1. В процесі вибору схеми фінансування нового бізнесу

2. При вивченні рівня ринкової вартості діючого підприємства

3. При оцінці достатності рівня формуємого прибутку

Сфери використання

показників оцінки

вартості капіталу

10. Як норма процентної ставки в процесі нарощення чи дисконтування вартості грошових потоків підприємства

4. В процесі обгрунтування управлінських рішень в сфері реального інвестування

9. При сукупній оцінці міри ризику в господарській діяльності підприємства

5. При формуванні портфеля фінансових інвестицій

8. При обгрунтуванні управлінських рішень з питання об’єднання підприємства

7. В процесі обгрунтування управлінських рішень по використанню фінансового лізингу

6. В процесі вибору типу політики фінансування оборотних активів

Під вартістю капіталу розуміють мінімальну норму прибутковості, яку очікують отримати інвестори від альтернативних можливостей вкладення капіталу за незмінної величини ризику. Вартість капіталу виражається у вигляді відсоткової ставки від суми інвестованих засобів, яку необхідно сплатити інвестору протягом року за використання його капіталу. Ціна підприємства може характеризуватися величиною власного капіталу. Так, якщо підприємство бере участь в інвестиційному проекті, прибутковість якого менша за вартість капіталу, ціна підприємства по закінченню реалізації цього проекту зменшиться.

Вартість капіталу є ключовим елементом теорії і практики інвестиційного менеджменту. Основна сфера застосування вартості капіталу – оцінювання економічної ефективності інвестицій. Ставка дисконту, що використовується в методах оцінювання ефективності інвестиційних проектів, є середньозваженою вартістю капіталу, що вкладається в підприємство.

Отже, інвестиційному аналізові передує розрахунок середньозваженої вартості капіталу (WACC), яка є мінімальною нормою прибутковості, що очікується інвесторами та кредиторами від своїх вкладень, і розраховується як середнє з вартостей окремих компонентів, зважених за їхньою часткою в загальній структурі капіталу.

WACC = w₃₃ x k₃₃ (1-T) + w_па х k _пк + w_вк х k_вк,

де w_{33 ,} w_па, w_вк – частка у загальній структурі капіталу підприємства відповідно запозичених засобів, привілейованих акцій, власного капіталу (включно з акціонерним), а саме простих акцій, амортизаційних відрахувань та перерозподіленого прибутку підприємства;

k_33, k _{пк ,} k_{вк, -} вартості відповідних частин капіталу (необхідна їх прибутковість);

Т – ставка податку на прибуток.

Таким чином, для того, щоб визначити загальну вартість капіталу підприємства, необхідно спочатку оцінити величину кожної його складової. Оскільки середньозважена вартість капіталу зазнає впливу багатьох факторів, вона не є постійною величиною у тривалій перспективі. Якщо господарюючому суб’єкту необхідно залучити додаткові джерела фінансування своєї діяльності, то можна очікувати як зміни структури капіталу, так і ціни окремих його компонентів. Вартість одержання додаткової грошової одиниці у новому капіталі, або середньозважена вартість останньої грошової одиниці нового капіталу, який отримує підприємство, дістала назву гранична вартість капіталу (МСС).

Якщо побудувати графік інвестиційних можливостей, який показує очікувану норму прибутковості на кожний інвестиційний проект підприємства, то середньозважена вартість капіталу, де крива графіка інвестиційних можливостей перетинає графік граничної вартості капіталу, визначається як оптимальний бюджет капіталовкладень.

Наприклад, підприємство може реалізувати три інвестиційні проекти:

• проект А – з необхідним обсягом капіталу 100 тис. ум. гр. од. та прибутковістю 20%;

• проект В – з обсягом необхідних інвестицій у 150 тис. ум. гр. од. та прибутковістю – 18%;

• проект С – відповідно з 200 тис. ум. гр. од. необхідного капіталу та прибутковості 12%.

WACC, IRR,%

20

18

15

10

^{• • •}

100 250 400 обсяг капіталу, ум. гр. од.

Рисунок відображає інвестиційні можливості підприємства та передбачувану граничну вартість капіталу підприємства.

У нашому прикладі оптимальний бюджет капіталовкладень становить 250 тис. ум. гр. од.