Середній рівень навчальних знань

- Назвіть характерні риси німецького окупаційного режиму.

- В чому полягало значення руху Опору?

- Сформулюйте основні проблеми, які вирішувались на Тегеранській конференції?

Достатній рівень навчальних знань

- Наведіть факти, які свідчать про кризу гітлерівського режиму в 1943-1944 роках.

- В чому полягали задачі Радянської армії при визволенні країн Східної Європи? Чому в наш час по різному оцінюють визвольну місію армії СРСР?

Високий рівень навчальних знань

- До яких воєнних та політичних наслідків могло привести відкриття другого фронту на Апеннінському півострові відповідно до планів У.Черчилля в 1943 році?

- Як Ви вважаєте, що могло змінитися в Німеччині та в перебігу Другої світової війни у випадку, якби замах на Гітлера був вдалим?

Домашнє завдання:

- повторити матеріал лекції;

- опрацювати рекомендовану літературу по темі;

План заняття

Дисципліна: «Всесвітня історія.»

Тема: «Завершення Другої світової війни. Світ після війни: загальні тенденції розвитку.»

Мета заняття:

- навчальна: - розглянути хід головних воєнних операцій на завершальному етапі війни, з'ясувати причини поразки країн фашистського блоку та головні наслідки Другої світової війни;

розвиваюча: - сприяти формуванню у студентів навичок: історичного мислення, зіставлення; аналізу та узагальнення історичного матеріалу;

виховна:-виховувати у студентів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Вид заняття: лекція.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Методи проведення заняття: словесні ( лекція, бесіда);

наочні ( карта; таблиці ).

Методичне забезпечення: - конспект лекції;

• карта «Друга світова війна 1939-1945 рр.»

• тестові завдання.

Література

1.Всесвітня історія: 1914 – 1938 рр.: навчальний посібник для 11 кл.

середньої загальноосвітньої школи / авт.- упорядник Я.М.Бердичевський.- К.: А.С.К., 2001

2.Всемирная история: учебное пособие для 11 кл. сред. общеобраз. школы / авт.: Я.М.Бердичевский, Т.В.Ладыченко, И.Я.Щупак.- Запорожье: Премьер,2000

3.Всесвітня історія: навчальний посібник / Б.М.Гончар, М.Ю.Козицький, В.М.Мордвінцев, А.Г.Слюсаренко.- К.: «Знання»,2001

4.Всемирная история: учебник для вузов / под ред. Г.Б.Поляка, А.Н.Марковой.- М.: ЮНИТИ, 2000.

5.Всесвітня історія: Навч. посіб./ Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко.- К.: Т-во «Знання», КОО, 2001

6.Пивовар С.Ф., Слюсаренко А.Г., Стельмах С.П. Всесвітня історія. Новітній період. 1900 – 1997 рр. – К.: «Академія», 1998

7.Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939 рр.: підручник для 11кл. загальноосв. навч. закладу.- К.: Ґенеза, 2004

8.Щедріна І.Е. Всесвітня історія у схемах і таблицях. 10 – 11 кл.: навч. посібник. – Х.: Видавнича група «Академія», 2001

Хід заняття

1.Організаційний момент:

- привітання студентів;

- підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями, порядком роботи на занятті.

3. Актуалізація опорних знань студентів:

- Яке значення в ході Другої світової війни мала Сталінградська битва?

- Розкажіть про події на Курській дузі, яке значення мала ця битва?

- Які військові події відбувались у 1943 році на Західному та Північно-африканському фронтах?

- В чому суть фашистського окупаційного режиму, обґрунтуйте свою думку прикладами.

- Назвіть головні рішення Тегеранської конференції.

- В яких країнах найбільш був поширений рух Опору, якими факторами він був викликаний?

- Які події обумовили положення на фронтах Другої світової війни у 1944 р.?

4. Коментар відповідей студентів, підведення узагальнюючих висновків.

5. Повідомлення плану заняття та вивчення нового матеріалу згідно теми заняття:

ПЛАН

1. Кримська конференція та її рішення.

2. Капітуляція Німеччини та її союзників. Війна з Японією.

3. Потсдамська конференція та її рішення. Результати та наслідки Другої світової війни.

5.1 Близькість поразки Німеччини та союзників вимагала від учасників антифашистської коаліції подальшої погодженості дій щодо Німеччини і звільненої Європи. З цією метою 4—11 лютого 1945 р. в Ялті відбулася конференція керівників урядів Англії, СРСР і США, на якій були прийняті рішення про спільні дії проти фашистської Німеччини на завершальному етапі війни. Було домовлено про поділ Німеччини на чотири зони окупації: англійську, американську, радянську і французьку, визнано законною вимогу СРСР про німецькі репарації в розмірі 10 млрд. доларів у формі вивозу товарів, капіталів, техніки і людської сили. Сталін домігся зміцнення своїх позицій в Польщі, Болгарії, Румунії, Чехословаччині і Югославії. СРСР підтвердив свою обіцянку вступити у війну з Японією, за що одержав згоду союзників на приєднання до нього Курильських островів і Південного Сахаліну.

5.2 Тим часом у січні — квітні 1945 р. радянські війська від Балтики до Карпат здійснили завершальні операції проти фашистської Німеччини. У січні розпочалася Вісло-Одерська операція, де радянське командування зосередило 45% сил діючої армії. Гітлер оголосив тотальну мобілізацію, згідно з якою до армії призивалися усі здатні носити зброю чоловіки віком від 18 до 60 років. Ця операція завершилася звільненням Варшави і майже всієї території Польщі. На початку лютого було звільнено Будапешт, у середині квітня — Відень, після чого радянські війська вирушили в наступ на південні райони Німеччини і Прагу.

Черчілль відверто вимагав від свого командувача якомога швидше просуватися на схід, щоб англо-американо-канадські війська раніше увійшли в Берлін, ніж його візьмуть штурмом радянські.

Війна перестала бути виключно воєнно-стратегічною проблемою і перейшла в суто політичну площину.

У березні союзні армії зайняли Рур і ряд районів Західної Німеччини, а у квітні англо-американські армії знаходилися вже в 100 км від Берліна. В той же час радянські війська розпочали штурм німецької столиці, а союзні війська, долаючи опір окремих груп німецьких військ, вийшли до Ельби в районі м. Торгау. Тут 25 квітня передові патрулі 1-ї американської армії зустрілися з авангардом 58-ї гвардійської дивізії 1-го Українського фронту. 29 квітня капітулювали німецькі війська в Італії, 2 травня вони припинили опір у Хорватії, Південній та Західній Австрії, Південній Німеччині.

Тим часом Гітлер вишукував нові сили і засоби, щоб зупинити радянські війська під Берліном: віддав розпорядження зняти ряд армій з інших напрямків, зосередити усі наявні резерви для захисту столиці. 21 квітня — 1 травня жорстокі бої відбулися на вулицях Берліна, де боротьба точилася за кожен квартал і будинок. Проте фанатичні есесівські частини і формування фольксштурму спливали кров'ю, але зброї не складали. Радянські війська одержали наказ захопити Гітлера живим, але 30 квітня Гітлер покінчив життя самогубством. 400-тисячний берлінський гарнізон не витримав натиску радянських військ. 2 травня він припинив боронитися. У полон було взято 134 тис. чоловік. Радянські війська під час Берлінської операції втратили 400 тис. чоловік.

У ніч з 8 на 9 травня було підписано «Акт про воєнну капітуляцію Німеччини». Розпочата в вересні 1939 р. Гітлером війна в Європі завершилася цілковитим розгромом Німеччини.

Однак боротьба за Берлін не була останньою битвою в Європі. Після капітуляції берлінського гарнізону і військ на заході частина гітлерівських військ походом через Чехословаччину намагалася здатися у полон союзникам. Проте на їхньому шляху була Прага, де розпочалося повстання проти фашистів ще 5 травня. На допомогу пражанам прийшли війська власівської Російської визвольної армії, що спільно з пражанами кілька днів стримували німецьке угруповання. Згодом була досягнута угода між повстанцями і командуванням німецького угруповання, у результаті якої без важкої зброї і бойових дій на вулицях Праги німці увійшли у Рудні гори і капітулювали перед американцями. 9 травня радянські війська з-під Берліну дійшли до Праги, але вони зустрілися лише з залишками відступаючих німців і рештками власівської армії.

Після завершення воєнних дій в Європі союзницькі війська розпочали широку підготовку до наступу на Японію, чисельність армії якої становила не менше 4 млн. чоловік. 8 серпня Радянський Союз оголосив Японії війну. Разом з тим між союзниками і Японією велися переговори про капітуляцію останньої, але вони зайшли в глухий кут. Тоді новий президент США Гаррі Трумен за домовленістю з Англією дав розпорядження про атомне бомбардування Японії. 6 серпня 1945 р. на Хіросіму була скинута перша бомба, внаслідок чого загинула чверть населення міста. 9 серпня друга атомна бомба була скинута на Нагасакі. Загалом загинуло і було покалічено 447 тис. чоловік. Радянські війська розпочали воєнні дії проти Квантунської армії. 14 серпня японський імператор дав наказ військам припинити опір. Проте радянські війська продовжували воєнні дії, бо мали плани не лише щодо Курильських островів і Сахаліну, а й щодо інших територій Японії.

1. вересня 1945 р. Японія капітулювала.

5.3 Останньою зустріччю глав трьох держав — учасниць антигітлерівської коаліції — була Потсдамська конференція 17 липня — 2 серпня 1945 р. Вона закріпила поділ Німеччини на чотири зони окупації. Учасники конференції розробили принципи демілітаризації, денацифікації та демократизації Німеччини. Конференція розглянула ряд територіально-політичних питань, заклала основи підписання серії мирних договорів, що враховували геополітичні інтереси СРСР.

З грудня 1945 р. до жовтня 1946 р. у Нюрнберзі відбувався міжнародний суд над політичними і військовими керівниками фашистської Німеччини. Верхівці рейху ставилися в провину організація і здійснення змови проти світу і людства, розв'язання тотальної війни, масове вбивство військовополонених і мирних жителів тощо. Головні винуватці були засуджені до смертної кари, інші — до тривалого ув'язнення.

Нюрнберзький процес — перший в історії суд, що визнав агресію найтяжчим кримінальним злочином, покарав як кримінальних злочинців державних діячів, винних у підготовці, розв'язанні і веденні агресивних війн.

Таким чином, головним наслідком Другої світової війни був розгром союзними державами збройних сил держав фашистського блоку. У війні брали участь 61 держава і 80% населення світу. За роки війни було мобілізовано в армії більше 110 млн. чоловік. За офіційними даними СРСР втратив на фронтах 8 827 700 чоловік. Загальні втрати СРСР варіюються між 21,3—27 млн.. за офіційними даними і 46 млн. за даними незалежної експертизи.

Загальні втрати Німеччини у війні становили 7,8 млн., Японії — 3,6 млн. чоловік.

Надзвичайно великими були матеріальні збитки: зруйновані тисячі міст, серед них — Белград, Будапешт, Берлін, Варшава, Дрезден, Київ, Кельн, Ленінград та ін., тисячі кілометрів залізниць і доріг, залізничних та автодорожніх мостів, від мирної праці відірвані мільйони трудових рук. Лише в СРСР до армії було мобілізовано 33% чоловічого населення.

У результаті Другої світової війни значно посилилася роль у світі двох наддержав — США і СРСР. Відмінність їх політики у подальшому призвела до невтримної гонки озброєнь, зокрема виробництва зброї нових видів. Воєнні потреби стали поштовхом до розвитку науки і техніки, наукових відкриттів: виготовлення атомної зброї, радарних установок, реактивних двигунів тощо. Проте парадоксом цього розвитку було те, що зусилля вчених підпорядковувались винайденню ефективніших засобів ведення війни. Закінчення світової війни не привело до миру і спокою у світі. Протистояння двох наддержав — СРСР і США, яке розпочалося після завершення війни, започаткувало третю, "холодну війну".

6. Закріплення нового матеріалу завершується співбесідою за такими питаннями: