Семінар 6. Синтаксична система давньогерманських мов

Зміст:

1. Просте речення в давньогерманських мовах.

2. Походження складнопідрядного зв’язку в германських мовах:

а) гіпотеза ‘примітивного’ паратаксису;

б) принцип уніформітарності.

3. Особливості будови підрядного речення в давніх мовах:

а) асиндетичний гіпотаксис: моделі його реалізації;

б) парадигма сполучникового складу в підрядних реченнях;

в) рамкова структура західногерманського складного речення.

Тестові завдання:

1. Якими частинами мови виражався підмет у давньогерманському простому реченні?

а) іменником, прикметником, займенником;

б) іменником, займенником, дієсловом;

в) іменником, займенником, неособовою формою дієслова;

г) прикметником, іменником, інфінітивом.

2. Визначте, який підхід походження складного речення обстоюють ці вчені:

О.С.Мельничук Ж.Одрі О.П.Рифтін Г.С.Кнабе

а) в індоєвропейській мові-основі не існувало одиниці вищої, ніж просте речення; б) теорія про “два шляхи розвитку складного речення”; в) індоєвропейське речення залишалося простим в мові-основі, проте функціонувало як еквівалент складного; г) складньопідрядні речення сформувалися частково вже в пізньоіндоєвропейській мові-основі.

3. Головною формальною ознакою залежного компоненту складнопідрядного речення є:

а) підрядні сполучники;

б) вживання лексико-морфологічних засобів;

в) використання особливого порядку слів у головному і підрядному реченнях;

г) фіксований порядок розташування зв’язаних між собою речень.

4. Який тип простого речення, за даними Р.Ласса, є панівним у рунічних написах?

а) SVO; б) SOV; в) VSO; г) OSV.

5. Які речення утворюють групу придієслівно-означальних у давніх германських мовах:

а) мети, умовні, причинові, відносні, допустові, питальні, заперечні;

б) комплементарні, питальні, заперечні, умовні, мети, допустові;

в) причинові, заперечні, темпоральні, локативні, умовні, допустові;

г) причинові, заперечені, відносні, локативні, допустові, заперечні.

6. Скільки типів індоєвропейського речення виокремив Ю.С.Степанов?

а) 6; б) 3; в) 4; г) 2.

7. Складений іменний присудок складався з:

а) дієслова-зв’язки та іменника, прикметника або модального дієслова;

б) дієслова та іменника, прийменника або дієприкметника;

в) дієслова-зв’язки та іменника, прикметника або прислівника;

г) дієслова-зв’язки та іменника, прикметника або дієприкметника.

8. Які типи речень належать до присубстантивно-означальних у давніх германських мовах?

а) релятивні та мети; в) комплементарні та допустові;

б) релятивні та комплементарні; г) причинові та відносні.

9. Визначте панівні моделі порядку слів у більшості сучасних мов:

а) SVO, OSV, SOV; б) VOS, VSO, SVO;

в) SVO, SOV, VSO; г) VSO, SVO, SOV.

Семінар 7. Давньогерманський словниковий склад

Зміст:

1. Мовні контакти. Поняття адстрату, субстрату та суперстрату.

2. Основне ядро лексики давніх германських мов.

3. Індоєвропейська спадщина в германських мовах.

4. Германська лексика.

5. Запозичення:

а) кельтизми;

б) латинізми;

в) грецизми.

6. Розвиток номінативних одиниць окремих германських мов (на прикладі англійської мови).

Практичні завдання:

1. Визначте походження германських лексем:

гот. figgrs ‘палець’; гот. mena ‘місяць’; гот. aiwaggeli ‘Євангеліє’; гот. brujo ‘броня’; гот. diups ‘глибокий’; гот. hairto ‘серце’; гот. juggs ‘молодий’; гот. raihts ‘правий, справедливий’; гот. gabaurþs ‘народження, рід’; гот. satjan ‘саджати’; гот. faihu ‘худоба’; гот. kaurn ‘зерно’; гот. qens ‘жінка, дружина’; гот. inna ‘усередині’; гот. apaustaulus ‘апостол’; гот. osanna ‘слава’; гот. barizeins ‘ячмінний’; гот. ahs ‘колос’; гот. hlaifs ‘хліб’; гот. *þres ‘три’; гот. eisarn ‘залізо’; гот. nahts ‘ніч’; гот. tuggo ‘язик’; гот. gairda ‘пояс’; гот. mats ‘їжа’; гот. kunþs ‘відомий’; гот. faskja ‘пов’язка’; гот. brunna ‘джерело’; гот. boka ‘літера, мн. книга’; гот. lekeis ‘лікар’; гот. aggilus ‘ангел’; гот. drigkan ‘пити’; гот. rum ‘місце, приміщення’; гот. lasjan ‘навчати’; гот. saggws ‘пісня’.

а) індоєвропейська лексика; б) германська лексика; в) запозичення з грецької; г) запозичення з латини; д) кельтські запозичення.

2. Перекладіть готські слова та визначте їх відповідники в германських та інших мовах:

fairlυus, gawaurki, satjan, hairda, waír, ibns, þahan, dauro, stiur, halja, undar, fahan, aba, skeima, wasjan, hlaiw, juk.