Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vsesvitnya_2010.doc
Скачиваний:
345
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
555.01 Кб
Скачать

24. Народи Росії в період революції, іноземної інтервенції і громадянської війни (1917-1920 рр.).

У період швидкого наростання соціальної напруга та поглиблення революційної кризи, щоб підняти втрачений авторитет серед мас, першого вересня 1917 р. Тимчасовий уряд проголосив Росію республікою. Для зміцнення вико­навчої влади було створено Директорію — Раду п'яти. Це була спроба переходу до авторитарного режиму. Прем'єр-міністром залишався Керенський.

14 вересня 1917 року розпочала роботу Демократична . рада, на якій було створено Тимчасову Раду Республіки —парламент. Проте в результаті закулісних перемов з лідера­ми несоціалістичних партій було сформовано уряд, до складу якого ввійшли 10 міністрів від несоціалістичних партій. Головою уряду знову став О. Керенський. Таким чином, правлячі кола взяли курс на створення “режиму сильної влади”.

Лідери меншовиків та есерів разом з кадетами сформу­вали новий коаліційний уряд і утворили з делегатів Демо­кратичної ради Предпарламент — орган, перед яким уряд був відповідальний до відкриття Установчих зборів.

10 жовтня 1917 року, відбулося чер­гове засідання ЦК РСДРПб), на якому був присутній і Ленін, котрий виступив з доповіддю “Про поточний мо­мент”. Більшістю голосів ЦК РСДРПб) приймає рішення яро підготовку збройного повстання, проти голосували дише Каменев та Зінов'єв, які пропонували дочекатися рішень Установчих зборів і вирішити на них питання про владу.

Керенський зосереджує вірні Тимчасовому урядові вій­ськові формування а Зимовому палаці і на засіданні Пред­парламенту вимагає для себе необмежених повноважень для репресій проти сил, що готують переворот. Більшістю йому в цьому було відмовлено.

Протягом 24 жовтня військові загони ВРК займають стратегічно важливі об'єкти в столиці.

З другої години ранку тривало засідання Петроград­ської Ради, на яке прибув Ленін, де й проголосив передачу влади Радам.

25 жовтня розпочав роботу ІІ з'їзд Рад робітничих та солдатських депутатів.

Близько 2 години ночі на 26 жовтня Тимчасовий уряд було заарештовано. ІІ з'їзд Рад прийняв два важливих документи: Декрет про землю та Декрет про мир.

Головні положення Декрету про мир:

— негайне перемир'я на фронті з Німеччиною;

— укладення миру без анексії.

Декрет про землю містив такі положення:

— націоналізація та конфіскація всіх поміщицьких зе­мель та передача їх Радам селянських депутатів для зрів­няльного розподілу (150 млн десятин землі);,,

27 жовтня 1917 р. з'їзд обрав вищі органи державної влади — ВЦВК, до якого ввійшли більшовики і ліві есери, та РНК на чолі з Леніним. Діві есери відмовились увійти до уряду. Головою ВЦВК обрано Л. Каменева.

Таким чином, підсумком Жовтневого перевороту та роботи II з'їзду Рад був прихід до влади в Роси партії ліворадикального крила соціалістичного табору.

Одночасно із створенням системи органів влади біль­шовики розпочали будівництво апарату захисту радян­ського режиму. Поряд з існуючими військово-революцій­ними комітетами та Червоною гвардією було створено робітничо-селянську міліцію, Всеросійську надзвичайну комісію (ВНК), народні суди та революційні трибунали.

Створення Червоної Армії було проголошено декретом від 15 січня 1918 р. Перші формування Червоної Армії комплектувались із солдатів-добровольців та виборних ко­мандирів, але в умовах наростання боротьби за владу більшовики повернулися до попередньої практики ком­плектування армії — 9 червня 1918 р. оголошено про обов'язкову повинність.

Громадянська війна — це велика трагедія народу. Глибинні причини громадянської війни треба шукати в найгострішому політичному протиборстві різних партій, груп, соціальних верств, у глибоких, соціально-економіч­них і суспільно-політичних конфліктах і проблемах, що вразили Росію напр. XIX — на поч. XX ст. Серед інших причин можна назвати такі:

1. Помилкова економічна політика більшовицького керівництва, коли навесні 1918 р. останні перейшли до політики “військового комунізму”.

2. Політичний екстремізм більшовиків, які розігнали в січні 1918 р. Установчі збори і уклади в березні 1918 р. сепаратний мир з Німеччиною.

3. Проведення більшовиками репресій проти всіх опозиційних політичних партій та рухів.

В історичній літературі найчастіше зустрічається така періодизація громадянської війни й військової інтервенції Антанти.

1. Літо 1918 p. — жовтень 1918 p. — початок громадян­ської війни. Розгортання військової інтервенції Антанти.

2. Листопад 1918 р. — квітень 1919 р. — посилення інтервенції Антанти.

3.1919 р. — вирішальні перемоги над силами внутріш­ніх супротивників радянської влади та іноземних інтервен­тів (розгром Колчака і Денікіна).

4. 1920 р. — радянсько-польська війна і розгром біло­гвардійських військ Врангеля.

Раднарком 5 вересня 1918 р. видав постанову “Про червоний терор”. Форми червоного терору були різноманітними: розстріли за класовою ознакою, система заручників, ство­рення концтаборів для ворожих елементів (Соловки) та ін. За далеко не повними даними, жертвами червоного терору лише на півдні Росії стали 17 млн чол.

“Військовий комунізм” – це економічні та політичні заходи більшовицького уряду, що мали дві основні риси: з одного боку, зростаюча роль держави у керівництві економікою, включаючи централізований контроль і управління, заміна дрібних промислових підприємств великими, заходи по введенню єдиного планування; з іншого боку, відхід від комерційних і грошових форм розподілу на користь поста­чання основними товарами й послугами або безкоштовно, або за твердими тарифами, запровадження карткової систе­ми.

Внаслідок політики “військового комунізму” було встановлено повний державний контроль над управлінням промисловістю. Вся повнота економічної влади в країні належала Вищій Раді народного господарства (ВРНГ) та головкомам на місцях. Під націоналізацію підпадали на­віть підприємства з кількістю робітників 3 чол. З метою зміцнення своєї влади більшовики створювали комітети бідноти, що об'єднали сільський люмпен-пролетаріат та паралельно э Радами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]