3. Визначення сечовини диметілгліоксильним методом:

Принцип методу заснований на утворенні сечовиною з ДМГ при нагріванні в кислому середовищі жовтого забарвлення, інтенсивність якого визначають на ФЕК-М при синьому світлофільтрі в кюветах з шириною робочих граней 5 мм.

Реактиви: 1. 1г. ДМГ розчиняють в 100мл етилового спирту, розчин стійкий.

2. Реактив Ратнера: до 150 мл води обережно доливають 50 мл ортофосфорної кислоти, потім 50 мл концентрованої азотної кислоти. Реактив стійкий.

3. Хід аналізу. 1г. комбікорму, який помістили в мірну колбу на 1000мл, заливають до поділки водою. Після доброго змішування фільтрують через шари вати, потім до 5 мл фільтрату прибавляють 5 мл 10%-ного розчину трихлоруксусної кислоти або 96 етилового спирту, добре змішують і фільтрують через паперовий фільтр.

В рідкій частині вмісту рубця осаджують білки рівним об’ємом 10%-ного розчину трихлоруксусної кислоти або етилового спирту, потім фільтрують через паперовий фільтр. У флакони з під антибіотиків вносять по 0,5 мл безбілкового фільтрату, 0,5 мл розчину ДМГ, 4,5 мл реактиву Ратмера, змішують і закривають резиновими пробками флаконів з антибіотиками, в які вставлена ін’єкційна голка. В контрольній пробі замість фільтрату вносять по 0,5 мл 5%-ного розчину трихлоруксусної кислоти.

Флакони ставлять на 1 год. в киплячу водяну баню і після охолодження інтенсивність забарвлення визначають на ФЕК-М. Концентрацію сечовини визначають по калібровочній кривій, виготовленій із стандартних розчинів, вміщаючи від 1 до 10мг% сечовини.

Методичні вказівки з виконання та оформлення:

Лабораторне заняття виконуємо, починаючи із якісної проби. Результати оформляти у вигляді схеми.

Після виконання завдання студенти повинні:

знати – застосування сполук азоту в сільському господарстві, дію їх на організм тварини.

вміти – визначати залишок азотистих сполук в кормах.

Завдання додому: Повторити отруєння сполуками азоту.

Інструктивна картка лабораторного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"

Тема: Визначення алкалоїдів в рослинах.

Робоче місце: аудиторія № 308.

Тривалість заняття: 80 хв.

Мета заняття: закріплення та поглиблення знань про отруєння рослинами, які містять алкалоїди; формування вмінь та навичок у визначенні алкалоїдів в рослинах.

Матеріально – технічне оснащення: реактив Бушарда (1 г. йоду + 2 г. йодистого калію , вода 50 мл), різноважки, вага, ступка, конічна колба, 1%-ний р – н оцтової кислоти, фільтрувальний папір, вата, предметне скло, висушені або свіжі рослини.

Правила безпеки праці: лабораторне заняття виконувати в спец.одязі. При використанні газових пальників слідкувати, щоб перед використанням газових приладів кран був перекритий, звернути увагу, чи немає запаху газу в приміщенні. При отриманні опіку, опечене місце помістити під холодну воду, протерти 70% спиртом. Після закінчення роботи кран перекрити.

Література: Малінін О. А. ст. 394-396.

Короткі відомості з теоретичної частини роботи.

Отруйність рослин пояснюється наявністю в них так званих діючих початків, одними із яких являються алкалоїди. Вони в рослинах знаходяться у вигляді солей різних органічних кислот (лимонної, яблучної, янтарної), легко розчинні у воді і тому всмоктуються в харчетравному каналі. Зустрічаються алкалоїди в 10% всіх рослин. Особливо багаті ними рослини сімейства бобових, макових, лютикових, маслинових, але найбільш токсикологічне значення мають мак, картопля, паслін, блекота. Частіше всього алкалоїди в рослинах розподіляються нерівномірно. Є рослини, отруйні у всіх своїх частинах (безвременник, блекота), але є такі, в яких отруйну дію мають лише деякі частини, плоди, насіння (мак), коріння (цикута, чистотіл).

Рослини, які містять алкалоїди різних груп: дурман звичайний, боладоння звичайна, боліголов, аконіт джунгарський, аконіт каракольський, аконіт аптечний, чемериця, люпин, триходесма, галістрон опушенноплідний, мак -самосійка, ефедра хвощова, хвойник звичайний, безвременник, могильник, живокость польова (васильки), хрестовик, термопсіс ланцето видний.

Зміст і послідовність виконання завдань.

Техніка визначення алкалоїдів. Беруть 10г. висушених або 30 – 40 г. свіжих рослин, підозрілих у відношенні отруєння. Наважку сирих рослин розмелюють, а сухі рослини розтирають у ступці, кладуть в колбу і заливають 50 мл. 1%-ного розчин оцтової кислоти. Суміш в колбі нагрівають до кипіння і зразу ж знімають з вогню. При частому змішуванні вміст колби охолоджують 15 хв. І фільтрують через паперовий фільтр або вату.

Потім 1 мл розчину (в пробірці) або 1 краплю (на предметне скло) змішують в рівних кількостях з реактивом Бушарда 1 г. йоду 1 – 2 г. калій йоду розчиняють в невеликій кількості води і розбавляють водою до 50 мл. При наявності алкалоїдів з’являється муть або осад бурого кольору у вигляді пластівців.

Методичні вказівки з виконання та оформлення:

Виконання роботи оформити у вигляді таблиці.

№ п/п	Вид рослини	Отриманий результат	Висновок

Після виконання завдання студенти повинні:

знати – рослини, що містять алкалоїди, їх дію на організм тварини.

вміти – визначати алкалоїди в рослинах.

Завдання додому: Повторити отруєння алкалоїдами.