Питання для самоконтролю

1. Які рослини здатні накопичувати синильну кислоту?

2. Як діє синильна кислота на організм тварин?

3. Які ознаки отруєння синильною кислотою?

4. Які пазміни при отруєнні цианглікозидами?

5. Яке лікування при отруєнні цианглікозидами?

Тема: отруєння рослинами, які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди План

1.Рослини які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди, соланін: гречка, гулявник високий, звіробій, просо, якорці, конюшина еспарцет, ячмінь, жовтець, картопля, паслін.

Література: Г.О.Хмельницький ст. 201-206, 225-230

1.Рослини які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди, соланін: гречка, гулявник високий, звіробій, просо, якорці, конюшина еспарцет, ячмінь, жовтець, картопля, паслін.

Деякі кормові рослини і бур'яни в різні стадії вегетації здатні накопичувати пігменти (фагопірин, гіперицин, фурокумарин, філоеритрин), які підвищують чутливість непігментованих ділянок тіла до сонячних променів, що супроводжуються місцевими запальними явищами і загальною реакцією організму тварини. Ці захворювання відомі як гречана хвороба або фагопіризм.

Отруєння гречкою можливе в період цвітіння, а також при згодовуванні соломи, висівок. Діючий початок - пігмент фагопірин.

Звіробій - містить пігмент гіперицин.

Просо - стає токсичним при несприятливих умовах.

Якірці - має пігмент філоеритрин.

Патогенез - пігменти рослин під впливом енергії сонця, яка більш вільно проникає через незабарвлені ділянки шкіри активізуються із утворенням речовин, які володіють властивістю пошкоджувати стінки капілярів і клітин шкіри. Розрізняють два типи фото сенсибілізації: первинний, коли пігменти після всмоктування в кров досягають шкірного покриву без змін, і вторинний, коли в шкт фотосенсибілізуючий фактор порфірин-філоеритрин утворюється із хлорофілу, поступає в печінку, викликає її пошкодження, що приводить до затримки його в організмі. Суть фотодинамічної дії полягає в тому, що пігменти рослин під впливом сонячного світла, яке вільно проникає через непігментовані ділянки активує перекиси, які пошкоджують стінки капілярів і клітин шкіри. Крім місцевої реакції більшість фотосенсибілізуючих пігментів володіють загальнотоксичною дією, пошкоджуючи слизову шкт, викликають дистрофічні процеси в печінці, мозку, пригнічують гемопоез.

Фотосенсибілізуючі пігменти володіють також загально токсичною дією, пошкоджують слизову оболонку шлунково - кишкового тракту, виникають дистрофічні і некротичні явища в печінці, мозку, пригнічують гемопоез.

Ознаки - залежно від кількості з'їджених рослин, інтенсивності сонячного опромінення розрізняють гостре, підгостре і хронічне отруєння. У свиней - почервоніння шкіри і утворення пухирців із серозною рідиною на шкірі п'ятачка, вушних раковин, спини і кінцівок. Через декілька днів почервоніння зникає, пухирі лопають, з'являються мокнучі екземи із наступним змертвінням вражених ділянок. Прискорюються пульс і дихання, підвищується температура тіла, загальне пригнічення, апетит відсутній. Захворювання супроводжують розлади функцій шлунково - кишкового тракту.

У овець раптово виникає гостра гіперемія і набряк шкіри і підшкірної клітковини в області голови, особливо на вухах, губах, повіках. Процес поширюється на слизові оболонки очей, ротової і носової порожнини, що приводить до порушення зору, приймання кормів. Набряк супроводжується свербінням. Через кілька днів з'являється некроз шкіри. У ВРХ і коней отруєння зустрічається рідше.

З.Пат. зміни - некротичні ділянки непігментованих і зневолошених ділянок шкіри, жовтяничність слизових, серозних оболонок і нерідко підшкірної клітковини, виснаження.

Печінка збільшена жовто-коричневого кольору, з явищами білкової , жирової дистрофії і вогнищами некрозу. Слизова оболонка шлунково - кишкового тракту запалена, в шлунку і тонкому кишечнику - крововиливи.

Легені гіперемовані, набряклі. Судини мозку ін'єковані.

Діагноз - анамнез, симптоми, пат. зміни, ботанічний аналіз корму, пасовищ.

Диференціюють від ящуру, лептоспірозу, бешихи.

1. Лікування - виключити підозрілі корми, тварину помістити в темне місце, дати послаблююче. Вражені місця шкіри і слизових оболонок періодично обробляють 0,5% розчином калію перманганату або 1% розчином таніну із наступним застосуванням цинкової, гідрокортизонової або преднізолонової мазі. Для профілактики ускладнень призначають антибіотики і сульфаніламідні препарати. При погіршенні загального стану тонізуючі засоби - кофеїн, глюкозу, кальцію хлорид.

2. Профілактика - ретельний контроль за використанням пасовищ, не виганяти голодних тварин в сонячну погоду.

Отруєння рослинами, які містять глікоалкалоїди.

ЕТІОЛОГІЯ. Соланін є глікоалкалоїдом, тобто складається з глікозидів і алкалоїдів. У значній кількості він міститься у рослинах з родини пасльонових. Токсикологічне значення має картоплиння, позеленіла та проросла картопля, паслін солодкий та чорний. Невелика кількість соланіну міститься у листі, стеблах і в недостиглих плодах помідорів. Отруєння частіше зустрічається у врх, свиней та овець.

Соланін міститься у різних кількостях у бульбах картоплі і в окремих частинах рослин. Найбільша кількість соланіну міститься у молодих відростках (до5%), суцвіттях картоплі ( 0,6-0,7%), значно менше - у стеблах картоплі ( до 0,25%), трохи більше у шкарлупі картоплі 15мг/100кг. При варінні соланін розкладається на соланіноподібну речовину – соланідин, який менше токсичний. Склад соланіну у різних пасльонових різний.

ПАТОГЕНЕЗ. Соланіні справляє місцеву подразливу та резорбтивну дію. Потрапивши всередину, він спричинює запалення слизових оболонок шлунка і кишечнику; після всмоктування збуджує, а потім пригнічує центральну нервову систему, гемолізує еритроцити, а при виділенні з організму уражує нирки та шкіру, особливо при хронічному перебігу.

СИМПТОМИ. Отруєння може проявитися у трьох формах :

• Шлунково-кишкова – форма інтоксикації є наслідком згодовування тваринам картоплиння або подрібнених бульб, які зберігалися на сонці і позеленіли. Перші симптоми інтоксикації – анорексія, пригнічений стан, скуйовдженість волосяного покриву, діарея, калові маси водянисті, смердючі, з домішками слизу та крові. З ротової порожнини виділяється слина і слиз.

• Нервова - форма отруєння виникає внаслідок резорбції соланіну, який надходить у нервову тканину, справляючи виражену токсичну дію. Клінічно це проявляється пригніченням, відсутністю реакції на зовнішні подразники, парезом та паралічем задньої частини тіла і тазових кінцівок. У деяких тварин спостерігається підвищена рухова активність.

При обох формах інтоксикації відмічають прискорення дихання і пульсу, температура тіла в нормі або знижена. Загибель при нервовій формі настає через 18-24 години, при шлунково-кишковій – залежно від ступеня інтоксикації. Деякі тварини гинуть у період до 48 годин, а при своєчасному лікуванні – видужують.

- Для шкірної форми частіше є характерним хронічний перебіг. При обох формах інтоксикації відмічають прискорення дихання і пульсу, температура тіла в нормі або знижена. Загибель при нервовій формі настає через 18-24 години, при шлунково-кишковій – залежно від ступеня інтоксикації. Деякі тварини гинуть у період до 48 годин, а при своєчасному лікуванні – видужують.

- Для шкірної форми частіше є характерним хронічний перебіг. Перші ознаки отруєння виявляються через тижні і навіть місяці після початку поїдання.

Спостерігають виразковий стоматит, кон’юнктивіт, везикулярний і струпоподібний дерматит на кінцівках, вимені, мошонці, біля кореня хвоста й анального отвору.

Деяких випадках у свиней виявляють набряк легень, жовтяничність шкіри та слизових оболонок. Виділення соланіну через нирки часто призводить до патологчіних змін у них. У сечі виявляють білок.

ПАТАЛОГО-АНАТОМІЧНІ ЗМІНИ. При кишково-шлунковій формі мають місце геморагічне запалення слизової шлунка і кишечнику, дистрофічні зміни в печінці, серці та нирках, застійна гіперемія в шкірі, печінці, селезінці, оболонках мозку. При нервовій формі виявляють гіперемію мозку та дистрофічні зміни в печінці, нирках і серці.

ДІАГНОЗ. Ставлять на основі аналізу даних анамнезу, ботанічного складу пасовища та кормів, результатів хімічного дослідження та розтину трупів.

ЛІКУВАННЯ. Має бути спрямоване на негайне припинення згодовування підозрілих кормів та звільненя шлунку від вмісту за допомогою блювотних – апоморфіну гідрохлориду - свиням, та проносних краще сольових. Рекомендовано промивання шлунка (рубця) 0,1% розчином калію перманганату, після чого призначають в’яжучі та обволікаючі засоби, серед яких найбільш ефективним є 0,5% розчин пектину – по 150 мл для корів і по 20-30 мл для свиней. Для стимуляції серцевої діяльності та дихання призначають підшкірно розчин кофеїну бензоат натрію або кардіамін, внутрішньовенно- розчин глюкози на ізотонічному або гіпертонічному розчинах натрію хлориду.

Добрий ефект досягається при використанні суміші 500мл ксемодексу і 50 мл 10% розчину вітаміну В₁ , яку вводять внутрішньовенно в дозі 250 мл для корів і 30-50 для свиней.

Високоефективним є внутрішньовенне введення суміші 1% розчину метиленового синього та 5% глюкози по 150 мл для ВРХ або 10% розчину натрію тіосульфату в дозі 0,5мл/кг маси тіла тварини.

Патологічні зміни шкіри та видимих слизових оболонок лікують за правилами хірургічної практики.

ПРОФІЛАКТИКАспрямована на запобігання згодовуванню тваринам пасльонів, картоплиння та паростків. Позеленілі та пророслі бульби картоплі дозволяється згодовувати тільки після проварювання протягом години. Воду, в якій варилася неочищена від шкурки картопля, слід зливати. Годівлю картоплею бажано поєднувати з концентратами, багатими на жир. При силосуванні картоплиння додають не більше 25% від загальної кількості зеленої маси.

Словник для самоконтролю.

фагопіризм;

гіперицин;

філоеритрин;

дистрофія;

некроз;

тонізуючі засоби; диференційний діагноз.