46.Гарбузові овочі.

До гарбузових овочів відносять огірки, кабачки, патисони і баштанні культури: кавуни, дині, гарбузи. Усі види гарбузових овочів мають однакову будову плода - це справжня ягода, що складається із шкірки (кори) і м'якоті, в якій міститься насіння. За вмістом харчових речовин гарбузові овочі різняться між собою. Огірки вирощують в усіх кліматичних зонах України.

Відповідно до фізіологічних норм, кожний житель України повинен споживати 21,3кг огірків.

Огірки, порівняно з іншими гарбузовими овочами, містять незначну кількість харчових речовин, тому вони малокалорійні, але мають високу смакову і дієтичну цінність, сприяють кращому засвоєнню їжі. В їжу використовують недостиглі огірки-зеленці зі щільною м’якоттю і ніжним незатверділим насінням. Огірки вживають свіжими, солоними, консервованими. Сортовими ознаками огірків є форма, розмір, забарвлення шкірки і рисунок на ній, стан поверхні, будова м'якоті. За розмірами (довжина) сорти поділяють на короткоплідні 11-14см, середньоплідні - не більш як 25см,иі довгоплідні - більш як 25см. За строками достигання огірки бувають скоростиглі (40-50 діб до плодоношення), середньостиглі (до 55 діб) і пізньостиглі (до 60-70 діб). В Україні у відкритому ґрунті вирощують огірки: скоростиглі - Конкурент, Каскад, Криниця,

Кабачки - різновид дрібноплідних кущових гарбузів.Плоди довгастої або циліндричної форми, молочно-білого забарв лення, м'якоть біла, при достиганні жовтувата. Маса кабачків - від 200г до 1кг. Використовують кабачки недостиглими (7-10-денної зав'язі) в кулінарії, для соління і виробництва консервів.

Патисони відносять до дрібноплідних кущових гарбузів. Плоди мають тарілкоподібну форму з куполоподібним виступом (рис 31, д), білу, жовту або блідо-зелену шкірку, білу або кремову м'якоть. Маса плодів - від 100 до 300г. В їжу використовують недостиглі плоди (5-7-денної зав'язі) мариновані, солоні, відварені, смажені, фаршировані. В Україні виро щують сорти патисонів: Білі, Жовтий плескатий.

Гарбузи. Є три види гарбузів: великоплідні, мускатні, твердокорі.  Великоплідні гарбузи округлі або плескаті, зелені, білі, рожеві з різними відтінками. Кора стиглих плодів дерев'яниста. Насіння біле або жовте. Мускатні гарбузи вирощують в основному в південних районах. 5,Плід у них видовжений, звужений посередині. Кора недостиглого гарбуза м'яка. Насіння сірувате із золотистою облямівкою. Твердокорі гарбузи мають плоди округлі і овальні (рис. 31,в), шкірка стиглих плодів жовтувато-апельсинова дерев'яниста, плодо ніжка гранчаста призматична.  В Україні вирощують такі столові сорти гарбузів: скоростиглі - Український багатоплідний; середньостиглі - Мигдальний Хуторянка. Гарбузи використовують у кулінарії, для виробництва консервів, безалкогольних напоїв, кондитерських виробів. Кавуни як теплолюбні культури вирощують у південних областях України і в Криму. Плід кавуна має гладку шкірку, м'якоть і багато насіння. Маса його - від 0,5 до 25кг. Столові кавуни мають ніжну солодку м'якоть червоного, кармінового, малинового, рідко - жовтого кольору. їх використовують свіжими, як десерт, солять, виробляють з кавунів вино, кавуновий мед. Цукатні кавуни мають грубу несолодку м'якоть, їх використовують для виробництва цукатів. Сортовими ознаками кавунів є форма, величина, забарвлення і рисунок поверхні, товщина кори, консистенція м'якоті, смак, скоро-г стиглість, здатність до зберігання. За формою кавуни бувають кулясті, плескаті, яйцеподібні, циліндричні. Забарвлення фону плодів може бути білим, світло-зеленим, темно-зеленим і жовтим, а малюнок - у вигляді строкатості, плям, стрічок, сітки, забарвлених в більш темний колір, ніж фон. Поверхня шкірки переважно гладенька, рідко слабко ребриста, різної товщини - тонка (до 1см), середня (до 1,5см) і товста (1,5см К більше). Великі і тонкокорі плоди гірше витримують транспортування і не підлягають тривалому зберіганню. Поширені сорти: ранньостиглі - Скороспілка харківська, Огоньок; середньостиглі -Мелітопольський, Биковський, Десертний,;  пізньостиглі -Волжський .

Дині вирощують у південних областях України. Вони більш теплолюбні, ніж кавуни. Торгово-товарознавчі ознаки сортів динь: форма, величина, поверхня, забарвлення фону, рисунок, структура, консистенція, смак, аромат м'якоті, скоростиглість, транспортабельність, лежкість. Сорти динь: ранні ~ Рання, Новинка, Харківська рання, Десертна; середньостиглі - Колхозниця, Українка, Козач ка, Керченська, Золотиста, Лівадія, Сніжок;  пізньостиглі -Таврія, Кубанка. Ранньо- і середньостиглі дині збирають у споживчій стиглості. У стиглих динь рисунок виразний, чіткий, кора вкрита сіткою малих щілин, аромат специфічний динний, плоди легко відділяються від плодоніжки. Дині використовують свіжими, як десерт, з них виготовляють цукати, пюре, повидло, компоти, муси, маринади, динний мед; крім того їх заморожують. ^ Хвороби і пошкодження гарбузових овочів Бактеріоз. На корі з'являються водянисті, вдавлені або у вигляді виразок плями, інколи з жовтими краплями вологи. Антракноз - плями з рожевими подушечками, розміщені кон центричними колами. ^ Бура плямистість - плями з розтрісканою поверхнею, вкриті затверділим слизом. У зволожених умовах плями вдавлені і вкрива ються сіро-зеленою плісенню. ^ Чорна плісень уражає найчастіше корнішони. На поверхні з'являється чорний наліт. Біла гниль - білий, бавовноподібний наліт, часто з великими чорними або білими недостиглими склероціями. ^ Сіра гниль - сірий плісеневий наліт, інколи з маленькими чорними склероціями. ^ Мокра гниль - слабкий наліт. Під час транспортування при високій температурі мокрі огірки загнивають упродовж 2-3 діб. Мокра бактеріальна гниль - це хвороба, яка перетворює уражену тканину у слизисту масу. Мозаїка - вірусна хвороба (у вигляді мозаїки).