- •1. Давньоєгипетська держава як приклад східної деспотії.
- •2. Проблеми античного рабства в сучасних історичних дослідженнях.
- •3. Культура Греції класичного періоду.
- •4. Виникнення християнства та його рання історія.
- •5. Боротьба Риму за світове панування.
- •6. Велике переселення народів: причини, сутність, наслідки.
- •7. Виникнення і розвиток середньовічних міст в країнах Західної Європи.
- •8. Причини, хід і наслідки хрестових походів.
- •9. Виникнення та розвиток станово-представницьких інституцій в країнах Західної Європи в період середньовіччя /Англія, Франція, Іспанія/.
- •10. Великі географічні відкриття та їх історичне значення.
- •11. Реформація та Контрреформація в Європі: загальні риси та національні особливості.
- •12. Англійська революція XVII ст.: основні етапи, історичне значення.
- •13. Війна північноамериканських колоній Англії за незалежність та утворення сша.
- •14. Французька революція xviiі ст.: основні етапи, вплив революції на Європу, історичне значення.
- •15. Боротьба Франції з коаліціями європейських держав наприкінці xviiі – початку хіх ст. Наполеонівські війни.
- •16. Віденський конгрес держав /1814-1815 рр./. Система післявоєнного миру в Європі.
- •17. Об'єднання Італії і Німеччини. Порівняльна характеристика.
- •18. Громадянська війна в сша і Реконструкція Півдня.
- •19. Міжнародні відносини наприкінці хіх – на початку хх ст. Перша світова війна.
- •20. Основні проблеми внутрішньополітичного життя Англії, сша, Франції, Німеччини в останній третині хіх – на початку хх ст. /політичний лад, система політичних партій, основні політичні реформи/.
- •21. Тенденції соціально-економічного розвитку старих /Англія, Франція/ і нових /Німеччина, сша/ держав світу в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •22. Реформи XVIII ст. В Російській імперії. Російський абсолютизм та його еволюція.
- •23. Польща наприкінці XVIII – на початку хіх ст.
- •24. Народи Росії в період революції, іноземної інтервенції і громадянської війни (1917-1920 рр.).
- •25. Суспільно-політичний і економічний розвиток срср в другій половині 80-х – на початку 90-х рр. Розпад Радянського Союзу та утворення Співдружності Незалежних Держав.
- •26 .Основні тенденції розвитку міжнародних відносин між двома світовими війнами. Сутність та історичне значення Версальсько-Вашингтонської системи.
- •30. Друга світова війна: причини, характер, періодизація. Перебіг війни на основних театрах бойових дій.
- •31. Сучасні оцінки історії антигітлерівської коаліції. Міжнародні конференції 1941-1945 рр. Створення оон.
- •32. Етапи розвитку міжнародних відносин у другій половині хх ст. Сучасний стан вивчення “холодної війни”.
- •33. Тенденції політичного розвитку країн “великої сімки” другої половини хх ст.
- •34. Основні тенденції соціально-економічного розвитку країн “великої сімки” у другій половині хх ст. Нтр. Структурні кризи. Постіндустріальне суспільство.
- •35. Особливості суспільно-політичного та економічного розвитку великих держав Латинської Америки (Мексика, Аргентина, Бразилія, Чилі) в другій половині хх ст.
- •36. Китай у другій половині хх ст.: підсумки громадянської війни, комуністичні експерименти Мао Цзедуна і реформи “прагматиків”.
- •37. Особливості процесу деколонізації країн Азії та Африки. Проблема вибору шляху постколоніального розвитку.
- •38. Етапи розвитку країн Східної Європи у другій половині хх ст. Сутність і форми демократичних революцій 1989 р. Посткомуністичне суспільство.
- •39. Суспільно-політичні рухи світу другої половини хх ст.
- •40. Світ на початку ххі ст. Глобальні проблеми людства.
31. Сучасні оцінки історії антигітлерівської коаліції. Міжнародні конференції 1941-1945 рр. Створення оон.
Влітку-восени 1941 р. були закладені основи створення антигітлерівської коаліції. Спільна для СРСР та західних демократій смертельна небезпека зумовила виникнення своєрідного політичного клімату, який дозволив об’єднати багаторічних противників. 12 липня 1941 р СРСР і Велика Британія уклали угоду про спільні дії у війні проти Німеччини. На Московській конференції трьох держав - СРСР, Англії і США (29.09 -1.10.1941 р.) було прийнято рішення про англо-американські поставки озброєння та стратегічних матеріалів Радянському Союзу в обмін на сировину для військового виробництва західних партнерів. Незабаром уряд США надав СРСР кредит у розмірі 1 млрд. дол. і поширив на нього дію закону про ленд-ліз.
Проте єдність антигітлерівської (“дивної”) коаліції від самого початку її існування виявилася суперечливою. Це було зумовлено як суб’єктивними взаємними антипатіями лідерів трьох держав, так і принциповими розбіжностями у їх військово-політичних програмах: СРСР вів безпосередні бойові дії проти Німеччини на континенті і тому уперто наполягав на негайному відкритті західними союзниками другого фронту в Європі; військові ж зусилля Великої Британії і США зводилися до активності на периферії з метою оборони колоніальних володінь та пасивної, вичікувальної тактики щодо європейського театру. Ці розбіжності викликали взаємне незадоволення і підозри, створюючи реальну можливість розвалу союзу.
Проблема другого фронту продовжувала залишатися основною дипломатичною проблемою антигітлерівської коаліції наприкінці 1942 - у 1943 рр. Рішення західних союзників під час сепаратних зустрічей у Касабланці та Вашингтоні про пріоритет “середземноморської стратегії” викликали різке незадоволення сталінського керівництва.
Якщо у 1941-1942 рр. Москва неодноразово давала зрозуміти свою прихильність ідеї максимального ослаблення та розчленування Німеччини, перегляду кордонів і відновлення державної структури Європи версальського зразка, то тепер зайняла вичікувальну позицію, що свідчило про підготовку великої політичної гри з новими козирями. Нові радянські пропозиції з питань післявоєнного врегулювання у Польщі та Німеччині переконували західних партнерів у тому, що після перемоги під Сталінградом претензії СРСР значно розширилися. Сталінська дипломатія починала відстоювати ідею створення у східноєвропейських країнах альтернативних (прорадянських) урядів та збереження “єдиної” Німеччини під радянським контролем. Очевидне зростання експансіоністських амбіцій Кремля мало призвести до загострення суперечностей всередині антигітлерівської коаліції на завершальному етапі війни.
Таким чином, на Потсдамській конференції чітко виявилася лінія на розмежування сфер впливу між СРСР, з одного боку, і США та Великою Британією - з іншого. Потенційно і СРСР, і США являли собою основи майбутніх ворожих блоків, геополітичне протистояння яких на фоні атомної зброї призвело до стану затяжної “холодної війни”.