Семінар 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система дієслова

Зміст:

1. Германське дієслово. Явища словозміни.

2. Граматичні категорії: час, спосіб, особа, число, стан.

3. Морфологічна класифікація дієслів:

а) сильні дієслова;

б) слабкі дієслова;

в) претерито-презентні дієслова;

г) неправильні дієслова.

4. Неособові форми дієслова в германських мовах:

а) інфінітив;

б) дієприкметник.

Тестові завдання:

1. Визначте германський суфікс, за допомогою якого утворювалися слабкі дієслова І класу:

а) *-ja; б) *-e-; в) ­-*nō-; г) *-ō-.

2. Аорист у мові-основі позначав:

а) закінчену дію чи стан; б) нетривалу, миттєву дію; в) тривалу дію.

3. Який тип аблауту спостерігається в утворенні форм VI класу сильних дієслів:

а) якісний; б) кількісний; в) якісно-кількісний.

4. Якого способу не існувало в германських дієсловах?

а) імператив; б) індикатив; в) кон’юктив; г) оптатив.

5. Скільки класів сильних дієслів розрізняють у давньогерманських мовах?

а) 5; б) 3; в) 4; г) 7.

6. Які вербалії існували в германських мовах:

а) незмінюваний інфінітив, іменник, дієприкметник І, змінюваний інфінітив;

б) дієприкметник І, незмінюваний інфінітив, дієприкметник ІІ, змінюваний інфінітив;

в) прикметник, дієприкметник І, дієприкметник ІІ, змінюваний інфінітив;

г) дієприкметник І, незмінюваний інфінітив, дієприкметник ІІ, прикметник.

7. Який ускладнювач існував для І класу германських сильних дієслів?

а) -і-; б) -и-; в) носовий+приголосний; г) фрикативний.

8. Якої часової форми не існувало в давньогерманських мовах?

а) футурум; б) презенс; в) претерит.

9. Утворення форм претериту однини та множини сильних дієслів VII класу ґрунтується на:

а) якісному аблауті; б) кількісному аблауті;

в) якісно-кількісному аблауті; г) редуплікації.

10. Скільки класів слабких дієслів існувало в готській мові?

а) 5; б) 3; в) 4; г) 7.

11. Назвіть германський суфікс, за допомогою якого утворювалися слабкі дієслова ІІ класу:

а) *-ja; б) *-e-; в) ­-*nō-; г) *-ō-.

12. Скільки існувало класів претерито-презентних дієслів в давніх германських мовах?

а) 6; б) 3; в) 4; г) 7.

13. Джерелом походження германських неправильних дієслів є:

а) індоєвропейські сильні дієслова; в) індоєвропейські іменники;

б) індоєвропейські слабкі дієслова; г) індоєвропейські атематичні дієслова.

14. Визначте ускладнювач для ІІ класу сильних дієслів:

а) -і-; б) -и-; в) носовий+приголосний; г) фрикативний.

15. За допомогою якого германського суфікса утворювалися слабкі дієслова ІІІ класу?

а) *-ja; б) *-e-; в) ­-*nō-; г) *-ō-.

16. Визначте форму дієслова:

nasjam salbōdēdum sokja rais fullnōda nima bundum

а) теперішній час однина; б) теперішній час множина; в) минулий час однина; г) минулий час множина.

17. Визначте клас дієслів:

giban – gaf – gebum – gibans; gaggan – iddja – iddjēdum – gaggands; skulan – skal – skulda; stojan – stauida – stauidedum – stauiþs; wittan – wait – wissa – wissēdedum; greipan – graip – gripum – gripans; haban – habaida – habaidedum – habaiþs; nasjan – nasjada – nasidēdum – nasiþs; fiskon – fiskoda – fiskodedum –fiskoþs; driugan – draug – drugum – drugans; niman – nam – nēmu – nimands; brinnan – brann – brunnum – brunnans; falpan – faifalþ – falpans; haitan – haihait – haihaitum – haitans; bairan – bar – berum – baurans;

а) сильні дієслова; б) слабкі дієслова; в) претерито-презентні дієслова; г) неправильні дієслова.

Практичне завдання:

Визначте основні форми дієслів (інфінітив, претерит однина, претерит множина, дієприкметник ІІ):

1. huzdjan ‘збирати скарби’, слабке дієсл., І класу;

2. bindan ‘зв’язувати’, сильне дієсл., ІІІ класу;

3. greipan ‘схопити’, сильне дієсл., І класу;

4. biugan ‘зігнути’, сильне дієсл., ІІ класу;

5. haban ‘мати, володіти’, слабке дієсл., ІІІ класу;

6. andhafjan ‘відповідати’, сильне дієсл., VІ класу;

7. mitan ‘виміряти’, сильне дієсл., V класу;

8. hneiwan ‘кланятися’, сильне дієсл., І класу;

9. galaþan ‘скликати, запросити’, слабке дієсл., ІІ класу;

10. qiman ‘приходити, прибувати’, сильне дієсл., ІV класу;

11. letan ‘дозволяти, відпускати’, сильне дієсл., VІІ класу;

12. þan ‘говорити, мовити’, сильне дієсл. V класу;

13. arjan ‘орати’, слабке дієсл., І класу;

14. standan ‘стояти, перебувати’, сильне дієсл., VІ класу;

15. uslukan ‘витягти, вийняти’, сильне дієсл., ІІ класу;

16. bairan ‘нести’, сильне дієсл., ІV класу;

17. afmaitan ‘відрізати, відрубати’, сильне дієсл., VІІ класу;

18. graban ‘копати’, сильне дієсл., VІ класу;

19. karon ‘турбуватися’, слабке дієсл., ІІ класу;

20. lastjan ‘навчати’, слабке дієсл., І класу.