Ситуаційні завдання.

1. Після випасання коней в лісі спостерігається збудливість , далі обмежена рухливість, хиткість заду, атаксія, розлади шкт, через 5 днів тварина загинула.

І. Які зміни можна побачити при розтині трупа.

ІІ. Яке лікування і профілактика даного отруєння.

2. Після згодовування соломи пшениці у корів спостерігається порушення координації рухів, салівація , розширення зіниць, некроз ділянок шкіри на вухах, голові, кінцівках.

І. Чим викликане захворювання.

ІІ. Які лікувально – профілактичні заходи при отруєнні.

3. При розтині трупа корови виявили : синюшність слизових оболонок , кров звернута, темна, в підшкірній клітковині крапкові і смужкові крововиливи, печінка збільшена, дрябла, глиниста, слизова оболонка передшлунків легко відшаровується.

І. Що явилось причиною отруєння.

ІІ. Які симптоми при отруєнні.

ІІІ. Яке лікування слід призначити.

4. Після випасання корів на буряковому полі спостерігались ознаки отруєння.

І.Які симптоми отруєння.

ІІ. Яке лікування необхідно призначити.

5. Для регулювання вуглеводного обміну тварині із ознаками отруєння назначили інсулін в комплексі лікувальних заходів.

І. Яка причина і патогенез отруєння.

ІІ. Які симптоми отруєння.

ІІІ. Яке лікування при даному отруєнні.

6. У тварини ознаки отруєння нітратами.

І. Які причини отруєння.

ІІ. Який патогенез при отруєнні нітраами.

ІІІ. Які симптоми отруєння.

7. У корови ознаки отруєння : неспокй, спрага, видимі слизові оболонки поступово змінюють забарвлення від блідо – рожевого до синьо-коричневої.

І. Як діагностують отруєння.

ІІ. Яке лікування та профілактика.

8. Після поїдання великої кількості позеленілої картоплі корова захворіла.

І. Який патогенез отруєння.

ІІ. Які симптоми отруєння.

ІІІ. Чим лікують тварину при даному отруєнні.

9. Хвору тварину лікар помістив у темне приміщення обробив вражені ділянки шкіри 0,5 % розчином перманганату калію.

І. Чим викликане отруєння.

ІІ. Який патогенез при даному отруєнні.

ІІІ. Які симптоми отруєння.

10. При розтині трупа корови виявили запалення слизової оболонки шлунка тонкого і товстого кишечника , в підслизовому шарі крововиливи , вмістиме рубця має різкий запах.

І. Які причини отруєння.

ІІ. Які симптоми отруєння.

ІІІ. Чим лікують тварину при даному отруєнні.

11. Тварина загинула після поїдання великої кількості сорго

І. Які після забійні зміни можна побачити при розтині.

ІІ. Які клінічні ознаки.

ІІІ. Як лікують при даному отруєнні.

12. Тварина отруїлась люпином.

І. Який патогенез отруєння.

ІІ. Які симптоми при люпинозі.

ІІІ.ЯК лікують люпиноз.

Інструктивна картка практичного заняття № 1,2 з дисципліни "Токсикологія"

Тема: Вивчення отруйних рослин.

Робоче місце:аудиторія.308

Тривалість заняття: 80 хв

Мета заняття: Поглиблення та закріплення знань про отруєння, викликані отруйними рослинами.

Матеріально – технічне оснащення:гербарій і атлас отруйних рослин, лупа, мікроскоп.

Правила безпеки праці: практична робота виконується в халатах, ковпаках і косинках, при необхідності в гумових рукавичках, марлевих пов'язках, захисних окулярах. Дотримуватись чистоти при роботі в лабораторії, не розливати іне розсипати лікарські засоби та різні реактиви.

Забороняється пробувати речовини на смак. Запах слід визначати обережно, флакони з речовинами тримати на відстані.

Література: Малінін О.А. і ін.. ст389-450.

Завдання: Вивчити найбільш поширені в нашому регіоні отруйні рослини.

Порядок виконання завдання.

Вивчення отруйних рослин по гербарію потрібно починати з сімейства паслінових, зонтичних, лютикових, лілейних, а потім перейти до вивчення рослин, які широко поширені в зоні розміщення коледжу.

Щоб розпізнати отруйні рослини серед травостою на пасовищі, а тим більше безпосередньо в кормах, необхідно добре знати ботаніку.

В цьому відношенні на заняттях особливо важливо навчитися розрізняти отруйні рослини не тільки в цілому вигляді, але й по частинах, які нерідко змінюють свій зовнішній вигляд. На заняттях велику увагу потрібно звернути на ті рослини, які розміщені в зоні коледжу. При вивченні кожної рослини необхідно відмітити особливості будови і зовнішній вигляд як надземних, так і підземних її частин.

Гербарій і атлас отруйних рослин допоможуть в тренуванні зорової пам'яті. Вони створюють перше враження про рослину. Дальше можна ко­ристуватись «німим» гербарієм або атласом, по якому студенти можуть перевірити свої знання рослин, не читаючи їх позначення в атласі або гербарії.

Завдання 1. Визначити, яка це рослина, назвати наземні частини., отруйні діючі початки і коротко описати їххарактеристику і патогенез.

Завдання 2. Замалювати інші відомі отруйні рослини, які ростуть в зоні міста, місця вашого проживання.

Після виконання завдання студенти повинні:

знати – отруйні рослини, які зустрічаються в нашому регіоні

вміти – розпізнавати отруйні рослини

Завдання додому: Малінін О. А. ст. 394-395, 397-424