Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОК Проскуряков1.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.59 Mб
Скачать

По терміну залучення

на довгостроковій основі

на короткостроковій основі

по національній приналежності власників капіталу

за рахунок вітчизняного капіталу

за рахунок іноземного капіталу

по цільовим напрямкам використання

для реальних інвестицій

для фінансових інвестицій

по забезпеченню окремих стадій інвестиційного процесу

на передінвестиційну стадію

на інвестиційну стадію

на постінвестиційну стадію

Основною ціллю формування інвестиційних ресурсівпідприємства є задоволення потреби в придбанні необхідних інвестиційних активів і оптимізація їх структури з позиції забезпечення ефективності інвестиційної діяльності. З урахуванням цієї цілі процес формування інвестиційних ресурсів підприємства базується на наступних принципах:

Розрахунок потреби в інвестиційних ресурсах

Розрахунок проводиться по всім трьом стадіям інвестиційного процесу:

1) передінвестиційна: витрати на розробку бізнес-плану, проектні роботи (носять разовий характер);

2) інвестиційна: створення капітальних і інших необоротних активів, які забезпечують виробничий потенціал майбутньої господарської діяльності;

3) постінвестиційна (експлуатаційна): фінансування оборотних активів підприємства, що дозволяє розпочати йому операційну діяльність з метою формування зворотного потоку інвестицій.

Оптимізація загальної потреби в інвестиційних ресурсах для створення підприємства – це процес розрахунку реально необхідного обсягу фінансових засобів, які можуть бути ефективно використані при реалізації інвестиційного проекту на початковій стадії його “життєвого” циклу.

При балансовому методі загальна сума активів створюваного підприємства дорівнює загальній сумі інвестуємого в нього капіталу. При цьому потреба в інвестиційних ресурсах визначається як сума вартості основних засобів, нематеріальних активів, запасів товаро-матеріальних цінностей, грошових активів і ін.

Метод питомої капіталоємності – найбільш простий, але і найменш точний результат. Базується на капіталоємності продукції. Цей метод дає лише приблизну оцінку потреби в інвестиційних ресурсах, тому що показник середньогалузевої капіталоємності продукції суттєво коливається в розрізі підприємств під впливом окремих факторів, таких як:

  • розмір підприємства;

  • стадія життєвого циклу;

  • прогресивність використовуваної технології;

  • прогресивність використовуваного обладнання;

  • ступінь фізичного зносу обладнання;

  • рівень використання виробничих потужностей і т.д.

Розрахунок інвестиційних ресурсів

ІРн = Кп х ОВ + ПВ, де

ІРн – обсяг інвестиційних ресурсів;

Кп – капіталоємність продукції;

ОВ – обсяг виробництва;

ПВ – передстартові витрати.

Перевага цього методу полягає в тому, що він зразу ж задає показник капіталовіддачі (ефекту інвестицій) підприємства на стадії його функціонування.

Основні джерела формування інвестиційних ресурсів

Власних

Позикових

Капітал приватних інвесторів, що входить в склад статутного фонду

Довгострокових

Короткострокових

Довгострокові кредити банків

Короткострокові кредити банків

Капітал інвесторів, залучаємий шляхом підписки на акції підприємства

Короткострокові кредити і позики небанківських фінансових інституцій

Довгострокові кредити і позики небанківських фінансових інституцій

Грошові засоби державного і місцевого бюджетів, спрямовані на фінансування підприємства на безповоротній основі

Державні цільові і пільгові кредити

Товарні й(комерційний ) кредит, що надається поставщикам сировини і матеріалів

Безповоротна фінансова допомога недержавних фондів і ін.

Фінансовий лізинг

На вибір конкретної схеми фінансування інвестиційного проекту і джерел формування інвестиційних ресурсів здійснює вплив ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів, основними із яких є:

  1. Організаційно-правова форма підприємства.

  2. Галузеві особливості операційної діяльності.

  3. Розмір підприємства.

  4. Вартість капіталу, що залучається із різних джерел.

  5. Свобода вибору джерел фінансування.

  6. Кон’юнктура ринку капіталу.

  7. Рівень оподаткування прибутку.

  8. Ступінь прийнятного для засновників підприємства ризику при формуванні інвестиційних ресурсів.

  9. Заданий рівень концепції власного капіталу для забезпечення необхідного рівня фінансового контролю.