3.Фузаріотоксикоз.

Аліментарно-токсична алейкія - виникає при поїданні кормів, що перезимували в полі, вражених грибами із роду фузаріум.Сприяють захворюванню - наявність в раціоні кислих кормів.

Симптоми - у тварин спостерігають загальне пригнічення, втрату апетиту, проноси, схуднення, м язове дрижання, підвищення температури, стоматит, виразки на губах, збільшення лімфовузлів, парези , паралічі, лейкоцитоз, аборти.

Патзміни - характеризуються вираженим геморагічним діатезом, катаральним і геморагічним запаленням слизової оболонки органів травленн,виразково-некротичним стоматитом, дистрофічними змінами у внутрішніх органах.

Лікування - натрію тіосульфат, глюкоза, уротропін, дієтичні корми.

Ф-2 токсикоз - отруєння отрутою зеараленон, що виділяється деякими штамами грибів фузаріум.

Клінічні ознаки проявляються набряком вульви, враженням матки, піхви, абортами, безпліддям, атрофією тестікулів у самців.

Патзміни характеризуються атрофією яєчників, враження слизової оболонки статевих органів, збільщенням матки і молочної залози. Т - 2 токсикоз характеризується пригніченням , втратою апетиту, частим сечовиділенням, м язовим дрижанням, зниження больової чутливості, посиленням перистальтики кишечника, гіпотонією рубця, набряками в області голови, виразки на слизовій ротової порожнини.

Патзміни- потовщення стінки шлунку, крововиливи і виразки в шлунку, слизова оболонка тонкого кишечника набрякла, почервоніла, покрита слизом,Печінка збільшена, темио-червона, дряблалшрки дряблі, поверхня

зморщена.

Лікування - кофеїн, глюкоза, віт.С, випоювання 0,1- 0,5% натрію гідрокарбонату, 10% кальцію хлорид в,в, гіпертонічний розчин, глауберов сіль.

Питання для самоконтролю

1Який механізм дії афлатоксину на організм тварин

2 Які фактори сприяють накопиченню афлатоксину в кормах

3 Які клінічні ознаки спостерігають при отруєнні афлатоксином

4 Яке лікування призначають при аспергілотоксикозі

5 Які причини виникнення аліментарно-токсичної алейкії

6 Які паталого-анатомічні зміни при Ф-2 токсикозі

7 Яке лікування призначають при Ф-2 токсикозі

Тема: отруєння кормами технічної переробки План

1.Отруєння бардою, жомом, мелясою, віджимками сої.

Література: В. І. Левченко Внутрішні хвороби тварин ст. 518-522.

1.Отруєння бардою, жомом, мелясою, віджимками сої.

Інтоксикація бардою характеризується подразненням слизових оболонок і шкіри, змінами в кістковій тканині та порушенням функцій центральної і периферичної нервової системи.Барда є основним відходом спиртового виробництва. В барді багато безазотистих екстрактивних речовин, фосфорних і калійних солей, вітамінів групи Б, але вона бідна на цукри, крохмаль, жир, клітковину, солі натрію, кальцію.

Свіжу барду згодовують разом із сухими, бідними на білок кормами. Барда, яка зберігається тривалий час, містить індол, скатол. Патогенез - токсична дія барди зумовлена наявністю в ній значної кількості сивушних масел, глікоалкалоїду соланіну, органічних кислот, що подразнюють тканини, спричинюють гастроентерит, нефрит, дерматит, збудливо діють на центральну нервову систему, уражують органи дихання, серце, судини, викликають гемоліз еритроцитів, мінеральну недостатність.

Симптоми - посилення перистальтики, діарея, втрата апетиту, схуднення. У жуйних гіпотонія передшлунків, коліки у коней, бронхіти, на згинальній поверхні путових суглобів почервоніння, набрякання шкіри, висипи. Далі утворюються мокнучі екземи, покриті струпои чи кірочками. У тварин кульгавість, вони довго лежать, при тяжкому процесі запальні ділянки можуть бути по всьому тілу, внаслідок забруднення пошкоджених ділянок розвиваються некротичні процеси.

Пат. Зміни - на шкірі дерматити, катарально-геморагічний гастроентерит, дистрофія печінки, нефрит.

Лікування - виключити із раціону барду, призначають проносні, обволікаючі, іхтіол як протибродильний засіб 25-100. В-в вводять глюкозу з аскорбіновою кислотою. У раціон включають знефторений фосфат, кісткове борошно, трикальційфосфат. Лікують патологічні зміни на шкірі.

Отруєння жомом характеризується запаленням слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, порушенням обміну речовин, змінами в нервовій і кровотворній системах та паренхіматозних органах.

При довготривалому зберіганні жому при високій температурі в ньому починається процес гниття, що приводить до нагромадження масляної кислоти та інших токсичних продуктів.

Патогенез - згодовування великої кількості жому без включення інших кормів приводить до того, що сапонін-глікозиди, які містяться в ньому, всмоктуючись в кров, діють на форменні епементи крові, спричиняючи гемоліз еритроцитів. Проявляють подразливу дію на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, спричиняючи гастроентерит. При згодовуванні неякісного жому у тварин виникає ацидоз, кетонемія, білкова і вітамінно-мінеральна недостатність, структурні і функціональні порушення життєво важливих паренхіматозних органів, розвивається остеодистрофія.

Симптоми - характеризуються нервовою та шлунково-кишковою формами отруєння. Нервова форма характеризується пригніченням, тремором м язів , їх конвульсивним скороченням. Температура тіла підвищується до 41,5, кон юнктива і склера гіперемовані, рогівка інфільтрована, далі розвиваються паралічі і тварина гине. Шлунково-кишкова форма починається атонією передшлунків, далі перистальтика кишечника посилюється, виникає діарея, гемоглобінурія та підвищення температури тіла. При тривалому згодовуванні жому відмічають остеомаляцію і остеопороз.

Паталого-анатомічні зміни - запалення шлунково-кишкового каналу, жирова дистрофія печінки, у кірковому і мозковому шарах нирок крововиливи. Гіперемія судин головного мозку та набряк речовини мозку.

Лікування - виключають з раціону корм, збалансовують мінеральну підгодівлю. В!в вводять30% глюкозу 20-30мл, гемодез 500-1000мл, всередину натрію гідрокарбонат, підшкірно - інсулін 100-150-0д, іхтіол, обволікаючі.

Кормова меляса(патока) отримується при переробці цукрових буряків на цукор. Отруєння настає при при згодовуванні більше 2кгмеляси, яка зберігалась протягом 5-8 міс., завдяки значному вмісту солей калію і натрію.

Патогенез - надлишок солей калію і натрію подразнюють слизові оболонки, спричинюють їх запалення, розвиток діареї. Підвищений вміст цукру в патоці приводить до утворення в шлунку молочної кислоти, зміщення рН у кислу сторону, в подальшому розвиваються запальні і дистрофічні прцеси в нервовій і серцево-судинній системах та нирках.

Лікуванння - виключити із раціону патоку, всередину дають рицинову олію, слизові відвари, адсорбенти. Внтрішньовенно вводять 40% розчин гексаметилентетраміну 40-60мл, гемодез 500-1000, 10% розчин кальцію хлориду 150-200мл, підшкірно інсулін, симптоматичне лікування.