Середній рівень навчальних знань

- Назвіть головних представників літератури та їхнє культурне надбання.

- Назвіть головні наукові відкриття, зроблені в міжвоєнний період.

- Які культурні течії переважали в архітектурі міжвоєнного періоду?

Достатній рівень навчальних знань

- Назвіть нові риси в процесі розвитку культури міжвоєнного періоду.

- Дайте характеристику розвитку мистецтва в міжвоєнний період.

Високий рівень навчальних знань

- Як, на Вашу думку, наукові відкриття вплинули на технічний процес в першій половині століття?

- В чому полягала позиція керівництва тоталітарних країн в культурно – ідеологічній сфері, як це відобразилося на долі культурних діячів?

- Проаналізуйте течії, які з’явилися в культурному житті в міжвоєнний період, зазначте їхні особливості?

Домашнє завдання:

- повторити матеріал лекції;

- опрацювати рекомендовану літературу по темі;

План заняття

Дисципліна: «Всесвітня історія.»

Тема: “Початок Другої світової війни. Воєнні дії в 1939-1941 роках.»

Мета заняття:

- навчальна: - розглянути причини та фактори, що призвели до розв'язання війни, склад ворогуючих сторін та їхні плани на війну; перебіг війни на початковому етапі та його результати.

розвиваюча: - сприяти формуванню у студентів навичок: історичного мислення, зіставлення; аналізу та узагальнення історичного матеріалу;

виховна:-виховувати у студентів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Вид заняття: лекція.

Тип заняття: вивчення нового матеріалу.

Методи проведення заняття: словесні ( лекція, бесіда);

наочні ( карта; таблиці ).

Методичне забезпечення: - конспект лекції;

• карта «Друга світова війна 1939-1945 рр.»

• тестові завдання.

Література

1.Всесвітня історія: 1914 – 1938 рр.: навчальний посібник для 11 кл.

середньої загальноосвітньої школи / авт.- упорядник Я.М.Бердичевський.- К.: А.С.К., 2001

2.Всемирная история: учебное пособие для 11 кл. сред. общеобраз. школы / авт.: Я.М.Бердичевский, Т.В.Ладыченко, И.Я.Щупак.- Запорожье: Премьер,2000

3.Всесвітня історія: навчальний посібник / Б.М.Гончар, М.Ю.Козицький, В.М.Мордвінцев, А.Г.Слюсаренко.- К.: «Знання»,2001

4.Всемирная история: учебник для вузов / под ред. Г.Б.Поляка, А.Н.Марковой.- М.: ЮНИТИ, 2000

5.Всесвітня історія: Навч. посіб./ Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко.- К.: Т-во «Знання», КОО, 2001

6.Пивовар С.Ф., Слюсаренко А.Г., Стельмах С.П. Всесвітня історія. Новітній період. 1900 – 1997 рр. – К.: «Академія», 1998

7.Полянський П.Б. Всесвітня історія 1914 – 1939 рр.: підручник для 11кл. загальноосв. навч. закладу.- К.: Ґенеза, 2004

8.Щедріна І.Е. Всесвітня історія у схемах і таблицях. 10 – 11 кл.: навч. посібник. – Х.: Видавнича група «Академія», 2001

Хід заняття

1.Організаційний момент:

- привітання студентів;

- підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями, порядком роботи на занятті.

3. Актуалізація опорних знань студентів:

- В чому полягали основні протиріччя Версальсько-Вашингтонської системи та які наслідки вони мали для розвитку повоєнних відносин?

- Які країни найбільш постраждали від укладених угод, як це відобразилось на їхньому внутріполітичному становищі?

- Схарактеризуйте міжнародне становище в 30-і роки, які факти свідчать про наростання агресії фашистських країн?

- В чому полягала політика «умиротворення агресора», які наслідки вона мала для міжнародних відносин напередодні війни?

- Розкрийте сутність радянсько – німецьких угод та їх наслідки.

4. Коментар відповідей студентів, підведення узагальнюючих висновків.

5. Повідомлення плану заняття та вивчення нового матеріалу згідно теми заняття:

ПЛАН

1. Причини та періодизація Другої світової війни.

2. Воєнні дії на Західному фронті в 1939 - 1941 роках .

3. Радянсько – фінська війна. Приєднання до СРСР нових територій.

4. Воєнні дії на інших фронтах Другої світової війни.

5.1 Причини Другої світової війни увібрали в себе весь комплекс протиріч, що нагромадилися в світі на кінець 1930-х рр.. Головними серед них були:

- посилення нерівномірності економічного розвитку, боротьба між державами за сфери впливу, джерела сировини та ринки збуту; світова економічна криза загострила внутрішню ситуацію у багатьох країнах;

- виникнення у багатьох країнах радикальних політичних сил (фашистів, нацистів, комуністів), які виступали за докорінні зміни та вдавалися до крайніх заходів у досягненні своїх політичних цілей;

- Версальсько – Вашингтонська система мирних договорів виявилася надзвичайно суперечливою та нежиттєздатною, що спричинило з боку окремих країн спроби перегляду укладених договорів;

- особлива агресивність з боку фашистських та мілітаристських країн, їх орієнтація на силові методи в досягненні цілей та прагнення до територіальної, економічної та політичної зміни світу, утвердження «нового порядку»;

- відсутність ефективних механізмів мирного врегулювання міжнародних конфліктів, політика «умиротворення агресора», що проводилися урядами Великої Британії та Франції, ізоляціонізм США.

- радянсько – німецькі угоди 19139 року про ненапад та розподіл сфер впливу.

Періодизація Другої світової війни:

- 1 вересня 1939 – 21 червня 1941 року – початок воєнних дій в Європі. Загарбання Німеччиною окремих європейських держав, зокрема, капітуляція Франції.

- 22 червня 1941 – 18 листопада 1942 року – напад німецьких військ на СРСР, відступ Червоної Армії та перша крупна перемога під Москвою. Формування антигітлерівської коаліції, вступ у війну США,

- 19 листопада 1942 – кінець 1943 року – початок корінного перелому в ході війни, перехід стратегічної ініціативи до країн антигітлерівської коаліції. Розгром фашистських військ у Північній Африці, висадка союзників у Сицилії.

- початок 1944 – травень 1945 року – завершення визволення території СРСР, вигнання фашистських військ з країн Центральної та Східної Європи. Відкриття «другого фронту» та капітуляція Італії та Німеччини.

- травень 1945 – 2 вересня 1945 року – завершення бойових дій на Далекому Сході та в Азії, розгром японської армії та капітуляція Японії.

5.2 Вторгненню німецьких військ до Польщі передувала провокація фашистів, використана як привід для агресії. 31 серпня 1939 року група есесівців, перевдягнутих у польську воєнну форму, напала на німецьку радіостанцію у прикордонному м. Глейвіц, зачитавши звернення де містився заклик до війни проти Німеччини.

1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. З вересня 1939 р. про вступ у війну на боці Польщі оголосили Англія і Франція, проте не надали їй реальної допомоги. Проти Польщі було зосереджено 2/3 збройних сил вермахту, тому перевага, особливо в техніці була величезною. За два тижні основні сили польської армії були знищені, а наприкінці вересня німці окупували Польщу.

9 вересня радянське керівництво повідомило Берлін про намір терміново зайняти ті території Польщі, що за секретним протоколом від 23 серпня мали відійти до СРСР. 17 вересня радянські війська перейшли польський кордон і фактично вступили у Другу світову війну на боці Німеччини. Без уваги була залишена вимога Англії та Франції вивести радянські війська із Польщі. 28 вересня було підписано радянсько-німецький договір про дружбу і кордони, що закріпив завойовані землі в складі СРСР. Польська держава фактично припинила існування.

На Західному фронті протягом вересня 1939 р. — травня 1940 р. відбувалася так звана "дивна війна". Ні Франція, ні Англія, ні Німеччина не розгортали активних воєнних дій. На морі німецькі підводні човни потопили ряд військових і торговельних суден Англії, а та в свою чергу — німецьких. Французькі війська планували відсидітися за «лінією Мажино». Гітлер хотів уникнути великих втрат при штурмі французьких укріплених ліній, тому був розроблений план нападу на Францію через Бельгію. Спочатку планувалось розпочати наступ з листопада, але через погану погоду він неодноразово переносився. США з самого початку війни заявили про нейтралітет, хоча дедалі більше орієнтувалися на зближення з Англією і Францією.

Тим часом Німеччина вирішила захопити стратегічно важливі для розгортання наступу у Північній Атлантиці Данію і Норвегію. Бойові дії проти Данії розпочалися 9 квітня 1940 року вже через годину уряд і король прийняли рішення капітулювати. Лише біля королівського палацу виникла перестрілка – загинуло 2 і поранено 10 німецьких солдат.

Норвегія значно краще була підготовлена до оборони, але з 9 по 14 квітня 1940 р. головні сили армії були розбиті. Британські частини, перекинуті на допомогу не зуміли вплинути на хід подій. Влада була передана лідеру норвезьких фашистів В. Квіслінгу. 10 червня урядові установи і залишки армії перевезені у Велику Британію.

10 травня війська вермахту розпочали наступ на Бенілюкс. 14 травня, прорвавши лінію фронту на р. Маас, німецькі війська змусили капітулювати нідерландську армію. Невдовзі капітулювала і Бельгія. 20 травня німецькі війська підійшли до Дюнкерка, де було розташоване 340-тис. угрупування англо – французьких військ. Протягом двох тижнів, кинувши всю воєнну техніку, війська були евакуйовані до Британії.

5 червня через окуповані країни Бенілюкс розгорнувся німецький наступ на Францію, а 10 червня Італія оголосила війну Франції і Англії та розпочала наступ в районі італо-французького кордону. Правлячі кола Франції не були здатні організувати належний опір агресору, а в уряді переважали прихильники капітуляції. 14 червня війська вермахту вступили до Парижу, в цих умовах Англія дала згоду на те, щоб Франція з'ясувала з Німеччиною умови перемир'я, а США ще не вважали за можливе вступити у війну. Французький прем'єр-міністр Петен 17 червня оголосив капітуляцію. 22 червня в Комп'єнському лісі французькі представники підписали перемир'я, за яким німецькі війська окупували Північну Францію й узбережжя Атлантики. Французький флот і авіація передавалися Німеччині.

Окупація фашистською Німеччиною країн Західної Європи значно змінила співвідношення сил на користь фашистського блоку. Тепер гітлерівська верхівка розробила план вторгнення на Британські острови, відомий під назвою "Морський лев". При цьому не виключалася можливість примусити Англію до капітуляції. Для тиску на Англію німецька авіація 13 серпня розпочала бомбардування Лондона та інших міст. На морі розгорнулася війна між флотами двох держав. Але висадити десант німецькі війська не змогли, зазнавши великих втрат (1,7 тис літаків проти 730 брит.). На поч. 1941 року бомбардування Британських островів припинилося. Гітлер переключив увагу передусім на підготовку війни проти СРСР.

В умовах наростання воєнних дій відбулася подальша консолідація італо-німецько-японського блоку. 27 вересня 1940 р. було підписано Троїстий пакт. Німеччина, Японія та Італія зобов'язувалися надавати один одному допомогу, були визначені сфери впливу міжнародного панування між учасниками пактів. Після підписання пакту СРСР погоджувався на вступ до Троїстого пакту, але вимагав розширення зони радянських інтересів на Балканах і у Фінляндії. Німецька сторона на це не погодилася. Більше того, у грудні 1940 р. Гітлер прийняв остаточне рішення про напад на СРСР у травні 1941 р.

У листопаді 1940 р. союзниками Німеччини стали Угорщина, Румунія, Словаччина, а в березні 1941 р. — Болгарія, на території яких Німеччина розташувала свої війська. До блоку приєднався і уряд Югославії, проте народ країни виступив проти політики уряду і скинув його. Німецькі війська 6 квітня 1941 р. розпочали воєнні дії проти Югославії, 17 квітня уряд капітулював, перебравшись до Лондона. Країна була розділена між Німеччиною, Італією та Болгарією. Також утворені «незалежні» Сербія та Хорватія. Паралельно вівся наступ на території Греції. Війська були розбиті в Східній Македонії, після чого 30 квітня територія була окупована. Таким чином, всі стратегічно важливі країни Балканського півострова були підкорені, або являлися союзниками Німеччини, а загалом був встановлений контроль над всією Європою.

5.3 17 вересня 1939 року, відповідно до таємної угоди, Червона Армія вступила на територію Польщі. Польська армія одержала наказ не чинити опору, тому вже 22 вересня західноукраїнські та західнобілоруські землі були зайняті Червоною армією.

28 вересня було укладено новий договір між СРСР та Німеччиною «Про дружбу і кордони», в якому була уточнена лінія державного кордону між країнами. Тепер вона проходила приблизно по лінії етнічного кордону проживання українців та білорусів. Всі етнічні польські землі передавались Німеччині, СРСР відходила Литва та Північна Буковина.

У Москві дії Червоної армії трактували як «визвольний похід»заради возз’єднання України та Білорусії в рамках СРСР. Щоб не дати привід оголосити війну Британії та Франції як країні – завойовнику, радянське керівництво відмовилось від частини етнічних польських земель на користь Німеччини.

Для надання законності радянському режиму на всіх територіях була проведена близька по суті процедура: проводились вибори до Народних зборів (обиралися кандидати лояльні до нової влади) і вже вони ініціювали входження цих територій до складу СРСР. Так були приєднані 1 листопада за рішенням Верховної Ради СРСР західноукраїнські та західнобілоруські землі. В червні була приєднана Північна Буковина, яка була приєднана до складу УРСР та Бессарабія - включена до Молдавської РСР, яка перетворилась на окрему республіку. На початку серпня 1940 року таким же чином були приєднані республіки Прибалтики ( на їх основі стоврені окремі республіки і в складі СРСР – ЛитРСР, ЛатРСР, ЕРСР).

На всіх приєднаних територіях проводиться політика «радянізації», спрямована на проведення радянських перетворень. Багато з них були позитивно сприйняті незаможними верствами: конфіскація поміщицьких земель, безкоштовна освіта та медичне обслуговування, націоналізація підприємств, банків, ліквідація безробіття, активна допомога соціально незахищеним верствам тощо. Але разом з тим, повністю ламався звичний уклад життя: ліквідовувалися органи влади, навіть культурно –освітні організації, заборонялися політичні партії, проти всіх невдоволених розпочаті репресії, тому ставлення до нової влади у багатьох було негативним.

Восени 1939 року, керівництво СРСР з метою подальшого розширення території, які відійшли по таємному протоколу про розподіл сфер впливу, розпочинає воєнні дії проти Фінляндії. 28 листопада 1939 року фінському уряду був висунутий ультиматум про передачу окремих територій. Керівництво країни відхилило ультиматум, тому 30 листопада були розпочаті воєнні дії. Червона армія виявилася неготовою до війни в умовах дуже холодної зими: не працювала техніка, не вистачало зимового одягу, стрілецької зброї. До того ж фіни несподівано активно чинили опір, особливо при захисті «лінії Маннергейма» (між Фінською затокою та Ладозьким озером). Лише в лютому 1940 ціною великих втрат оборону вдалося прорвати. 12 березня був підписаний мир, за яким Фінляндія змушена була передати території, які вимагав СРСР. Але ціна перемоги була явно більшою: СРСР як країну агресора було виключено з Ліги Націй, втрати Червоної армії були в 3-4рази вище ніж фінської, Фінляндія невдовзі перейшла на сторону Німеччини.

5.4 В Африці Італія розпочала окупацію англійських колоній. Протягом вересня 1940 – січня 1941 р. наступають в напрямі Суецького каналу . В її планах було підкорення Єгипту, Судану, Сомалі. Разом з раніше захопленими Лівією та Ефіопією ці території планувалося включити до складу «Великої Римської імперії»Проте під ударами англійських військ у січні березні 1941р. італійські війська були розбиті на території Сомалі та Лівії. В квітні 1941 р. італійські війська під тиском британських та південноафриканських військ залишили територію Ефіопії і капітулювали.

На початковому етапі війни Японія згідно Троїстого пакту переорієнтувала свої зовнішньополітичні плани на захват територій в тихоокеанському регіоні. У вересні 1940 р. японські війська окупували значну частину Китаю, північну частину Індокитаю, а надалі мали наміри щодо Індонезії та Філіппін. Ці плани Японії не могли не зачіпати інтересів США, Англії та Голландії на Далекому Сході. Проте між США і Японією не лише не виникало воєнного конфлікту, а навіть йшли переговори про розподіл сфер впливу на Тихому океані. Разом з тим 3 квітня 1941 р. СРСР підписав з Японією договір про ненапад, хоча певний час керівництво Японії не виключало воєнних дій проти СРСР.

6. Закріплення нового матеріалу завершується співбесідою за такими питаннями: