- •Передмова
- •Розділ 1. Германські мови та індоєвропейська мовна спільність
- •Протоіндоєвропейська мова
- •Давні германські мови
- •1.3. Порівняльно-історичний метод
- •Розділ 2. Суспільно-політичні та культурно-релігійні особливості давніх германців
- •2.1. Найдавніші свідчення про германців
- •2.2. Давньогерманські племена і народності
- •2.3. Суспільний устрій давніх германців
- •2.4. Міфологія і релігія германців
- •2.5. Велике переселення народів і утворення германських держав
- •Розділ 3. Мови германських народностей та перші писемні пам’ятки
- •Значення літер футарку
- •3.2. Мови германських народностей IV–хv ст.
- •Діалекти давньоверхньонімецького періоду
- •3.3. Особливе місце готської мови у вивченні германських мов
- •Розділ 4. Порівняльно-історична характеристика акцентуації, вокалізму та консонантизму давньогерманських мов
- •4.1. Типи словесного наголосу
- •4.2. Фонетична система давньогерманських мов
- •4.3. Комбінаторні зміни голосних
- •4.4. Переголошення (умлаут). Дифтонгізація та монофтонгізація
- •4.5. Чергування голосних (аблаут)
- •II: iu – au – u –u
- •V: I – a – ē – I
- •4.6. Редукція ненаголошеного вокалізму
- •4.7. Система консонантизму
- •Індоєвропейські приголосні
- •Германські приголосні
- •4.8. Західногерманське подвоєння приголосних (гемінація)
- •4.9. Закон а. Гольцмана
- •Розділ 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Іменник
- •5.3. Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах.
- •5.1. Морфологічна структура слова в спільноіндоєвропейській та германських мовах
- •5.2. Іменник в індоєвропейській мові-основі
- •5.3. Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах
- •5.4. Граматичні категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах
- •Відмінювання основ на -а-
- •Відмінювання основ на -ō-
- •Відмінювання основ на -і-
- •Відмінювання основ на -и-
- •Відмінювання основ на -n-
- •Відмінювання основ на -r-
- •Відмінювання основ на -s-
- •Відмінювання основ на -nd-
- •Відмінювання кореневих основ
- •Розділ 6. Прикметник, присЛівник, числівник, займенник у давніх та сучасних германських мовах
- •6.1. Граматична будова прикметника.
- •6.2. Прислівник в германських мовах.
- •6.3. Характеристика будови займенника.
- •6.3. Числівник у германських мовах
- •Розділ 7.
- •7.2. Граматичні категорії дієслова в давньогерманських мовах.
- •IV клас
- •Особові закінчення дієслів (презенс) у середньоанглійській мові
- •7.4. Категорії інфінітива та дієприкметника в германських мовах
- •Розділ 8. Синтаксична система давньогерманських мов
- •8.3. Ускладнення простого речення нефінітними конструкціями
- •8.4. Складне речення в давніх германських мовах
- •Сполучниковий склад для різних типів давньогерманських підрядних речень
- •Розділ 9. Давньогерманський словниковий склад: індоєвропейська спадщина vs. Власне германська лексика
- •9.1. Мовні контакти
- •9.2. Спільноіндоєвропейська лексика
- •2) Назви тварин або рослин. Спільноіндоєвропейська лексика представлена тут як назвами домашніх, так і диких тварин. Напр.:
- •Дієслово.
- •9.3. Власне германська лексика
- •9.4. Запозичення з класичних мов. Шляхи запозичення
- •9.5. Розвиток інструментальної лексики в англійській мові VII– XVII ст. Як приклад історичних змін номінативних одиниць
- •Розділ 10. Практичний блок Семінар 1. Германський мовний континуум, його основні характеристики
- •Семінар 2.Германська писемність та її пам’ятки
- •Семінар 3. Звукова будова індоєвропейської мови-основи та прагерманської мови
- •Семінар 4. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система імені
- •4. Якого розряду займенників не існувало вдавньоанглійській мові?
- •Семінар 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система дієслова
- •Семінар 6. Синтаксична система давньогерманських мов
- •Семінар 7. Давньогерманський словниковий склад
- •КоРоткий готсько-український Словник
- •Перелік умовних скорочень
Семінар 4. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система імені
Зміст:
Морфологічна структура слова.
Категорії іменника в індоєвропейській мові-основі.
Граматичні категорії іменника в германських мовах.
Типи основ.
5. Категорія означеності.
6. Сильні і слабкі прикметники.
Займенник.
8. Особливості числівника в давньогерманських мовах.
Тестові завдання:
1. Яку структуру слова реконструюють для індоєвропейських імеників (прикметників)?
а) триморфемна; б) двоморфемна; в) одноморфемна.
2. Які основи в германських мовах є неіндукуючими?
а) основи на -a-, -u-, -i-, -n-;
б) основи на -r-, s-, -i- та кореневі основи;
в) основи на -n-, s-, -i- та кореневі основи;
г) основи на -r-, s-, -u- та кореневі основи.
3. Яка структура слова властива більшості германських мов?
а) триморфемна; б) двоморфемна; в) одноморфемна.
4. Якого розряду займенників не існувало вдавньоанглійській мові?
а) вказівні; б) зворотні; в) присвійні; г) неозначені.
5. Які основи називають неіндукуючими?
а) основи на голосний; б) регулярні; в) непродуктивні; г) продуктивні.
6. Які граматичні категорії іменника існували в мові-основі?
а) категорії роду і відмінку; б) поділ на основи та число;
в) поділ на основи, рід, число, відмінок; г) рід, число, відмінок.
7. Числівник один в германських мовах за походженням є:
а) вказівним займенником; б) слабким прикметником;
в) сильним прикметником; г) неозначеним займенником.
8. До яких типів основ могли належати іменники середнього роду в германських мовах?
а) іменники з основами на -a-, -s-, -i-, -u-;
б) іменники з основами на -a-, -ō-, -u-, -s-;
в) іменники з основами на -a-, -u-, -s-, -n-;
г) іменники з основами на -a-, -u-, -r-, -n-.
9. Які основи називають індукуючими?
а) нерегулярні; б) кореневі; в) непродуктивні; г) продуктивні;
10. Визначте індукуючі основи в германських мовах:
а) основи на -a-, -u-, -i-, -n-; б) основи на -a-, -ō-, -i-, -r-;
в) основи на -a-, -ō-, -i-, -n-; г) основи на -ō-, -i-, -u-, -n-.
11. Якою була особливість прикметників в германських мовах?
а) наявність двох відмін; б) наявність ступенів порівняння;
в) суплетивні форми ступенів порівняння; г) існування сильної відміни.
12. Іменники жіночого роду відносяться до таких типів основ:
а) іменники з основами на -ō-, -r-, -i-, -u-;
б) іменники з основами на -a-, -r-, -i-, -u-;
в) іменники з основами на -ō-, -s-, -i-, -u-;
г) іменники з основами на -ō-, -s-, -n-, -u-;
13. Іменників з якою основою не існувало в германських мовах?
а) з основою на -а-; б) з основою на -nd-;
в) з основою на -s-; г) з основою на -іā-.
14. Визначте форму іменної частини мови:
-
а) aggilu
б) sa
в) meinana
г) weis
д) meina
е) dagis
є) þus
називний відмінок, однина;
називний відмінок, множина;
родовий відмінок, однина;
родовий відмінок, множина;
давальний відмінок, однина;
давальний відмінок, множина;
знахідний відмінок, однина;
знахідний відмінок, множина;
15. Визначте частину мови:
-
а) ik
б) sunus
в) goþs
г) ahto
д) inna
іменник;
прикметник;
займенник;
прислівник;
числівник;