- •Токсикологія
- •Загальні положення
- •2. Практичне значення токсикології в ветеринарній медицині.
- •4.Коротка історія розвитку токсикології.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1: Класифікація отрут та поняття про них План
- •1.Поняття про отрути і отруєння.
- •2. Закономірності токсичної дії отрут.
- •3. Принципи визначення ступеня токсичності.
- •4. Класифікація отруйних речовин.
- •Етіопатогенетичний
- •4.Видова і індивідуальна чутливість тварин.
- •5. Шляхи надходження отрут в організм.
- •9.Профілактика отруєнь кормами невизначеної якості та оборежне використання кормових посівів, під які вносилась значна кількість мінеральних добрив, гербіцидів і порушувались умови зберігання.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: Отруєння мінеральними речовинами План
- •2. Отруєння кухонною сіллю.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами План
- •2. Отруєння хлорорганічними сполуками.
- •3.Отруєння карбаматами, гербіцидами, сполуками азоту: сечовиною, амонія сульфатом, діамоній фосфатом.
- •Завдання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю.
- •Тести для самоконтролю на тему: «Токсикози, спричинені пестицидами і іншими отрутами»
- •Тема: зооциди План
- •Тести для самоконтролю на тему: «Зооциди»
- •Залікові питання до модуля №1 Питання на рівень «3»
- •Питання на рівень «4»
- •Питання на рівень «5»
- •Тести з модуля № 1 Модуль № 1
- •Модуль № 2 тема : фітотоксикози. Отруєння рослинами, які містять алкалоїди План
- •2.Рослини, які містить алкалоїди: люпин.
- •Питання для самоконтролю
- •2.Отруєння рапсом та рослинами із родини капусних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння рослинами, які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди План
- •1.Рослини які містять фотосенсибілізуючі і глікоалкалоїди, соланін: гречка, гулявник високий, звіробій, просо, якорці, конюшина еспарцет, ячмінь, жовтець, картопля, паслін.
- •Тести до теми „ фітотоксикози"
- •Тема: отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему
- •1. Отруєння рослинами, які переважно діють на нервову систему.
- •2.Отруєння хвощами, горчаком.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння нітратами, нітритами План
- •1.Нітратно-нітритний токсикоз: етіологія, патогенез, клінічні симптоми, пат зміни, профілактика та лікування.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: мікотоксикози План
- •2. Клавіцептотоксикоз.
- •3.Фузаріотоксикоз.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема: отруєння кормами технічної переробки План
- •1.Отруєння бардою, жомом, мелясою, віджимками сої.
- •Питання для самоконтролю
- •Залікові питання до модуля № 2
- •Залік з модуля № 2
- •Б) конвалією
- •Ситуаційні завдання.
- •Інструктивна картка практичного заняття № 1,2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка практичного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 1 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдання
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •2.Визначення сечовини в кормах та у вмісті рубця.
- •3. Визначення сечовини диметілгліоксильним методом:
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 3 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Зміст і послідовність виконання завдань.
- •Інструктивна картка до лабораторного заняття № 5 з дисципліни "Токсикологія"
- •Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
- •Інструктивна картка лабораторного заняття № 6 з дисципліни "Токсикологія"
- •Зміст і послідовність виконання завдання.
- •Література
- •Інструктивна картка% лабораторного заняття № 2 з дисципліни "Токсикологія"
- •1.4. Якісна проба визначення хлориду натрію
Інструктивна картка практичного заняття № 4 з дисципліни "Токсикологія"
Тема: Відбір, упаковка та направлення токсикологічного матеріалу в . лабораторію.
Робоче місце: пасовища,фуражні склади, приміщення ферми та приміщення для розтину загиблих тварин.
Тривалість заняття: 80хв
Мета заняття: .
1.Навчитися проводити відбирання корму і патматеріалу для токсикологічного дослідження.
2 Відпрацювати навички пакування та пересилання відібраних зразків, оформлення супровідних документів
Матеріально – технічне оснащення: банки скляні .поліетиленові кульки, кришки, нитки, пробірки, етикетки, коробки, труп тварини або пат матеріали, рамки для відбору трави, ножі, ножиці, скальпель, халати, косинки, кювети, умивальник, мило, рушник.
Правила безпеки праці: практичну роботу виконувати в халатах і ковпаках чи косинках , при необхідності в гумових рукавичках, марлевих пов'чзках, захисних окулярах, гумових фартушках і чоботах. Забороняється пробувати речовини на смак, стежити, щоб лікарські речовини не потрапляли на руки, обличчя. Якщо попали на шкіру, змити водою потім 1% розчином оцтової кислоти( при попаданні лугу чи 1% нашатирним спиртом.
Література: Малінін О. А . ст. 87-89
Завдання
1. Провести відбір, упаковку токсикологічного матеріалу в
лабораторію.
2.Скласти супровідну для відправки проб в лабораторію для токсикологічного дослідження ( пат.матеріал).
Проби для ботанічного аналізу беруть із корму, яким годували тварин до їх отруєння. Для дослідження посилають 1 кг кожного виду корму (середня проба) і залишки корму із годівниці. При взятті проби подрібнених кормів звертаюіь увагу на однорідність їх зовнішнього вигляду і кольору. Всі підозрілі частину складають совочками в банки. В необхідних випадках підозрілий корм досліджують за допомогою лупи. Для дослідження проб соломи та інших грубих кормів на зараженість токсичним грибком беруть проби із різних місць скирди по 20-30г кожна. Окремо беруть пробу із вологих місць. Всього збирають 10-20 проб від скирди. Вологі проби підсушують на повітрі. Звертають увагу на солому, яка вкрита чорним мажучим нальотом. Кожну пробу запаковують в чистий сухий папір, на якому вказують місце взятія проби і дату.
Взяття проб трави. При5дослідженні пасовищ на наявність отруйних рослин визначають ступінь їх поширення і місця найбільшого проростання. Спостерігаючи за тваринами на пасовищі, неважко встановити поїдання тваринами тих чи інших рослин. Пробу для ботанічного аналізу корму на пасовищі беруть за допомогою рами. Всі рослини всередині рами зрізають під корінь. Якщо травостій, рівномірний, то пробу з гектара беруть в 3-5 місцях. При пересилці проб на великі відстані їх висушують. Якщо лабораторія розміщена близько, то проби посилають .в сирому вигляді. Пересилають проби трави в коробах або в корзинах.
Патологічний матеріал від загиблих тварин з підозрою на отруєння посилають в лабораторію для встановлення отрути. і виключення ійфекційної хвороби.
Матеріал від трупа тварини для хімічного аналізу упаковують в окремі для кожної проби чисті скляні банки з кришками. В лабораторію відправляють:
1. Вражену частину шлунка разом з вмістимим загальною вагою близько 0,5 кг; вмістиме шлунка перед взяттям проби змішують. У жуйних тварин перед цим змішують вмістиме з рубця й сичуга і посилають разом з частиною шлунку і стравоходу загальною вагою 0,5 кг.
2. Частину враженого тонкого кишечника довжиною до 0,5 м разом з вмістимим (до 0,5 кг).
3. Частину враженого товстого відділу кишечника довжиною до 50 см з вмістимим (до 0,5 кг)
4.0,5 кг печінки разом з жовчним міхурем.
5.Одну нирку.
6.Сечу.
У дрібних тварин органи посилають цілими.
При підозрі на надходження отрути через шкіру посилають вражені ділянки її разом з підшкірною клітковиною і м'язами.
При підозрі на отруєння через легені беруть найбільш кровонаповнену частішу легень, трахею, 200 мл крові і селезінку.
Весь матеріал краще пересилати в неконсервованому вигляді або для цього використовується тільки винний спирт.
Банки з матеріалом зякрлваютї. пробкою, завертають в папір, перев'язують і запечатують. На етикетках банки вказують, який відсилається матеріал, його вага, від якої тварини він взятий, кличку, дату загибелі і розтину тварини, на яке отруєння підозра. Якщо матеріал консервований спиртом, то одночасно в лабораторію направляють пробу спирту (50 г). Матеріал направляють з нарочним.
Від хворих тварин для аналізів можна надіслати: перші порції блювоти, сечу, фекалії (0, 5 кг), вмістиме шлунка.
Складання супровідних до відправляемого матеріалу. Супровідні документи надсилаються до лабораторії разом з пробою. В них вказується назва господарства, з якого відправляється матеріал для токсикологічного дослідження, адреса господарства, хто направляє матеріал і адреса установи ветеринарної медицини. Дається опис тварини, від якої взято матеріал для дослідження: вид, стать, кличка (номер), прикмети, вік, час захворювання, час загибелі і розтину. Описують загальні умови, при яких виникло, захворювання. Прикладається опис банок з матеріалом для токсикологічного дослідження, копія історії хвороби і протокол розтину. В заключенні повідомлюють адресу, по якій чекають відповідь з лабораторії.
Після виконання завдання студенти повинні:
знати – порядок відбору проб пат матеріалу , правила пакування для пересилання в лабораторію.
вміти – відібрати проби пат матеріалу, запакувати їх та оформити супровідну.
Завдання додому: Малінін О. А. ст. 87-89.