- •Билет №1
- •Особливості організації
- •Билет №2
- •Билет №3
- •Билет №4
- •Билет №5
- •Билет №6
- •Билет №7
- •1. «Національна спортивна класифікація».
- •2. «Державні тесті і нормативи оцінки фізичної підготовленності населення Україні».
- •Билет №8
- •Билет №9
- •Билет №10
- •3. Класифікація фізичних вправ за значенням для вирішення освітніх завдань.
- •Билет №11
- •Билет №12
- •Билет №13
- •Билет №14
- •Билет №15
- •Билет №16
- •III. Оцінка рівня розвитку рухових якостей
- •IV. Оцінка организаторскіх, інструкторських навичок
- •Билет №17
- •Вербальні засоби спілкування
- •Невербальні засоби спілкування
- •Билет №18
- •Билет №19
- •Билет №20
- •Билет №21
- •Билет №22
- •Билет №23
- •Билет №24
- •Билет №25
- •Билет №26
- •Билет №27
- •Билет №28
- •Билет №29
- •Билет №30
Билет №25
1. Основи методики розвитку спритності.
Під спритністю розуміється сукупність координаційних здібностей. Методика розвитку спритності полягає в оволодінні новими вправами.
Для розвитку спритності можуть бути використані будь-які вправи, але за умови, що вони мають елементи новизни. - Збільшення координаційної складності вправ. - Боротьба з нераціональною м'язовою напруженістю, оскільки прояв спритності багато в чому залежить від уміння розслабляти м'язи в необхідний момент. - Підвищення здатності підтримувати рівновагу тіла. Для чого використовують вправи на обмеженій опорі і вправи в діях з прямолінійними і кутовими прискореннями (наприклад, в перекидах з різними напрямами).
2. Значення і характерні риси уроку фізичної культури.
Значення уроку ФК: - обов’язковий для всіх віків; - передбачений учбовим планом; - зміст регламентується програмою; - Забезпечує необхідний мінімум знань, умінь, навиків і рівень ФК; - Однорідний контингент; - Виховує особу.
Характерні риси уроку ФК: присутність педагога; чітке дозування навантаження, визначає місце і час, постійний склад, строга регламентація діяльності учнів і вчителя, вирішує всі завдання.
Зміст регламентується програмою.
3. Основні цілі, завдання, принципи та форми взаємодії школи та сім’ї. Майстерність вчителя у роботі з батьками. А.Макаренко та В.Сухомлинський про сімейне виховання.
Сім'я і школа - два основних і рівноправних суб'єкта соціалізації особистості в період дитинства і отроцтва. Школа і сім'я, повинні грунтуватися на принципах взаємозв'язку, взаімопреемственності і взаємодоповнення у виховній діяльності.
У процесі взаімообщенія не тільки педагоги повинні звертати увагу батьків на недоліки в методах і змісті сімейного виховання, а й батьки вказувати педагогам на аналогічні «збої» у роботі школи. Об'єктом впливу педагогів може бути не тільки дитина в сім'ї, а й дорослі члени сім'ї і сама сім'я в цілому як колектив.
Діяльність пед колективів з сім'єю включає три основні складові педагогічної допомоги: освітню, психологічну, посередницьку, які нерозривно пов'язані між собою.
Освітня складова включає в себе два напрямки діяльності; допомогу сім'ї у навчанні та вихованні дітей. Допомога в навчанні спрямована на запобігання виникають у сім'ї проблем і формування пед культури батьків.
Діяльність пед колективів передбачає освіта батьків з різноманітних питань сімейного виховання: пед та соціально-псих підготовка батьків до виховання майбутніх дітей; значення особистого прикладу і авторитету батьків у вихованні дітей, ролі матері та батька; виховання дітей у сім'ї з урахуванням статі і віку; сутність самовиховання і його організації, роль сім'ї у керівництві процесом самовиховання дітей та підлітків; заохочення і покарання у вихованні дітей у сім'ї; особливості виховання дітей з відхиленнями у фізичному і психічному розвитку; трудове виховання в сім'ї, допомога дитині у виборі професії; організація режиму праці, навчання, відпочинку і дозвілля дітей у сім'ї; моральне, фізичне, естетичне, статеве виховання дітей;
Допомога у вихованні проводиться педагогами в першу чергу з батьками - шляхом їх консультування, а також з дитиною - за допомогою створення спеціальних виховують ситуацій для вирішення завдання своєчасної допомоги сім'ї з метою її зміцнення та найбільш повного використання її виховного потенціалу.
Психологічна складова педагогічної допомоги включає в себе два компоненти: соціально-психологічну підтримку і корекцію. Соціально-псих підтримка спрямована на створення сприятливого мікроклімату в сім'ї в період короткочасних криз. Найбільш ефективно цю роботу може виконувати шкільний психолог.
Корекція міжособистісних відносин відбувається в основному, коли в родині існує психічне насильство над дитиною, що приводить до порушення його нервово-психічного і фізичного стану.
Посередницький компонент педагогічної допомоги включає в себе три складові: допомога в організації, координації та інформування в питаннях сімейного виховання.
Допомога в організації спрямована на організацію сімейного дозвілля, що включає в себе: організацію клубів за інтересами, сімейних свят, літнього відпочинку та ін Допомога в координації спрямована на активізацію різних відомств і служб у спільному вирішенню проблеми конкретної сім'ї та положення конкретної дитини в ній.
Такими проблемами можуть бути: передача дитини на виховання в прийомну сім'ю; приміщення дітей до притулків, місця тимчасового перебування дітей; сприяння поверненню дитини в сім'ю та ін Допомога в інформуванні спрямована на забезпечення сім'ї інформацією з питань навчання і виховання, соціального захисту. Вона проводиться у формі консультування.
Питання можуть стосуватися різних аспектів: прав дітей, батьків, внутрішньосімейних відносин, медико-фізіологічного розвитку дітей та ін Таким чином, педагог у роботі з сім'єю виконує одночасно ряд ролей:
радник: інформує сім'ю про важливість і можливості взаємодії батьків і дітей у сім'ї; дає педагогічні поради з виховання дітей та ін; консультант: консультує з питань сімейного законодавства; роз'яснює батькам способи створення умов, необхідних для нормального розвитку та виховання дитини в сім'ї, і ін; захисник: захищає права дитини у випадку, коли доводиться стикатися з повною деградацією особистості батьків і витікаючими з цього проблем людського ставлення батьків до дітей.
Важливий компонент пед культури батьків - їх пед підготовленість: визначена сума психолого-пед, фізіолого-гігієнічних і правових знань, а також вироблені в процесі практики навички з виховання дітей.
Педагогічна діяльність батьків ділиться на конструктивну, організаторську і комунікаційну. Конструктивна діяльність полягає насамперед у визначенні мети виховання, у виборі його форм і методів. У неї також входить складання плану своєї діяльності з виховання.
Організаторська діяльність реалізує конструктивну на практиці. Вона включає, з одного боку, організацію життя і занять дітей, з іншого - організацію своєї власної діяльності і відпочинку. Комунікативна діяльність включає в себе встановлення оптимальних взаємин між батьками, батьками і дітьми, членами сім'ї та оточуючими людьми.
Взаємодія всіх цих видів педагогічної діяльності в значній мірі обумовлює рівень педагогічної майстерності батьків.
Важливим компонентом пед майстерності є пед такт, що характеризується вдумливим і уважним ставленням до дітей, умінням бути чуйним, справедливим, але і вимогливим.
Найважливішими напрямами роботи школи з підвищення пед культури батьків можна виділити наступні: науково-пед просвітництво (лекторії для батьків, університети батьківських знань, батьківські збори з обміну досвідом, вивчення матеріалів засобів масової інформації); пед діяльність, пов'язана з реалізацією контролюючої, комунікативної, організаторської , коректує та інших функцій з виховання дітей; пед самоосвіта (читання пед літератури, перегляд передач).
Практичне здійснення підвищення пед культури батьків включає наступний основні ланки:
загальне ознайомлення всього дорослого населення з основами; підготовка юнаків і дівчат до сімейного життя в старших класах; підготовка батьків до виховання дітей дошкільного віку; підготовка вчителів і вихователів до роботи з батьками.
Сім'я-це товариств. одиниця, основ. на шлюб та відносинах кровної спорідненості.
Добре знання сімейних умов учнів дає вчителю:-вміння детально розібратися в індивід. особ-ях і можливостях уч-ів. - Возм-ть вчасно помітити відхилення в поведінці, допомогти дитині в її роботі, - легше знайти інд. підхід.
Існує 3 групи батьків:
I. батьки-помошники вчителя в воспит. роботі з дітьми.
II. батьки-потенційні помошники.
III. пасивні батьки.
Вчителю важливо сформувати колектив не тільки учнів, а й батьків.
Форми роботи вчителя з батьками:-індивід. (Бесіда з батьками в школі, дні консультацій батьків у школі) - колектив. (Класні збори. Батьківські конференції, пед. Лекторії ...). Батьківські збори-вищий орган товариств. самоврядування батьків у класі, явл. важливим засобом формування колективного думки батьків з обговорюваного питання, проблеми.