- •Токсикологія
- •Загальні положення
- •2. Практичне значення токсикології в ветеринарній медицині.
- •4.Коротка історія розвитку токсикології.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1: Класифікація отрут та поняття про них План
- •1.Поняття про отрути і отруєння.
- •2. Закономірності токсичної дії отрут.
- •3. Принципи визначення ступеня токсичності.
- •4. Класифікація отруйних речовин.
- •Етіопатогенетичний
- •4.Видова і індивідуальна чутливість тварин.
- •5. Шляхи надходження отрут в організм.
- •9.Профілактика отруєнь кормами невизначеної якості та оборежне використання кормових посівів, під які вносилась значна кількість мінеральних добрив, гербіцидів і порушувались умови зберігання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Отруєння мінеральними речовинами План
- •2. Отруєння кухонною сіллю.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами План
- •2. Отруєння хлорорганічними сполуками.
- •3.Отруєння карбаматами, гербіцидами, сполуками азоту: сечовиною, амонія сульфатом, діамоній фосфатом.
- •Завдання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю.
- •Тести для самоконтролю на тему: «Токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами»
- •Тема: зооциди План
- •Тести для самоконтролю на тему: «Зооциди»
- •Залікові питання до модуля №1 Питання на рівень «3»
- •Питання на рівень «4»
- •Питання на рівень «5»
- •Тести з модуля № 1 Модуль № 1
- •Модуль № 2 тема : фітотоксикози. Отруєння рослинами, які містять алкалоїди План
- •2.Рослини, які містить алкалоїди: люпин.
- •Питання для самоконтролю
- •2.Отруєння рапсом та рослинами із родини капусних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння рослинами, які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди План
- •1.Рослини які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди, соланін: гречка, гулявник високий, звіробій, просо, якорці, конюшина еспарцет, ячмінь, жовтець, картопля, паслін.
- •Тести до теми „ фітотоксикози"
- •Тема: отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему
- •1. Отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему.
- •2.Отруєння хвощами, горчаком.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння нітратами, нітритами План
- •1.Нітратно-нітритний токсикоз: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, пат зміни, профілактика та лікування.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: мікотоксикози План
- •2. Клавіцептотоксикоз.
- •3.Фузаріотоксикоз.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння кормами технічної переробки План
- •1.Отруєння бардою, жомом, мелясою, віджимками сої.
- •Питання для самоконтролю
- •Залікові питання до модуля № 2
- •Залік з модуля № 2
- •Б) конвалією
- •Ситуаційні завдання.
- •Інструктивна картка практичного заняття № 1,2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 1 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдання
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •2.Визначення сечовини в кормах та у вмісті рубця.
- •3. Визначення сечовини диметілгліоксильним методом:
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Інструктивна картка до лабораторного заняття № 5 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 6 з дисципліни "Токсикологія"
- •Зміст і послідовність виконання завдання.
- •Література
- •Інструктивна картка% лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •1.4. Якісна проба визначення хлориду натрію
Інструктивна картка лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
Тема: Визначення сечовини.
Робоче місце: аудиторія № 308.
Тривалість заняття: 80 хв.
Мета заняття: закріплення та поглиблення знань про токсикози, які спричиняються сполуками азоту, формування вмінь визначати сечовину в кормах.
Матеріально – технічне оснащення: реактиви – концентрована азотна кислота, сечовина, колби, лійки, пінцети, аптечні терези, наважки, гіпохлорид кальція 2,2 – 2,5%; 5%-ний водний розчин фенолу, підкислений соляною кислотою етанол (100:1); 0,1 розчин гіпосульфіту; калій йодистий.
Правила безпеки праці: лабораторне заняття виконувати в спец. одязі. При використанні концентрованої азотної кислоти, досліди виконувати під витяжкою, не допускаючи попадання кислоти на шкіру. У випадку попадання кислоти, негайно промивати місце проточною водою і 1% розчином гідрокарбонату натрію.
Література: Малінін О. А. ст. 300-303.
Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
Сечовина – карбамід – являє собою білий кристалічний гігроскопічний порошок без запаху, солонувато – гіркого смаку, добре розчинний у воді. Під дією лугів та кислот порівняно легко гідролізується.
Карбамід вміщає 46% азоту. По азоту 1 г. карбаміду еквівалентний 2,87г.сирого протеїну, однак, враховуючи 70% перетравлення останнього, при складанні раціонів слід користуватися коефіцієнтом 1 : 2. З усіх синтетичних сполук сечовина являється найбільш природнім джерелом азоту в харчуванні жуйних, поскільки в зв’язку з румено – гепатичною циркуляцією азоту ендогенна сечовина завжди використовується мікрофлорою передшлунків. Сечовину широко застосовують як азотне добриво.
Зміст і послідовність виконання завдань.
Методи визначення сечовини.
1. Якісна проба – до каплі водного розчину сечовини добавляють 1 – 2 краплі концентрованої азотної кислоти. При наявності сечовини викристалізовується азотнокисла сечовина у вигляді шестигранних або ромбовидних пластинок, які лежать більшість купками або черепицеподібно.
Провести дослідження , проаналізувати отримані результати, замалювати побачене.
2.Визначення сечовини в кормах та у вмісті рубця.
50г. вмісту рубця заливають 300мл дистильованої води, розмішують 30 хв, фільтрують і відстоюють. 1мл рідини з верхнього шару переносять в мірну колбу на 50мл і доводять до мітки водою. З колби відбирають 1 мл. рідини, добавляють 3 мл підкисленого спирту, 0,5 мл 5%-ного розчину фенолу. Пробірки збовтують і через 20 хв. колориметрують.
Для побудови стандартної шкали готують розчин сечовини, який вміщає 1 мг. її в 1мл. (50 мг розчиняють в 50 мл спирту). З нього готують серію розчинів з вмістом в 1-й пробірці 20 мкг, в 2-й – 40, в 3-й – 60, в 4-й 80 і в 5-й – 100 мкг сечовини. В кожну пробірку вливають по 3 мл спирту, 0,5 мл розчинів гіпохлориту кальцію і фенолу.
І х 50 х 300 х А х 1000
Розрахунок: Х =, де
50
І – кількість досліджуваної рідини, взятої для досліджування;
А – кількість сечовини в пробірці стандартної шкали, по кольору відповідної
досліджуваному зразку;
Х – кількість сечовини в 1кг. корму або рубця;
50 – в чисельнику – кількість мл розведення досліджуваного розчину;
300 – кількість рідини, використаної для екстрагування сечовини;
1000 – перерахунок на 1 кг корму та вмісту рубця;
50 – в знаменнику – наважка корму або вмісту рубця, взятого для аналізу.