Середній рівень навчальних знань

- Які прогресивні зміни відбулись в Росії після Лютневої революції 1917р.?

- Які перетворення здійснили більшовики після приходу до влади?

- Назвіть головні причини громадянської війни в Росії.

Достатній рівень навчальних знань

- В чому полягали передумови революційної кризи на початку 1917р.?

- Чим можна пояснити швидкий захват влади більшовиками в жовтні 1917 р.?

- Схарактеризуйте основні напрями політики «воєнного комунізму». Які задачі переслідували більшовики, впроваджуючи дану політику?

Високий рівень навчальних знань

- Чому, на Вашу думку, Тимчасовий уряд втратив контроль за ситуацією в країні і не зміг повести її по реформаторському шляху?

- Чи можна було, на Вашу думку, уникнути більшовицького перевороту?

Домашнє завдання:

- повторити матеріал лекції;

- опрацювати рекомендовану літературу по темі.

План заняття

Дисципліна: «Всесвітня історія.»

Тема: “Роки НЕПу. Утворення СРСР.»

Мета заняття:

- навчальна: - розглянути становище Росії після закінчення громадянської війни, причини, суть нової економічної політики; наслідки НЕПу та причини його згортання; основні етапи утворення СРСР.

розвиваюча: - сприяти формуванню у студентів навичок: історичного мислення, зіставлення; аналізу та узагальнення історичного матеріалу;

виховна:-виховувати у студентів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Вид заняття: лекція.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Методи проведення заняття: словесні ( лекція, бесіда);

наочні ( карта; таблиці ).

Методичне забезпечення: - конспект лекції;

• карта «Росія в 1917 – 1920 роках.»

• тестові завдання.

Література

1.Всесвітня історія: 1914 – 1938 рр.: навчальний посібник для 10 кл.

середньої загальноосвітньої школи / авт.- упорядник Я.М.Бердичевський.- К.: А.С.К., 2000

2.Всемирная история: учебное пособие для 10 кл. сред. общеобраз. школы / авт.: Я.М.Бердичевский, Т.В.Ладыченко.- Запорожье: Премьер,2002

3.Всесвітня історія: навчальний посібник / Б.М.Гончар, М.Ю.Козицький, В.М.Мордвінцев, А.Г.Слюсаренко.- К.: «Знання»,2001

4.Всемирная история: учебник для вузов / под ред. Г.Б.Поляка, А.Н.Марковой.- М.: ЮНИТИ, 2000

5.Всесвітня історія: Навч. посіб./ Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко.- К.: Т-во «Знання», КОО, 2001

6.Пивовар С.Ф., Слюсаренко А.Г., Стельмах С.П. Всесвітня історія. Новітній період. 1900 – 1997 рр. – К.: «Академія», 1998

7.Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939 рр.: підручник для 10кл. загальноосв. навч. закладу.- К.: Ґенеза, 2003

8.Щедріна І.Е. Всесвітня історія у схемах і таблицях. 10 – 11 кл.: навч. посібник. – Х.: Видавнича група «Академія», 2001

Хід заняття

1.Організаційний момент:

- привітання студентів;

- підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями, порядком роботи на занятті.

3. Актуалізація опорних знань студентів:

- Назвіть основні результати та наслідки громадянської війни в Росії, які фактори сприяли перемозі більшовиків?

- Виділіть основні причини політики «воєнного комунізму», в чому полягала сутність та наслідки цієї політики?

- До яких наслідків, на Вашу думку могла привести політика «воєнного комунізму в разі її продовження більшовиками?

4. Коментар відповідей студентів, підведення узагальнюючих висновків.

5. Повідомлення плану заняття та вивчення нового матеріалу згідно теми заняття:

План

1. Ситуація в Росії на початку 20-х років. Перехід до нової економічної політики.

2. Причини, основні етапи та наслідки утворення СРСР.

3. Політична боротьба в партії більшовиків в 20-і роки. Встановлення диктатури Сталіна.

4. Причини згортання політики НЕПу.

5.1 На початку 20-х років країна знаходилась в дуже складній ситуації. Із-за тривалих воєнних дій, революцій, боротьби за владу і, зокрема, політики «воєнного комунізму», економіка знаходилась в стані розрухи:

- третина підприємств була знищена, або не працювала;

- вироблялось приблизна 5% сталі, 3% чавуну, 30% вугілля від довоєнного виробництва;

- рівень інфляції становив 13000%, в обігу були купюри по кілька мільйонів «радзнаків», а заробітна плата виплачувалась двічі на день, оскільки ціни на товари і продукти змінювались ще швидше;

- посівні площі скоротились на 25% ( із 110 до 75 млн. десятин);

- протягом 1920 – 1922 років деякі регіони країни охопив масштабний голод. Особливо постраждали Поволжя, райони Уралу, Західного Сибіру, південь України. Загалом голодом були охвачені райони з населенням близько 30 млн. чоловік, а померли від голоду – приблизно 3 млн. чоловік.

Незадоволені політикою більшовиків, селяни продовжували боротьбу проти продрозкладки, робітники страйкували , протестуючи проти інфляції, безробіття, зрівняльного методу оплату праці та інших економічних проблем.

Усвідомлюючи, що країною неможливо надалі управляти методами «воєнного комунізму», Ленін першим серед керівництва РКП(б) виступив ініціатором зміни економічного курсу партії більшовиків.

В результаті, під час X з'їзду партії за ініціативою саме Леніна була прийнята резолюція « Про заміну продрозкладки продподатком», на основі якої був прийнятий відповідний закон, що і дало початок новій економічній політиці. Як було заявлено керівництвом партії, головна мета НЕПу – підготувати економічну базу для побудови соціалістичного суспільства.

Сутність нової економічної політики в сфері сільського господарства:

- заміна продрозкладки продподатком ( його вигода полягала в тому, що його розмір був майже в 2 рози меншим, ніж розмір продрозкладки, напередодні посівної кампанії селянин чітко знав розмір свого податку і тому міг збільшити посівну площу, також після сплати продподатку селянин міг вільно розпоряджатися результатами своєї праці.)

- дозволялось створення кооперативів та інших форм кооперації;

- дозволялась оренда землі з використанням найманої праці;

Як результат, до середини 20-х років рівень сільськогосподарського виробництва вийшов на довоєнний рівень.

Заходи нової економічної політики в сфері промисловості:

- дозволялась передача середніх та дрібних підприємств в оренду, інколи колишнім власникам;

- проводилась децентралізація системи управління, при якій крупні промислові підприємства залишались під державним контролем, але при цьому виводились з-під контролю Вищої Ради народного господарства, переводились на госпрозрахунок та об'єднувались в трести;

- для контролю за організацією роботи промисловості та планування основних показників її розвитку, створювався Держплан;

- скасовувалась загальна трудова повинність;

- зрівняльний принцип оплати праці змінювався на оплату по результатам та згідно кваліфікації;

- в економіку країни вкладуються кошти іноземних кампаній, в основному, у вигляді передачі підприємств в оренду, видачі концесій, створенні спільних підприємств.

Заходи нової економічної політики в торгово-фінансовій сфері:

- відновлені товарно-грошові відносини;

- дозволялась приватна торгівля, зокрема, селяни могли реалізовувати залишки своєї продукції;

- протягом 1922-1924 років була проведена грошова реформа, результатом якої було впровадження в обіг нової грошової одиниці – червонця, якій являвся вільно конвертуємою валютою і був однією з найстабільніших валют в світі;

- створювалась система Ощадбанку, ринок цінних паперів, впроваджувались облігації державного займу.

2. Передумови створення єдиної держави:

- традиційні економічні зв'язки, регіональна спеціалізація в рамках Російської імперії;

- протягом громадянської війни на території окремих національних регіонів колишньої імперії була встановлена Радянська влада і, як результат, впроваджена єдина економічна та політична модель суспільного устрою.

Проекти утворення майбутньої держави:

- проект Й. Сталіна ( наркома із справ національностей) полягав в тому, що республіки повинні увійти до складу єдиної держави на правах автономії;

- проект грузинської делегації передбачав конфедеративне об'єднання;

- ленінський проект грунтувався на засадах федеративного утворення.

Етапи створення СРСР:

- в період громадянської війни, влітку 1919 року був прийнятий Декрет ВЦВК « Про об'єднання Радянських республік Росії, України, Латвії, Литви, Білорусії для боротьби із світовим імперіалізмом», який по свій суті являвся воєнно-політичним союзом;

- протягом 1920-1921 років між радянським республіками: Росією, Україною, Білорусією, Грузією, Вірменією та Азербайджаном були підписані двосторонні угоди; крім того, були проведені з'їзди Рад відповідних республік, які одностайно підтримали ленінський проект створення СРСР;

- 29 грудня 1922 року почала роботу конференція делегацій національних республік, яка прийняла Декларацію та Договір про утворення СРСР. 30 грудня пройшов I Всеросійський з'їзд Рад, на якому було підписано текст Договору, хоча його ратифікація була відкладена до другого з'їзду. Були обрані нові керівники держави:

- ЦВК СРСР очолив М. Калінін; РНК – В.Ленін.

2. Протягом 20-х років серед партійного і державного керівництва розгорнулась боротьба за владу, особливо вона загострилась після хвороби, а згодом і смерті Леніна.

В 1923 році була сформована так звана «ліва опозиція» на чолі з Троїцьким. Проти програми цієї групи виступили спочатку Зинов'єв, Каменєв, їх підтримав Сталін. На XII з'їзді РКП (б) в 1923 році була розпочата критика опозиції і, зокрема, Троїцького.

В 1925 році Троїцький був зміщений з посади наркома з військових справ. Починається формування так званої «нової опозиції», на чолі уже з Зинов'євим та Каменєвим, які спиралися на Ленінградську парторганізацією і виступали проти тези, що можливо побудувати соціалізм в одній країні та продовжували підтримувати ідею світової революції. Але в 1926 році обидва лідера були відсторонені від управління державою та керівництвом Комінтерну.

В 1927 році на XV з'їзді ВКП (б) боротьба за владу практично завершується висилкою Троїцького з країни. Аналогічним чином Сталін розправляється з іншими політичними супротивниками, зокрема в листопаді 1928 року відбувся Пленум ЦК ВКП (б) на якому зняті з усіх посад Бухарін, Риков і Томський ( вони виступили за збереження політики НЕПу).

Причини згортання нової економічної політики:

- в умовах курсу на індустріалізацію країни, потрібний був механізм безперебійного постачання зерна та іншої сільськогосподарської продукції, що було одним з основних джерел фінансування розвитку промисловості; цьому заважала політика НЕПУ з її механізмом продподатку ( протягом 1925-1926 та 1927-1928 років виникали так звані «кризи хлібозаготівель», коли спроби зменшити закупочні ціни на зерно призводили до невиконанню плану хлібозаготівель);

- в цілому співіснували несумісні речі: ринкова по своїй суті економічна політика і диктатура однієї партії;

- за нетривалий період НЕПу не було сформовано середній клас – основну соціальну базу;

- низький рівень культури населення не дозволив побачити перспектив розвитку цієї політики.

6. Закріплення нового матеріалу завершується співбесідою за такими питаннями: