5.4. Граматичні категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах

Іменник у давньогерманських мовах мав морфологічні категорії роду, числа і відмінка.

Іменники поділялися за трьома родами: чоловічий, жіночий, середній. Належність до певного роду не була яскраво вираженою – в іменників. Це була швидше граматична категорія, ніж лексична. В сучасних скандинавських та англійській мові граматичну категорію роду повністю втрачено, а в німецькій, навпаки, збереглися усі три роди, належність до яких можна визначити за допомогою артиклів (der – чол. р., die – жін. р., das – сер. р.).

З-поміж колишніх трьох форм числа індоєвропейської мови-основи германські мови втратили двоїну. Реліктові форми двоїни збереглися лише в займенників та дієслів у готській, давньоанглійській і давньоісландській мовах. Категорія числа (однина, множина) не мала свого формального показника, який відрізнявся б від категорії відмінка, оскільки відмінкова флексія була і показником числа.

Система індоєвропейських відмінків зменшилася в спільно-германській мові до шести (номінатив, генетив, датив, акузатив, інструменталіс, вокатив), проте лише в деяких готських іменників засвідчена форма вокатива (основи на -a-, -i-, -u-). Інструменталіс зустрічається в ранніх пам’ятках давньосаксонської, давньоверхньо-німецької та давньоанглійської, проте пізніше співпав з давальним відмінком. Щодо інших чотирьох відмінків, то вони спостерігаються в усіх германських мовах.

Зменшення кількості відмінків відбувалося двома шляхами: один відмінок витіснив інший або обидва відмінки зберігалися але зрештою збігалися в результаті редукції закінчень. Так, кличний відмінок витіснив називний, а давальний відмінок об’єднав у собі значення аблатива, локатива, датива й інструменталіса. Відмінювання германських основ представлено у парадигмах 1–9.

Парадигма 1

Відмінювання основ на -а-

чол. р.	і.-є.	герм.		гот.		двн.-ісл.		двн.-англ.		двн.-в.-нім.
наз. одн.	-o-s	dagaz		dags		dagr		dag		tag
род. одн.	-o-so	dagaza		dagis		dags		dages		tages
дав. одн.	-o-eı	dagai		daga		dege		dæge		tage
знах. одн.	-o-m	dagan		dag		dag		dag		tag
орудн. одн.	-o-ad	-		-		-		-		tagu
кличн. одн.	-e	dage		dags		-		-		-
наз. мн.	-o-es	dagōzez		dagōs		dagar		dagas		taga
род. мн.	-o-ōm	dagōm		dagē		daga		daga		tago
дав. мн.	-o-mos	dagamaz		dagam		dogom		dagum		tagum
знах. мн.	-o-ns	daganz		dagans		daga		dagas		taga

Парадигма 2