Хай буде відомо вам, правовірним, як через це попу-щені ми в ту спокусу, оскільки всі посельці малої русії поєретичилися і далеко відсторонилися від

БОГА, ПРИПРЯГШИ ДО НЕВІР'Я І ЗЛЕ ЖИТТЯ, А ТОМУ ПОВЕР-НІМОСЯ НАЗАД ДО БОГА, ХАЙ БОГ ДО НАС НАБЛИЗИТЬСЯ, ВІН-БО ЗАВЖДИ БЛИЗЬКО Є; ГРІХИ Ж НАШІ НАС ДАЛЕКО

Відлучайть од нього. Отож покаймося самі у своїх гріхах, кожен суд собі учинивши, по тому і блаґочестя правовір'я нашої церкви як виправити порад вам істинну і неблазенну даю

Перш за все очистіть церкву від усіляких зваб та єритичних забобонів і без суєслів'я, у простоті серця бога хваліте; латинський сморід із церкви виженіте, а богові, співаючи простою нашою руською піснею, дякуйте. При тому прихилітеся до нашої східної православної віри усім серцем, душею й помислом без усякого сумніву,а єретицтво й усяке невір'я від себе одкиньте. Поклоніння іконам щиро щануйте, а в домах, де перебуваєте, образ матері божої з її превічним дитям на стіні в кінці трапези вашої пригвоздіте. До церкви прийшовши, хрестом Христовим не соромтеся хреститися, бо нині християни Малої Русії поєретичіли, коли хреста Христового, слави своєї, на якому нам спасіння сподіялося, соромляться (...) Євангелія й Апостола в церкві на літургії простою мовою не вивертай те, а після літургії, щоб люди розуміли, тлумачте все і викладайте по-простому?Книги всі церковнії і устави друкуйте словенською мовою.

Оповім вам велику таємницю: диявол має таку заздрість до словенської мови, що ледве живий од гніву, радо б її вигубив до-щенту і всю боротьбу свою на те подвигнув, щоб викликати до неї омерзіння, огиду та ненависть. А що дехто з наших ганить сло-венську мову і не любить її, то знай певно, що це вони творять дійством того майстра і риганням духу його (...)

Тут, знаю, злякаєшся і скажеш, як учні Христу, коли він їм ска-зав, що важко увійти багатим у царство небесне. Тоді відказали учні з жахом: «Коли воно так, як кажеш, господи, то хто може бути спа-сенний?» І знову спитали: «Чи всі влади й царі, ті, що були і ті, що хочуть бути, загинули й загинуть?» На це тобі коротко відповім і той вузлик швидко розв'яжу. Істинно тобі кажу, що мало їх і спаслося, і спасеться, і їх усіх ми можемо перечислити, хто задля спасіння в таму житті виснажив богобійно свій вік і плоди християнства в собі показав, а інші всі по-поганському, по-тиранському, по-мучительському безчесно жили, загинули й залишили на вічну ганьбу та зневагу пам'ять лихих своїх справ, а благочестиві царі і в небесах, і на землі дотепер прославляються богохвальними вустами.

Що ж це таке плід влади і чим вона могла б спастися? Знай про це!

По-перше: смирення — розуміючи так про себе, що годі гордитися, адже має бути питаний і катований, коли б не владнав добре і достойно все йому довірене згідно з божою волею, як добрий вірний шафар свого пана.

По-друге: приниження й упослідження — розуміючи так про себе: хоч і високо сидить і вище за всіх дивиться, але з низькими він однаково земля й порох і так само, або й гірше, у гробі від черви той труп постраждає.

По-третє: нехвальство — міркуючи так про себе, що нема, чим хвалитися, коли довічно не пробуває і швидко міняється, а, зрештою, зникає й гине.

По-четверте: милість, щедрість, обичайність і добродійність - носячи подобу сонячного круга, всім своє нутро до любові відкривати і досвідчувати своїм оком загальні нестачі й потреби, освітлювати, дозирати і ті потреби задовольняти.

По-п'яте: благоговіння, тобто чесність, боязнь і сором утримувати й мати їх завжди у собі до бога та святих. Це значить молити, просити, припадати, славити, утішати, шанувати, величати і хвалити христоносців, бо взяли собі скорбну путь і в слід божий пішли. І це йому треба чинити для того, щоб були В НЬОГО поспішники до ласки божої, чого сам знайти не може через забаву владою та урядуванням, яке чинить у мирі.

Отаким обичаєм може спастися такий володар, король чи князь, приклавши до доброго життя суд і правду і то не з огляду на свою мирську добродійність, а на тих сіромах сподіваючись і маючи певну надію: котрі ходять з хвостами каптурними, в одежі мішком пошитій, з ремінним поясищем і які носять нечищені черевичища — саме вони схилять милість божу через молитви на прощення гріхів такому господарю чи князю, коли через необережність мирської забави, як людина, согрішить (...)

[електронний ресурс [режим доступу] //ww.rius.kiev.ua/biblioteka/metod1/4]

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

? за допомогою документа, окресліть напрямки реформування української церкви.

? На підставі вивчення тексту схарактеризуйте відношення автора до католицької церкви, знайдіть причини.