 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» на сьогоднішній день розробляються програми 3-х рівнів: базові, регіональні, робочі.

Базові – визначають мінімальний рівень фізичної освіти, який держава зобов'язується дати всім дітям, що вчаться, студентам, військовим незалежно від регіону мешкання, національності, індивідуальних особливостей.

У базових програмах не повинно бути фізичних вправ, для вивчення яких немає умов, які зв'язані з ризиком для життя і здоров'я, не відповідають естетичним вимоги, формують культ насильства і жорстокості.

Регіональні – розробляються на основі базових з урахуванням національних, кліматичних, економічних умов. У якості може бути область, район, група районів одній або різних областей. Зміст регіональних програм може розширюватися в рамках регіонального ліміту часу, відведеного на предмет і містити матеріали з поглибленим вивченням виду спорту. Учбовий матеріал для регіональних програм визначають регіональні і місцеві органи управління освітою.

Робочі програми розробляються вчителями конкретної учбової установи з урахуванням матеріальної бази, традицій учбового закладу, спеціалізації вчителів, інтересів учнів і рівня їх підготовки, кількості годинника відведених на предмет в кожному учбовому закладі.

Шкільний компонент – це вариативная складова частина середньої освіти, яка формується учбовим закладом з урахуванням його можливостей, специфіки. Мета – дати можливість що кожному вчиться вибрати предмет, який заглиблює і розширює передбачений державним стандартом обов'язковий мінімум (предмети і кухлі по вибору). А також підвищити свій рівень шляхом вивчення курсів, які не передбачені базовою програмою (факультатив).

Нормативні основи