Билет №26

1. Гнучкість і методика її виховання.

Гнучкість - це здібність до рухів з великим розмахом в певних з'єднаннях тіла.

Гнучкість залежить від форми суглобових поверхонь, рухливості кісткових з'єднань, еластичності зв'язок, сухожиль і м'язів, а також від центрально-нервових, чинників обуславливающих тонус м'язів і координацію їх діяльності.

Виділяють активну і пасивну форми гнучкості.

Активна гнучкість виявляється при рухах самої людини, пасивна – при пасивних рухах, що здійснюються під впливом зовнішніх сил (наприклад, зусиль партнера). Засобом для розвитку гнучкості є вправи на розтягання, що діляться на дві групи: активні і пасивні.

Для розвитку гнучкості необхідно керуватися наступними методичними рекомендаціями: вправлятися щодня; вправи виконувати після ретельної розминки; кількість повторень кожної вправи 8 – 10 разів, тривалість утримання статичних положень 5 – 6 сек; вправи виконувати до появи больових відчуттів в розтягуючих м'язах і зв'язках; використовувати орієнтири, що визначають бажаний розмах рухів; поєднувати вправи для розвитку гнучкості з вправами для розвитку сили і здібності до довільного (свідомому) розслаблення м'язів. Гнучкість вимірюється в градусах або мірах довжини за допомогою приладів спеціальних конструкцій шляхом визначення величини кутів або розмаху рухів в окремих анатомічних з'єднаннях.

2. Характеристика шкільної програми з фізичної культури: значення, структура, зміст.

Программа - основной документ государственного планирования. Она имеет пояснительную записку, инвариативная состовляющая( обяз-ательная) теоретико методические знания и ОФП, вариативные модули. Каждый вариативный модуль имеет пояснительную записку, содержание ученого материала.В каждый модуль входять теоритические сведения, специальная физическая підготовка и техніко тактическая підготовка. Учебная программа ФК 5-11 класс составлена в соответствии к требованиям государственного стандарта, базового и среднего образования утвержденного постановленим кабінетом Министров Украины от 2004года. Программа характеризуется направленностью на реализацию принципа вариативности и построєна по модульной системе. Она составлена у 2х обязательных ( инвариативных модулей и нескольких вариативных модулей по выбору учащихся. А в 1-4 кл. программа составлена с рас четом 3 часа в неделю 105 часов. В структуру начальной школы входять теоретико- методическая підготовка и способы физкультурной деятельности:-школа культуры движений с элементами гімнастики;-школа передвижений;-школа м’яча;-школа прыжков;-школа активного отдыха;-школа развития физических качеств-школа осанки

В програмне для начальних классов выделяется резервное время в количестве 20 часов.Основное направление школьной программы реакреационно- оздоровительное.

3. Розвиток форм навчання в історії педагогіки. Типи та структура сучасного уроку. Учитель як автор та співавтор уроку.

Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за сталим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання. Крім уроку, навчання може бути організоване у формі творчої майстерності, проектного заняття, семінарських занять, вільної роботи учнів та ін.

До основних компонентів уроку як системи відносять: зміст навчального матеріалу, -методи та засоби навчання, форми організації навчальної діяльності учнів. Усі вони перебувають у тісному зв’язку та визначаються метою уроку. Суттєвий вплив на визначення структури уроку та його композиції, а також на перебіг і результати здійснюють учасники навчално-виховного процесу – учні та вчителі Від особливостей кожного з них значною мірою залежать і вибір прийомів пізнавальної діяльності, і продуктивність їх реалізації.

Для сучасного уроку характерними ознаками є:

гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;

варіативність і гнучкість структури уроку;

спрямованість уроку на особистість учня;

системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;

спрямованість уроку на головне – генералізація навчання;

повне засвоєння нового матеріалу на уроці;

оптимізація форм роботи на уроці;

економія часу в шкільному навчанні.

Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з нами. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою. У підготовці до уроку виділяють три етапи:

Діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їх рівня підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу.

Прогнозування, який включає вибір найбільш оптимальної стратегії навчання учнів і оцінку різних варіантів проведення уроків у контексті обраної стратегії.

Планування, що має на меті створення плану та програми управління навчальною діяльністю учнів.

Складання плану уроку передбачає три стадії:

вивчення мети;

розробку дидактичної моделі процесу;

визначення структури уроку.

У підготовці та проведенні уроку вчитель виконує функції сцинариста, рижесера, постановника та водночас є виконавцем головної ролі у написаному ним творі. У процесі виконання цих ролей у діяльності вчителя вчені М.Кузміна, В. Сластьонін, А. Щербаков виділяють конструктивну, організаційну, комунікативну функцію.

Конструктивна реалізується в двох напрямах конструюванні змісту, що передбачає відбір навчальної інформації до уроку, і конструюванні процесу її засвоєння, що включає добір методичних прийомів і засобів навчання, необхідних для успішного перебігу цієї діяльності.

Організаційна функція полягає в залученні учнів до виконання запланованих видів навчальної діяльності, стимулюванні та цінуванні, під яким розуміють вираження вчителем своєї радості з приводу досягнень учнів.

Призначення комунікативної функції вчителя полягає в установленні таких взаємовідносин між учнями на уроці, які б сприяли підвищенню ефективності навчальної праці.

Гностична функція передбачає забезпечення наукового підходу до організації навчального процесу, який базується на врахуванні доробку сучасної науки та практики з питань організації навчально-пізнавальної діяльності, особливостей психічного розвитку учнів даного класу, власного досвіду.

Учитель як автор і співавтор. Вчитель - це самостійна, творча, інтелектуальна особистість, якою властиві духовна краса і благородство, доброта і сердечність, культура почуттів, людяність, гнучкий розум. Найголовнішим вимогою до вчителя є його безмежна любов до дітей, віра в те, що кожна дитина хороший, унікальний за своїм. Крім того, вчитель повинен знати свій предмет, любити його, цікавитися ним.

Учитель повинен не тільки вміти побачити індивідуальність кожної учня, але й уміти спроектувати дальший розвиток його особистості. Особлива увага приділяється розвитку відношень між вчителем і учнем. Взаємодія вчителя і учня на уроці нічого не повинно обмежуватися відповіддю на питання з предмета, необхідно спілкуватися з учнем як з однодумцем.