Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vsesvitnya_2010.doc
Скачиваний:
345
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
555.01 Кб
Скачать

31. Сучасні оцінки історії антигітлерівської коаліції. Міжнародні конференції 1941-1945 рр. Створення оон.

Влітку-восени 1941 р. були закладені основи створення антигітлерівської коаліції. Спільна для СРСР та західних демократій смер­тельна небезпека зумовила виникнення своєрідного політичного кліма­ту, який дозволив об’єднати багаторічних противників. 12 липня 1941 р СРСР і Велика Британія уклали угоду про спільні дії у війні проти Німеччини. На Московській конференції трьох держав - СРСР, Англії і США (29.09 -1.10.1941 р.) було прийнято рішення про англо-американські поставки озброєння та стратегічних матеріалів Радянському Союзу в обмін на сировину для військового виробництва західних партнерів. Незабаром уряд США надав СРСР кредит у розмірі 1 млрд. дол. і поширив на нього дію закону про ленд-ліз.

Проте єдність антигітлерівської (“дивної”) коаліції від самого початку її існування виявилася суперечливою. Це було зумовлено як суб’єктивними взаємними антипатіями лідерів трьох держав, так і принциповими розбіжностями у їх військово-політичних програмах: СРСР вів безпосередні бойові дії проти Німеччини на континенті і тому уперто наполягав на негайному відкритті західними союзниками другого фронту в Європі; військові ж зусилля Великої Британії і США зводилися до активності на периферії з метою оборони колоніальних володінь та пасивної, вичікувальної тактики щодо європейського теат­ру. Ці розбіжності викликали взаємне незадоволення і підозри, створюючи реальну можливість розвалу союзу.

Проблема дру­гого фронту продовжувала залишатися основною дипломатичною проблемою антигітлерівської коаліції наприкінці 1942 - у 1943 рр. Рішення західних союзників під час сепаратних зустрі­чей у Касабланці та Вашингтоні про пріоритет “середземноморської стратегії” викликали різке незадоволення сталінського керівництва.

Якщо у 1941-1942 рр. Москва неодноразово давала зрозуміти свою прихильність ідеї максимального ослаблення та розчленування Німеччини, перегляду кордонів і відновлення державної структури Єв­ропи версальського зразка, то тепер зайняла вичікувальну позицію, що свідчило про підготовку великої політичної гри з новими козиря­ми. Нові радянські пропозиції з питань післявоєнного врегулювання у Польщі та Німеччині переконували західних партнерів у тому, що після перемоги під Сталінградом претензії СРСР значно розширилися. Сталінська дипломатія починала відстоювати ідею створення у східноєвропейських країнах альтернативних (прорадянських) урядів та збереження “єдиної” Німеччини під радянським контролем. Очевидне зростання експансіоністських амбіцій Кремля мало призвести до за­гострення суперечностей всередині антигітлерівської коаліції на завершальному етапі війни.

Таким чином, на Потсдамській конференції чітко виявилася лінія на розмежування сфер впливу між СРСР, з одного боку, і США та Великою Британією - з іншого. Потенційно і СРСР, і США являли собою основи майбутніх воро­жих блоків, геополітичне протистояння яких на фоні атомної зброї призвело до стану затяжної “холодної війни”.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]