12. Англійська революція XVII ст.: основні етапи, історичне значення.

Економічні передумови. Протягом XVI ст. в Англії відбувався інтенсивний розвиток господарства. Спочатку перетворення охопили аграрну сферу. Так, аграрні відносини вперше стали комерціалізуватися, а земля дедалі більше розглядалася як джерело доходів. Земля ставала товаром.

Однією з важливих передумов революції є ідеологічна, що розвивалася в Англії під прапором пуританізму, тобто боротьби за „очищення” віри (латин. purus – чистий). Англійський пуританізм був різновидом кальвінізму. Пуритани виступали за очищення церкви від католицьких обрядів і таїнств, від влади єпіскопів, від церковних судів, вимагали вільної проповіді, здешевлення церкви – одним словом, хотіли завершення реформації. Тим самим вони були проти тодішнього політичного і соціального устрою, бо главою церкви був король, а церква його владу освячувала і захищала. У пуританізмі було дві течії – поміркована (пресвітеріанство) і радикальна (індепендентство).

Політичні передумови революції готувала абсолютистська практика перших Стюартів – Якова І (1603-1625) і Карла І (1625-1649).

Періодизація революції:

Історія англійської революції має такі етапи:

Перший – 1640-1642 рр.- мирний або конституційний період, коли рішення парламенту (безперечно революційного характеру) король змушений був схвалювати.

Другий – 1642-1648 рр. – етап громадянських війн (1-а 1642-1646 рр.,

2-а 1648 р.), коли дві спроби короля силою розгромити опозицію закінчилися повним крахом і, більше того, підготували суд над Карлом І і його страту (30 січня 1649 р.).

Третій – 1649-1653 рр. – етап Індепендентської республіки від ліквідації палати лордів і монархії до встановлення режиму одноосібної влади О.Кромвеля.

Четвертий – 1653-1659 рр. – період Протекторату О.Кромвеля (або одноосібної влади) від Конституції грудня 1653 р. („Знаряддя управління”) до зречення влади Лорда-протектора сином О.Кромвеля Річардом навесні 1659 р.

П’ятий – весна –осінь 1659 р. – період режиму т. зв. Другої республіки, від зречення Р.Кромвеля і до встановлення військової диктатури.

Шостий – осінь 1659р.- весна 1660 р. – період підготовки і реставрації династії Стюартів на англійському престолі.

Хід революції:

Перший період. Оскільки війна з Шотландією продовжувалася, а коштів на її ведення не було, король 3 листопада скликав новий парламент, який пізніше отримав назву Довгого, бо він не розпускався до 1653 р. Початок роботи Довгого парламенту можна вважати і початком революції, оскільки король міг отримати необхідні кошти тільки зі згоди парламенту. У серпні 1642 р. король оголосив війну парламенту.

Другий період. Початок громадянської війни був невдалим для парламенту, армія якого зазнала низки поразок. У вересні 1643 р. парламент уклав з Шотландією Урочисту Лігу і Ковенант. В Англії скасовувався єпіскопальний устрій церкви і вводився пресвітеріанський, як у Шотландії.

Навесні 1648 р. почалася друга громадянська війна, яка тривала до вересня того ж року. Парламентська армія придушила виступи на півночі, у Вельсі і Кенті. Крім того, біля Престона були розгромлені шотландські війська.

2 грудня 1648 р. війська зайняли Лондон, а 6 грудня полковник Прайд зі своїми солдатами не допустили до парламенту тих пресвітеріан, які були за компроміс з королем. Відтепер більшість парламенту складали індепенденти. Слідом за тим було утворено спеціальний суд для розгляду справи короля. Короля було засуджено до смертної кари і 30 січня 1649 р. страчено.

Третій період. 17 березня 1649 р. королівська влада була скасована. 19 березня ліквідовувалася і палата лордів. 19 травня Англія була проголошена республікою. Виконавча влада передавалася Державній раді, де провідну роль грав О.Кромвель.

Четвертий період. 16 грудня 1653 р. О.Кромвель був проголошений главою держави – Лордом-протектором Англії, Шотландії і Ірландії. За новою конституцією, викладеною в документі (підготовленому Державною радою) під назвою „Знаряддя управління”, Лорд-протектор разом з парламентом керували державою

П’ятий період. Складення повноважень Лорда-протектора Річардом Кромвелем і скликання палати громад часів 1649-1653 років означали відновлення режиму тепер вже Другої республіки. Новий парламент не зумів знайти порозуміння з верхівкою армії, яка володіла важелями влади в країні. За таких обставин знову спливає ідея відновлення „законної династії Стюартів”.

Шостий період. 25 квітня 1660 р. зібрався Конвент, більшість якого складали пресвітеріани і прихильники монархії. Конвент схвалив Бредську декларацію і проголосив Карла ІІ законним королем. 26 травня новий король урочисто в’їхав до столиці. Реставрація Стюартів означала завершення революції, оскільки потягла за собою відновлення попередньої виборчої системи, попередньої палати лордів та англіканської церкви, тобто відновлення дореволюційних порядків.

У жовтні 1688 р. 15-тисячне військо Вільгельма Оранського висадилося в Англії і 18 грудня увійшло в Лондон, а Яків ІІ покинув Англію, перебравшись до Франції.

Стався державний переворот, що отримав назву „Славетної революції”, бо ж відбувся без кровопролиття, без жертв.

Основним конституційним документом нового державного режиму став „Білль про права” (1689 р.). Основні його положення зводилися до такого:

будь-який закон чи будь-який податок йдуть тільки від парламенту;

тільки парламент звільняє з-під дії закону, скасовує закон чи призупиняє його дію;

встановлюється свобода слова і дебатів у парламенті, свобода подання петицій, а парламенту гарантується часте і регулярне скликання;

набір і утримання війська у мирний час можливе тільки зі згоди парламенту;

відновлювався і зміцнювався суд присяжних.

Таким чином, „Білль про права” поклав край столітнім суперечкам короля і парламенту, чітко розмежувавши прерогативи королівської влади та парламенту. Встановлювався режим конституційної чи парламентської монархії. Такий конституційний устрій відіграв надалі величезну роль у небувалому прогресі Англії у всіх сферах життя суспільства.