- •Передмова
- •Розділ 1. Германські мови та індоєвропейська мовна спільність
- •Протоіндоєвропейська мова
- •Давні германські мови
- •1.3. Порівняльно-історичний метод
- •Розділ 2. Суспільно-політичні та культурно-релігійні особливості давніх германців
- •2.1. Найдавніші свідчення про германців
- •2.2. Давньогерманські племена і народності
- •2.3. Суспільний устрій давніх германців
- •2.4. Міфологія і релігія германців
- •2.5. Велике переселення народів і утворення германських держав
- •Розділ 3. Мови германських народностей та перші писемні пам’ятки
- •Значення літер футарку
- •3.2. Мови германських народностей IV–хv ст.
- •Діалекти давньоверхньонімецького періоду
- •3.3. Особливе місце готської мови у вивченні германських мов
- •Розділ 4. Порівняльно-історична характеристика акцентуації, вокалізму та консонантизму давньогерманських мов
- •4.1. Типи словесного наголосу
- •4.2. Фонетична система давньогерманських мов
- •4.3. Комбінаторні зміни голосних
- •4.4. Переголошення (умлаут). Дифтонгізація та монофтонгізація
- •4.5. Чергування голосних (аблаут)
- •II: iu – au – u –u
- •V: I – a – ē – I
- •4.6. Редукція ненаголошеного вокалізму
- •4.7. Система консонантизму
- •Індоєвропейські приголосні
- •Германські приголосні
- •4.8. Західногерманське подвоєння приголосних (гемінація)
- •4.9. Закон а. Гольцмана
- •Розділ 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Іменник
- •5.3. Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах.
- •5.1. Морфологічна структура слова в спільноіндоєвропейській та германських мовах
- •5.2. Іменник в індоєвропейській мові-основі
- •5.3. Морфологічна класифікація іменників у давніх германських мовах
- •5.4. Граматичні категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах
- •Відмінювання основ на -а-
- •Відмінювання основ на -ō-
- •Відмінювання основ на -і-
- •Відмінювання основ на -и-
- •Відмінювання основ на -n-
- •Відмінювання основ на -r-
- •Відмінювання основ на -s-
- •Відмінювання основ на -nd-
- •Відмінювання кореневих основ
- •Розділ 6. Прикметник, присЛівник, числівник, займенник у давніх та сучасних германських мовах
- •6.1. Граматична будова прикметника.
- •6.2. Прислівник в германських мовах.
- •6.3. Характеристика будови займенника.
- •6.3. Числівник у германських мовах
- •Розділ 7.
- •7.2. Граматичні категорії дієслова в давньогерманських мовах.
- •IV клас
- •Особові закінчення дієслів (презенс) у середньоанглійській мові
- •7.4. Категорії інфінітива та дієприкметника в германських мовах
- •Розділ 8. Синтаксична система давньогерманських мов
- •8.3. Ускладнення простого речення нефінітними конструкціями
- •8.4. Складне речення в давніх германських мовах
- •Сполучниковий склад для різних типів давньогерманських підрядних речень
- •Розділ 9. Давньогерманський словниковий склад: індоєвропейська спадщина vs. Власне германська лексика
- •9.1. Мовні контакти
- •9.2. Спільноіндоєвропейська лексика
- •2) Назви тварин або рослин. Спільноіндоєвропейська лексика представлена тут як назвами домашніх, так і диких тварин. Напр.:
- •Дієслово.
- •9.3. Власне германська лексика
- •9.4. Запозичення з класичних мов. Шляхи запозичення
- •9.5. Розвиток інструментальної лексики в англійській мові VII– XVII ст. Як приклад історичних змін номінативних одиниць
- •Розділ 10. Практичний блок Семінар 1. Германський мовний континуум, його основні характеристики
- •Семінар 2.Германська писемність та її пам’ятки
- •Семінар 3. Звукова будова індоєвропейської мови-основи та прагерманської мови
- •Семінар 4. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система імені
- •4. Якого розряду займенників не існувало вдавньоанглійській мові?
- •Семінар 5. Порівняльна характеристика граматичної будови давніх і сучасних германських мов. Система дієслова
- •Семінар 6. Синтаксична система давньогерманських мов
- •Семінар 7. Давньогерманський словниковий склад
- •КоРоткий готсько-український Словник
- •Перелік умовних скорочень
Семінар 3. Звукова будова індоєвропейської мови-основи та прагерманської мови
Зміст:
1. Звукова система:
а) поняття музичного та динамічного наголосу;
2. система голосних у прагерманській мові і її кореляти в індоєвропейській мові-основі:
а) якісне і кількісне чергування голосних;
б) поняття аблауту; його типи в германських мовах.
в) комбінаторні зміни голосних;
г) монофтонгізація та дифтонгізація;
д) умлаут;
є) фонетичні процеси в кінці слів;
3. Інвентар приголосних.
4. Пересуви приголосних:
а) закон Грімма;
б) закон Вернера;
в) другий верхньонімецький пересув приголосних;
д) третій пересув приголосних.
Причини, що зумовили пересуви приголосних. Концепція А.Мейе.
Тестові завдання:
1. Визначте тип наголосу в германських мовах за способом творення:
а) музичний; б) еспіраторний; в) тонічний; г) фіксований.
2. Автором теорії субстрату є:
а) Я.Грімм; б) Дж.Ципф; в) Т.Гамкрелідзе; г) А.Мейє.
3. Поширеним якісним аблаутом в індоєвропейських мовах є чергування:
а) і –о–нуль; б) е–о–нуль ; в) е–а–нуль; г) і–а–нуль.
4. Визначте дату, коли відбувся і-умлаут в германських мовах:
а) V–VI ст. ; б) IV–V ст. ; в) VI–VII ст. ; г) VIII ст.
5. Назвіть кількість довгих голосних у реконструйованій спільно-германській мові:
а) 6; б) 4; в) 5; г) 8.
6. В германських мовах на аблауті ґрунтується утворення форм:
а) слабких дієслів; б) VI–VII класів сильних дієслів;
в) відмінків іменників; г) I–V класів сильних дієслів.
7. Які фрикативні існували в індоєвропейській мові-основі:
а) f; б) h; в) s; г) þ.
8. Умлаут на u мав наслідком:
а) переломлення голосних;
б) перетворення монофтонгів на дифтонги;
в) регресивну асиміляцію голосних з голосним попереднього ряду;
г) прогресивну асиміляцію голосних з голосним пореднього ряду.
9. Умлаут на і мав наслідком:
а) переломлення голосних;
б) перетворення монофтонгів на дифтонги;
в) регресивну асиміляцію голосних з голосним попереднього ряду;
г) прогресивну асиміляцію голосних з голосним пореднього ряду.
10. Термін гемінація означає:
а) подвоєння; б) переломлення; в) переголошення; г) чергування.
11. Термін умлаут означає:
а) подвоєння; б) переломлення; в) переголошення; г) чергування.
12. Аблаут – це голосних:
а) подвоєння; б) переломлення; в) переголошення; г) чергування.
Тест на всі види фонетичних змін:
Поясніть співвідношення голосних та приголосних у наступних парах слів, оберіть правильну відповідь зі списку:
|
а) спільногерманське переломлення б) і-умлаут в) у-умлаут г) дифтонгізація д) закон Грімма е) закон Вернера є) ротацизм ж) другий пересув приголосних з) гемінація і) комбінаторні зміни голосних
|