- •Токсикологія
- •Загальні положення
- •2. Практичне значення токсикології в ветеринарній медицині.
- •4.Коротка історія розвитку токсикології.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1: Класифікація отрут та поняття про них План
- •1.Поняття про отрути і отруєння.
- •2. Закономірності токсичної дії отрут.
- •3. Принципи визначення ступеня токсичності.
- •4. Класифікація отруйних речовин.
- •Етіопатогенетичний
- •4.Видова і індивідуальна чутливість тварин.
- •5. Шляхи надходження отрут в організм.
- •9.Профілактика отруєнь кормами невизначеної якості та оборежне використання кормових посівів, під які вносилась значна кількість мінеральних добрив, гербіцидів і порушувались умови зберігання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Отруєння мінеральними речовинами План
- •2. Отруєння кухонною сіллю.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами План
- •2. Отруєння хлорорганічними сполуками.
- •3.Отруєння карбаматами, гербіцидами, сполуками азоту: сечовиною, амонія сульфатом, діамоній фосфатом.
- •Завдання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю.
- •Тести для самоконтролю на тему: «Токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами»
- •Тема: зооциди План
- •Тести для самоконтролю на тему: «Зооциди»
- •Залікові питання до модуля №1 Питання на рівень «3»
- •Питання на рівень «4»
- •Питання на рівень «5»
- •Тести з модуля № 1 Модуль № 1
- •Модуль № 2 тема : фітотоксикози. Отруєння рослинами, які містять алкалоїди План
- •2.Рослини, які містить алкалоїди: люпин.
- •Питання для самоконтролю
- •2.Отруєння рапсом та рослинами із родини капусних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння рослинами, які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди План
- •1.Рослини які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди, соланін: гречка, гулявник високий, звіробій, просо, якорці, конюшина еспарцет, ячмінь, жовтець, картопля, паслін.
- •Тести до теми „ фітотоксикози"
- •Тема: отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему
- •1. Отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему.
- •2.Отруєння хвощами, горчаком.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння нітратами, нітритами План
- •1.Нітратно-нітритний токсикоз: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, пат зміни, профілактика та лікування.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: мікотоксикози План
- •2. Клавіцептотоксикоз.
- •3.Фузаріотоксикоз.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння кормами технічної переробки План
- •1.Отруєння бардою, жомом, мелясою, віджимками сої.
- •Питання для самоконтролю
- •Залікові питання до модуля № 2
- •Залік з модуля № 2
- •Б) конвалією
- •Ситуаційні завдання.
- •Інструктивна картка практичного заняття № 1,2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 1 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдання
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •2.Визначення сечовини в кормах та у вмісті рубця.
- •3. Визначення сечовини диметілгліоксильним методом:
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Інструктивна картка до лабораторного заняття № 5 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 6 з дисципліни "Токсикологія"
- •Зміст і послідовність виконання завдання.
- •Література
- •Інструктивна картка% лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •1.4. Якісна проба визначення хлориду натрію
Зміст і послідовність виконання завдання.
25 г комбікорму насипають у колбу на 500мл і заливають 250 мл дистильованої води, закривають пробкою і збовтують 10хв. Суміш витримують 35 хв, періодично збовтуючи (через 3 – 4 хв.). Витяжку фільтрують у чисту колбу. Потім в хімічний стаканчик відмірюють 25 мл і титрують децинормальним розчином ідкого натру в присутності індикатора фенолфталеїну. Розрахунки проводять по формулі:
К = А х П х 40/10 х 4 АхП, де
К – градуси кислотності;
А – кількість їдкого натру;
П – поправка на точний децинормальний розчин.
Кислотність не повинна перевищувати 5º.
Методичні вказівки з виконання та оформлення:
Отримані результати занести в таблицю:
№ п/п |
Досліджуваний об’єкт |
Результати досліджень |
Висновки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Після виконання завдання студенти повинні:
знати – методику визначення кислотності кормів.
вміти – досліджувати комбікорми на кислотність
Завдання додому: повторити отруєння неякісними кормами.
Література
1.Малинин О.А., Хмельницький Г.А., Куцан А.Т. Ветеринарная токсикология. – Корсунь-Шевченковский: ЧП Майдаченко, 2002. – 464 с.
2.Хмельницький Г.А., Локтионов В.Н., Полоз Д.Д. Ветеринарная токсикология. – М.: Агропромиздат, 1987. – 319 с.
3. Журнал Ветеринарна медицина
Інструктивна картка% лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
Тема: Методи визначення хлориду натрію
Робоче місце : аудиторія № 308.
Тривалість заняття : 80хв.
Мета заняття: освоїти методи визначення хлориду натрію в об'єктах ветеринарної медицини.
Матеріально – технічне оснащення: зразки досліджуваного матеріалу (вмістиме шлунко-кишкового тракту, комбікорми).
Правила безпеки праці: : роботу виконувати в спецодязі. При попаданні лугів чи кислот на шкіру, слизові оболонки ретельно змити проточною водою, нейтралізувати луги - слабким розчином оцтової кислоти , кислоти - 0,1 % розчином натрію гідрокарбонату.
Застосовувати лікарські засоби можна тільки при наявності етикеток.
Література: Малінін О. А. ст. 154-158.
Завдання:
1.1. Визначення хлориду натрію в кормах Принцип методу. В присутності дихромату калію іони хлору відтитровують з водної витяжки іонами аргентуму.
Реактиви: 1)5% розчин дихромату калію; 2) ОД н розчин аргентуму нітрату. Хід визначення. 10 г корму вносять у колбу місткістю 250 мл, заливають 100 мл дистильованої води і залишають на 2 год, періодично перемішуючи, потім фільтрують через подвійний паперовий фільтр. 10 мл фільтрату (відповідає 1 г корму) вносять у колбу на 100 мл, розводять 50 мл дистильованої води, додають 10 крапель 5 % розчину дихромату калію і титрують ОД н розчином аргентуму нітрату до отримання стійкого оранжевого забарвлення. Розрахунок:
X (%) = 0,585 х V,
де 0,585 - коефіцієнт перерахунку в проценти; V - кількість ОД н аргентуму нітрату, використана на титрування, мл.
1.2.Визначення хлориду натрію у вмісті шлунка (метод Фольгарда)
Принцип методу. Іони хлору осаджують нітратом аргентуму. Потім надлишок останнього, що не вступив у реакцію з хлоридом, відтитровують розчином амонію роданіду в присутності ферумоамонійних галунів, які використовують як індикатор. За різницею результатів двох титрувань визначають об'єм розчину нітрату аргентуму, що був використаний для осадження іонів хлору.
Реактиви: 1) ОД н розчин нітрату аргентуму - А^ИОз (до 17 г солі додають 150-200 мл нітратної кислоти і доводять об'єм до 1000 мл); 2) ОД н розчин амонію роданіду (7,6 г розчиняють у 1000 мл води); 3) насичений розчин ферумоамонійних галунів (40 г на 100 мл води); 4) нітратна кислота, розведена з водою у співвідношенні 1:2 (1+1).
Хід визначення. 10 г матеріалу вносять у мірний стакан на 100 мл, доливають водою до мітки, нагрівають на водяній бані за температури 80 °С протягом 30 хв. Після охолодження суміш фільтрують. До 25 мл фільтрату додають 20-25 мл ОД н розчину А§Ж)з, 1,5-2 мл розчину ферумооамонійних галунів і 5 мл розведеної нітратної кислоти. Суміш титрують ОД н розчином амонію роданіду до слабо-оранжевого забарвлення. Розрахунок:
(А-В)х 0,005844 х В1 х 100
X =
вс
де X - уміст хлориду натрію, у процентах; А - кількість доданого нітрату аргентуму, мл; В - кількість амонію роданіду для титрування, мл; в - об'єм водяної витяжки для аналізу, мл; с - наважка об'єкта, г; В і - загальний об'єм водяної витяжки, мл; 0,005844 - кількість хлориду натрію (г), що відповідає 1 мл ОД н розчину нітрату аргентуму; 100 - коефіцієнт перерахунку умісту солі в проценти.
Якщо всі умови реакції витримані, то формула має наступний вигляд:
X = (А-В) х 0,234.
Вид тварин |
У нормі |
За отруєння | |||
уміст шлунка |
печінка |
уміст шлунка |
печінка | ||
Свині |
0,17-0,40 |
0,19-0,36 |
0,53-2,13 |
0,47-1,11 | |
Вівці |
0,29-0,36 |
0,27-0,37 |
1,21-2,70 |
0,98-1,57 | |
Кози |
0,31-0,35 |
0,29-0,33 |
0,45-2,57 |
1,31-1,81 | |
ВРХ |
0,35-0,37 |
0,31-0,35 |
1,85-3,53 |
1,27-1,75 | |
Кролі |
0,18-0,24 |
0,17-0,21 |
1,31-1,65 |
0,87-0,91 | |
Качки |
0,23-0,35 |
0,21-0,31 |
0,37-0,74 |
0,35-0,97 | |
Кури: |
м'язовий шлунок |
0,16-0,35 |
0,17-0,39 |
1,23-1,89 |
0,49-1,28 |
уміст зоба |
0,17-0,39 |
- |
1,29-3,75 |
- |
1. 3. Визначення хлориду натрію в ковбасних виробах (за Мором, ГОСТ9957-73)
Проби ковбасних виробів звільняють від оболонки, із солоного бекону та продуктів із свинини в шкурі (її знімають), продукти подрібнюють на м'ясорубці.
Принцип методу. У присутності дихромату калію іони хлору відтитровують з водної витяжки іонами аргентуму.
Реактиви: 1)10% розчин дихромату калію; 2) 0,05 н розчин нітрату аргентуму.
Хід визначення: 1. Для варених виробів. 5 г подрібненої проби вносять у хімічний стакан, додають 100 мл дистильованої води і настоюють 40 хв, періодично помішуючи. Після цього водну витяжку фільтрують через паперовий фільтр. 5-10 мл фільтрату переносять у конічну колбу і титрують 0,05 н розчином нітрату аргентуму в присутності 0,5 мл 10 % розчину дихромату калію до появи жовтогарячого забарвлення;
2. Для копчених, напівкопченш, варено-копчених, солоного бекону, запечених, смажених виробів. 5 г наважки в хімічному стакані нагрівають на водяній бані до 40 °С і витримують 45 хв, періодично перемішуючи. Фільтрують через паперовий фільтр. Після охолодження 5-10 мл фільтрату титрують 0,05 н розчином нітрату аргентуму в присутності дихромату калію.
Розрахунок для обох методів проводять за формулою:
0,00292xKxVx100x100
X = ,
V1т
де 0,0292 - кількість хлориду натрію, яка еквівалентна 1 мл 0,05 н розчину нітрату аргентуму; К - поправка до титру 0,05 н нітрату аргентуму; V - кількість 0,05 н нітрату аргентуму, використаного для титрування, мл; V1- кількість водної витяжки, яку відтитровували; т - маса наважки, г.