- •Передмова
- •Розділ 1. Германські мови та індоєвропейська мовна спільність
- •Протоіндоєвропейська мова
- •Давні германські мови
- •1.3. Порівняльно-історичний метод
- •Розділ 2. Суспільно-політичні та культурно-релігійні особливості давніх германців
- •2.1. Найдавніші свідчення про германців
- •2.2. Давньогерманські племена і народності
- •2.3. Суспільний устрій давніх германців
- •2.4. Міфологія і релігія германців
- •2.5. Велике переселення народів і утворення германських держав
- •Розділ 3. Мови германських народностей та перші писемні пам’ятки
- •Значення літер футарку
- •3.2. Мови германських народностей IV–хv ст.
- •Діалекти давньоверхньонімецького періоду
- •3.3. Особливе місце готської мови у вивченні германських мов
- •Розділ 4. Порівняльно-історична характеристика акцентуації, вокалізму та консонантизму давньогерманських мов
- •4.1. Типи словесного наголосу
- •4.2. Фонетична система давньогерманських мов
- •4.3. Комбінаторні зміни голосних
- •4.4. Переголошення (умлаут). Дифтонгізація та монофтонгізація
- •4.5. Чергування голосних (аблаут)
- •II: iu – au – u –u
- •V: I – a – ē – I
- •4.6. Редукція ненаголошеного вокалізму
- •4.7. Система консонантизму
- •Індоєвропейські приголосні
- •Германські приголосні
- •4.8. Західногерманське подвоєння приголосних (гемінація)
- •4.9. Закон а. Гольцмана
- •Розділ 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Іменник
- •5.3. Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах.
- •5.1. Морфологічна структура слова в спільноіндоєвропейській та германських мовах
- •5.2. Іменник в індоєвропейській мові-основі
- •5.3. Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах
- •5.4. Граматичні категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах
- •Відмінювання основ на -а-
- •Відмінювання основ на -ō-
- •Відмінювання основ на -і-
- •Відмінювання основ на -и-
- •Відмінювання основ на -n-
- •Відмінювання основ на -r-
- •Відмінювання основ на -s-
- •Відмінювання основ на -nd-
- •Відмінювання кореневих основ
- •Розділ 6. Прикметник, присЛівник, числівник, займенник у давніх та сучасних германських мовах
- •6.1. Граматична будова прикметника.
- •6.2. Прислівник в германських мовах.
- •6.3. Характеристика будови займенника.
- •6.3. Числівник у германських мовах
- •Розділ 7.
- •7.2. Граматичні категорії дієслова в давньогерманських мовах.
- •IV клас
- •Особові закінчення дієслів (презенс) у середньоанглійській мові
- •7.4. Категорії інфінітива та дієприкметника в германських мовах
- •Розділ 8. Синтаксична система давньогерманських мов
- •8.3. Ускладнення простого речення нефінітними конструкціями
- •8.4. Складне речення в давніх германських мовах
- •Сполучниковий склад для різних типів давньогерманських підрядних речень
- •Розділ 9. Давньогерманський словниковий склад: індоєвропейська спадщина vs. Власне германська лексика
- •9.1. Мовні контакти
- •9.2. Спільноіндоєвропейська лексика
- •2) Назви тварин або рослин. Спільноіндоєвропейська лексика представлена тут як назвами домашніх, так і диких тварин. Напр.:
- •Дієслово.
- •9.3. Власне германська лексика
- •9.4. Запозичення з класичних мов. Шляхи запозичення
- •9.5. Розвиток інструментальної лексики в англійській мові VII– XVII ст. Як приклад історичних змін номінативних одиниць
- •Розділ 10. Практичний блок Семінар 1. Германський мовний континуум, його основні характеристики
- •Семінар 2.Германська писемність та її пам’ятки
- •Семінар 3. Звукова будова індоєвропейської мови-основи та прагерманської мови
- •Семінар 4. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система імені
- •4. Якого розряду займенників не існувало вдавньоанглійській мові?
- •Семінар 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система дієслова
- •Семінар 6. Синтаксична система давньогерманських мов
- •Семінар 7. Давньогерманський словниковий склад
- •КоРоткий готсько-український Словник
- •Перелік умовних скорочень
Відмінювання основ на -n-
|
чол. р. |
|
і.-є. |
|
герм. |
|
гот. |
|
двн.-ісл. |
|
двн.-англ. |
|
двн.-в.-нім. |
|
наз. одн. |
|
-ēn,-ō |
|
gumō |
|
guma |
|
gume |
|
guma |
|
gomo |
|
род. одн. |
|
-en-os |
|
gumenaz |
|
gumins |
|
guma |
|
guman |
|
gomen |
|
дав. одн. |
|
-en-i |
|
gumeni |
|
gumin |
|
guma |
|
guman |
|
gomon |
|
знах. одн. |
|
-on-m |
|
gumanun |
|
guman |
|
guma |
|
guman |
|
gomon |
|
наз. мн. |
|
-on-es |
|
gumaniz |
|
gumans |
|
gumar |
|
guman |
|
gomon |
|
род. мн. |
|
-n-ōm |
|
gumanōn |
|
gumanē |
|
guma |
|
gumena |
|
gomōno |
|
дав. мн. |
|
(-on-mis) |
|
gumanmiz |
|
gumam |
|
gumom |
|
gumum |
|
gomōm |
|
знах. мн. |
|
(-ns) |
|
gumanunz |
|
gumans |
|
guma |
|
guman |
|
gomon |
Парадигма 6
Відмінювання основ на -r-
|
|
|
герм. |
|
гот. |
|
двн.-ісл. |
|
двн.-англ. |
|
двн.-в.-нім. |
|
наз. одн. |
|
faðēr |
|
brōþar |
|
faþer |
|
fæder |
|
fater |
|
род. одн. |
|
faðrez |
|
brōþrs |
|
fǫþur |
|
fæder(es) |
|
fater(es) |
|
дав. одн. |
|
faðer(i) |
|
brōþr |
|
feþr |
|
fæder |
|
fater(e) |
|
знах. одн. |
|
faðerun |
|
brōþar |
|
fǫþur |
|
fæder |
|
fater |
|
наз. мн. |
|
fað(e)riz |
|
brōþrjus |
|
feþr |
|
fæderas |
|
fatera |
|
род. мн. |
|
faðrōn |
|
brōþrē |
|
feþra |
|
fædera |
|
fatero |
|
дав. мн. |
|
faðrumis |
|
brōþrum |
|
feþrum |
|
fæderum |
|
faterum |
|
знах. мн. |
|
faðruns |
|
brōþruns |
|
feþr |
|
fæderas |
|
fatera |
Парадигма 7
Відмінювання основ на -s-
|
|
|
герм. |
|
двн.-англ. |
|
двн.-в.-нім. |
|
наз./зн. одн. |
|
lambaz |
|
lamb |
|
lamb |
|
род. одн. |
|
lambezaz |
|
lambes |
|
lambes |
|
дав. одн. |
|
lambizi |
|
lambe |
|
lambe |
|
наз./зн. мн. |
|
lambazō |
|
lombru |
|
lembir |
|
род. мн. |
|
lambizōn |
|
lombra |
|
lembiro |
|
дав. мн. |
|
lambizumiz |
|
lombrum |
|
lembirum |
Парадигма 8