2.Отруєння хвощами, горчаком.

Хвощ , хвощ болотний, хвощ лісовий,хвощ польовий, орляк звичайний

Містять алкалоїд еквізетин та фермент тіаміназу, який викликає у тварин гіповітаміноз В1.всі частини рослини отруйні.шкідливість хвощів визначається також високим вмістом солей кремнієвої кислоти, які викликають механічне пошкодження слизових оболонок та посилюють всмоктування токсичних речовин.

Патогенез- тривале попадання фермента тіаміназа приводить до поступового розвитку тіамінової недостатності, до якої чутливі молоді і моногастричні тварини. Тіамін (віт В1) є кофактором ферментних систем, при його відсутності різко порушується проміжний обмін вуглеводів, в тканинах накопичується піровиноградна кислота, яка є інгібітором фермента ацетилхолінсинтетази. В результаті тормозиться синтез ацетилхоліну, що приводить до порушення функцій центральної та периферичної нервової систем, обміну речовин і серцевої діяльності.

Симптоми - отруєння проходить хронічно. Тварина неспокійна, ляклива, далі розвивається слабкість кінцівок, невпевнена хода, порушення кокрдинації рухів, хиткість заду, неприродне положення кінцівок, атаксія. Ці явища супроводжуються розладом функцій шкт, апетит збережений, розширення зіниць, кроваві виділення із носа, гематурія. Температура тіла не міняється.

Пат зміни - гіперемія судин мозку, в печінці, нирках, селезінці ділянки некрозу.запальні явища та виразки на слизових оболонках.

Лікування - препарати віт В1, (тіамін-хлорид п/ш 100-150), корми, багаті тіаміном - дріжджі, висівки, сольові послаблюючі, обволікаючі, протизапальні, серцеві, препарати для стимуляції дихання( лобелін).

Питання для самоконтролю

1 Які фактори сприяють отруєнню тварин цукровими буряками?

2 Які зміни відбуваються в організмі тварин при надмірному поїданні ботвиння цукрових буряків?

3 Яка отрута накопичується в цукрових буряках при надмірному внесенні азотних добрив?

4 Які характерні симптоми спостерігають при отруєнні цукровими буряками та їх ботвою?

5 Яке лікування призначають при отруєнні цукровими буряками?

6 Які отруйні речовини містять хвощі?

7 Який механізм дії фермента тіамін аза на організм тварин?

8 Яке лікування призначають при отруєнні хвощем?

Тема: отруєння нітратами, нітритами План

1.Нітратно-нітритний токсикоз: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, пат зміни, профілактика та лікування.

Література : Малінін О. А. ст. 439-432

1.Нітратно-нітритний токсикоз: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, пат зміни, профілактика та лікування.

Для отримання високих врожаїв зростає використання азотних добрив (аміачної, натрієвої і калієвої селітри, сечовини, аміаку). При сприятливих умовах - оптимальній температурі, вологості, сонячному світлі, наявності мікро і макроелементів, нітрати всмоктуються кореневою системою рослин та використовуються для синтезу амінокислот. Порушення оптимального співвідношення перелічених факторів веде до накопичення нітратів у рослинах та масових отруєнь.

До найбільших природних накопичувачів нітратів належать: кавуни, горох, капуста, овес, огірки, просо, сорго, молочай, спориш, лобода, щириця і ін. Рівень накопичення нітратів залежить від вмісту азоту в грунті, кліматичних умов, виду рослин, періоду вегетації. Нестача в грунті металів, тривала посуха, заморозки, перемерзання, запарювання приводить до накопичення нітратів у кормах.

Патогенез — нітрати при парентеральному введенні малотоксичні. В шлунковокишковому тракті вони відновлююються до аміаку по схемі: нітрати, нітрити, гіпонітрити, гідроксиламін, аміак. Попадання великих кількостей веде до поступового накопичення проміжних продуктів, особливо нітритів і гідроксиламіну, які при всмоктуванні в кров викликають цілий комплекс патологічних явищ.

Ведучим фактором є гемічна гіпоксія, яка настає в результаті перетворення гемоглобіну і міоглобіну в метгемоглобін і метміоглобін, які втрачають здатність зв язувати кисень, так як їх залізо стає трьохвалентним. Розвивається кисневе голодування тканин. Критичною є концентрація метгемоглобіну 70%. При цьому різко порушуються окисно-відновні процеси, що приводить до порушення функцій нервової системи. Нітрати діють судинорозширююче, викликають пониження тиску, послаблення серцевої діяльності.

Тривале попадання нітратів викликає хронічне отруєння, що виражається порушенням рубцьового травлення і мінерального обміну, що приводить до порушення продуктивності, зниження приросту маси, порушення відтворювальної функції. Доведена гонадотоксична, ембріотоксична і тератогенна дія нітратів.

СИМПТОМИ — спочатку відмічають незначний неспокій, далі пригнічення, відсутність апетиту, спрагу, прискорення сечевиведення, виділення із рота і ніздрів. Видимі слизові оболонки поступово стають синьо-коричневі, пульс прискорюється , знижується кров яний тиск, дихання прискорене із явищами задухи. Смерть настає від зупинки дихання в приступах клоніко-тонічних судом.

ПАТЗМІНИ - буро-коричневий колір артеріальної і венозної крові, неприродньочервоне забарвлення скелетних м язів, запалення слизової оболонки кишечника, чисельні крапкові і смугасті крововиливи на слизових і серозних оболонках.

При гістологічному дослідженні виявляють кровонаповнення внутрішніх органів, дистрофію клітин печінки, нирок, наднирників, некробіотичні зміни міокарда.

Лікування і профілактика отруєння нітратами і нітритами.

Найбільш ефективний при нітратно - нітритному токсикозі є 1% розчин метеленового синього , приготовлений на ізотонічному розчині натрію хлориду або глюкози , який вводять внутрішньовенно у дозі 0,2 – 0,3 мл/ кг маси.

За необхідності через 5-6 год. введення повторяють.

Хромосмон – ( 1% -ний розчин метиленового синього на 25% -ному розчині глюкози в/в.)

5% -ний водний розчин аскорбінової кислоти ( внутрішньовенно в дозі 0,1 мл/кг маси тварини ) або 1% розчин на 40% розчині глюкози в тій же дозі , 30% -ний водний розчин натрію тіосульфату внутрішньовенно у дозах : свиням – 10 – 20 мл, телятам – 30 мл, дорослій врх – до 100 мл ,або 10% -ний розчин у дозі 0,5 мл/кг маси тіла.

Для прискорення відновлення нітратів до аміаку жуйним необхідно ввести всередину 10% -ний розчин меляси або цукру у дозах : вівцям – 1 л, врх – 3л.

При тяжкому перебігу на початку лікування парентерально вводять 5% -ний розчин ефедрину гідрохлориду в дозі 0,02 лм на 1 кг маси тіла , або 0,03 мл/кг цититону ( 0, 15 %-ний розчин цитизину ) ,або 0,02 мл 10% -ного розчину коразолу , а після цього слід ввести один із вище названих антидотів.

При хронічних інтоксикаціях до раціону тварини включають препарати магнію , фосфорно-кальцієві мінеральні добавки, вітамін А і корми , багаті на каротин.

Профілактика отруєння тварин нітратами і нітритами передбачає виконання інструкції щодо зберігання , транспортування та використання азотних добрив. При внесенні добрив, особливо під кормові культури , слід враховувати вміст азоту у грунті. Перед згодовуванням зеленої маси та коренеплодів з нових площ бажано ставити біопробу на кількох тваринах.

Проводять лабораторне дослідження кормів і води на вміст нітратів з метою нормування раціонів з таким розрахунком , щоб добова доза нітрат-іона не перевищувала для врх -0,2г; коней і овець – 0,4; свиней – 0,6; кролів – 1,0; птиці – 1,5г на 1 кг маси тіла .

Усувають чинники , під дією яких нітрати відновлюються до нітритів у кормах. Для напування тварин і приготування кормів ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ використовувати воду з водойм та джерел , які містять більш 1мг/л нітритів та 45 мг/л нітратів.