- •Токсикологія
- •Загальні положення
- •2. Практичне значення токсикології в ветеринарній медицині.
- •4.Коротка історія розвитку токсикології.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1: Класифікація отрут та поняття про них План
- •1.Поняття про отрути і отруєння.
- •2. Закономірності токсичної дії отрут.
- •3. Принципи визначення ступеня токсичності.
- •4. Класифікація отруйних речовин.
- •Етіопатогенетичний
- •4.Видова і індивідуальна чутливість тварин.
- •5. Шляхи надходження отрут в організм.
- •9.Профілактика отруєнь кормами невизначеної якості та оборежне використання кормових посівів, під які вносилась значна кількість мінеральних добрив, гербіцидів і порушувались умови зберігання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Отруєння мінеральними речовинами План
- •2. Отруєння кухонною сіллю.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами План
- •2. Отруєння хлорорганічними сполуками.
- •3.Отруєння карбаматами, гербіцидами, сполуками азоту: сечовиною, амонія сульфатом, діамоній фосфатом.
- •Завдання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю.
- •Тести для самоконтролю на тему: «Токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами»
- •Тема: зооциди План
- •Тести для самоконтролю на тему: «Зооциди»
- •Залікові питання до модуля №1 Питання на рівень «3»
- •Питання на рівень «4»
- •Питання на рівень «5»
- •Тести з модуля № 1 Модуль № 1
- •Модуль № 2 тема : фітотоксикози. Отруєння рослинами, які містять алкалоїди План
- •2.Рослини, які містить алкалоїди: люпин.
- •Питання для самоконтролю
- •2.Отруєння рапсом та рослинами із родини капусних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння рослинами, які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди План
- •1.Рослини які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди, соланін: гречка, гулявник високий, звіробій, просо, якорці, конюшина еспарцет, ячмінь, жовтець, картопля, паслін.
- •Тести до теми „ фітотоксикози"
- •Тема: отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему
- •1. Отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему.
- •2.Отруєння хвощами, горчаком.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння нітратами, нітритами План
- •1.Нітратно-нітритний токсикоз: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, пат зміни, профілактика та лікування.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: мікотоксикози План
- •2. Клавіцептотоксикоз.
- •3.Фузаріотоксикоз.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння кормами технічної переробки План
- •1.Отруєння бардою, жомом, мелясою, віджимками сої.
- •Питання для самоконтролю
- •Залікові питання до модуля № 2
- •Залік з модуля № 2
- •Б) конвалією
- •Ситуаційні завдання.
- •Інструктивна картка практичного заняття № 1,2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 1 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдання
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •2.Визначення сечовини в кормах та у вмісті рубця.
- •3. Визначення сечовини диметілгліоксильним методом:
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Інструктивна картка до лабораторного заняття № 5 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 6 з дисципліни "Токсикологія"
- •Зміст і послідовність виконання завдання.
- •Література
- •Інструктивна картка% лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •1.4. Якісна проба визначення хлориду натрію
Етіопатогенетичний
1.Унаслідок розвитку: випадкові (поїдання токсичного корму, власне отрут, аварії на хімічних виробництвах) і навмисні (з метою викликати смерть або безпорадний стан).
2.За умовами або місцем розвитку: ятрогенні (передозування лікарських речовин).
3.По шляху надходження отрути: пероральні, парентеральні і так далі
4.За походженням отрути: біологічного, небіологічного і тд.
Клінічний
1.По особливостях клінічної течії (блискавичні, гострі і ін.);
2.По тяжкості захворювання (легені, важкі);
3.По наявності ускладнень (з ускладненнями або без);
4.По результату захворювань (не смертельні і смертельні).
Нозологічний
По назвах окремих отрут, їх груп або класів (отруєння ФОП і тд.).
За виробничим призначенням пестициди поділяють на :
1.арициди - засоби для боротьби з кліщами,
2.борициди - засоби для знищення кліщів,
3.альгіциди - засоби знищення водорослів, аперсекацити - речовини, які притягують комах,
4.гербіциди - засоби боротьби із бурянами,
5.дефоміанти - засоби для зменшення листків,
6.десіканти - засоби для підсушування рослин,
7.інсектициди - засоби боротьби із шкідливими комахами,
8.фунгіциди - засоби боротьби із грибами,
9.нематоциди - засоби для боротьби із круглими гельмінтами
Питання для самоконтролю
1 Які речовини відносять до отрут?
2 Який процес називають отруєнням?
3 Як класифікують отруйні речовини за клінічною картиною?
4 Які дози отруйних речовин ви знаєте?
5 Які допустимі рівні отруйних речовин?
6 Як класифікують отрути за хімічною природою?
7 Як класифікують отрути по рівню летальності?
8 Як впливають отрути на організм тварин?
Тема: Токсикокінетика та токсикодинаміка отруйних речовин. Загальні принципи лікування та профілактики отруєнь
План
1.Токсикодинаміка отруйних речовин.
2. Значення дози отрути.
3. Значення фізико-хімічного стану отрути.
4. Видова і індивідуальна чутливість тварин.
5. Шляхи надходження отрут в організм.
6.Виведення отрут із організму.
7. Поняття про кумуляцію, антагонізм і синергізм отрут.
8. Етіологія, клінічні симптоми, діагностика, лікування і профілактика отруєнь.
9.Профілактика отруєнь кормами невизначеної якості та оборежне використання кормових посівів, під які вносилась значна кількість мінеральних добрив, гербіцидів і порушувались умови зберігання.
Література: Хмельницький Г. А. ст. 22-38.
1.Токсикодинаміка отруйних речовин. Токсикокінетика розглядає закономірності всмоктування, розподілу, накопичення, метаболізму і виведення отруйних речовин із організму при гострому і хронічному отруєнні сільськогосподарських тварин.
Основні шляхи попадання отрут – шлунково-кишковий тракт, органи дихання,шкіра. Розподіл і накопичення отруйних речовин в органах і тканинах залежить від:
ступеня кровонаповнення органа ;
фізико-хімічних властивостей отруйних речовин;
біохімічної спорідненості отруйних речовин з відповідними органами і тканинами.
Токсикодинаміка розглядає питання механізму токсичної дії отруйних речовин на організм тварин із врахуванням первинної реакції отрути і ферментів.
2.Значення дози отрути. Вплив отруйних речовин на організм тварин визначається в першу чергу їх кількістю. Для визначення кількості речовини, що потрапила в організм, зазвичай вживають термін «доза», який походить від латинської dosis – кількість. Середня терапевтична доза - кількість препарату, яка рекомендується для введення тварині з метою досягнення терапевтичного ефекту. При цьому, як правило, указується кількість препарату і кратність його введення протягом доби.
Дозування препарату у всіх випадках залежать від виду тварини, його віку, кдинико - физиол отического статусу і визначаються відповідно, до повчання по його застосуванню при тому або іншому захворюванні.
Кількість речовини, що викликає при введенні в організм патологічний процес, тобто отруєння, визначається як токсична доза. В процесі експериментальної токсико- гигиенической оцінки хімічних препаратів, і інших токсичних речовин визнача.ються різні рівні токсичних доз).
3. Значення фізико-хімічного стану отрути. Найнебезпечніші свіжі О.р. Після висушування, термічної обробки чи при силосуванні токсичні властивості рослин або не втрачаються, або зменшуються, зрідка зовсім зникають. Отруєння рослинами виникають здебільшого як харчові, або аліментарні, що носять загальнорезорбтивний характер. Найчастіше це відбувається при використанні незнайомих рослин або грибів; після вживання небезпечних харчових продуктів (напр. компоту, варення, настойки кісточкових з амігдаліном, що зберігаються більше 1 року); внаслідок вживання зерна чи борошна, забруднених склероціями ріжок пурпурових, насінням куколю, пажитниці, блекоти, геліотропу, триходесми) тощо. Інша причина гострих отруєнь — самолікування, неправильне застосування й передозування препаратів конвалії, наперстянки, адонісу, валеріани, чемериці, лимонника, женьшеню, беладони, папороті чоловічої, аконітів та ін. Водні витяжки з рослин, що містять сильнодіючі речовини, готуються лише в аптеках. Неприпустиме приготування в домашніх умовах настоїв, відварів з таких видів, як жовтозілля широколисте, скополія карніолійська, софора японська, термопсис ланцетоподібний, секуринега напівчагарникова, головатень звичайний, стефанія гола, іпекакуана, фізостигма отруйна, чилібуха отруйна, дельфіній сітчастоплідний, паслін дольчастий тощо. У терапевтичних дозах більшість О.р. та їх отрути застосовують як ЛЗ (напр. серцеві глікозиди наперстянки і конвалії, атропін блекоти, морфін маку). Недотримання умов зберігання, способів, строків і доз вживання, ігнорування застережень щодо взаємодії з іншими ЛП призводить до отруєння сильнодіючими та наркотичними препаратами чи патологій (нікотинізм, кокаїнізм, морфізм) (див. Кокаїновий кущ, Наркоманія, Гашишизм). можливі також виробничі респіраторно-контактні отруєння працівників фармацевтичної, хімічної, тютюнової, деревообробної галузей промисловості при вирощуванні, збиранні, заготівлі й переробці рослинної сировини (хмелю, тютюну, конопель, беладони, чемериці, чистотілу, жовтецю, перцю червоного й ін.), при обробці або хімічній переробці деревини (усі хвойні, токсикодендрон, дуб, бук, тис, вільха, гіркокаштан, робінія, бруслини таін.). нікотинове отруєння трапляється у робітників, що зайняті на виробництві.