95. Організаційна автономія місцевого самоврядування передбачає:

1. наявність у місцевого самоврядування власних повноважень, визначених конституцією і законодавством, в межах яких його органи мають певну свободу дій для реалізації своїх ініціатив з будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування;

2. наявність у органів місцевого самоврядування права на володіння і розпорядження власними коштами, достатніми для здійснення своїх функцій і повноважень;

3. можливість органу місцевого самоврядування самостійно визначати власну внутрішню структуру, щоб вона відповідала місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління;

4. здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину місцевих справ і управляти нею, діючи на свою відповідальність і в інтересах місцевого населення.

96. Фінансова автономія місцевого самоврядування передбачає:

1. наявність у місцевого самоврядування власних повноважень, визначених конституцією і законодавством, в межах яких його органи мають певну свободу дій для реалізації своїх ініціатив з будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування;

2. наявність у органів місцевого самоврядування права на володіння і розпорядження власними коштами, достатніми для здійснення своїх функцій і повноважень;

3. можливість органу місцевого самоврядування самостійно визначати власну внутрішню структуру, щоб вона відповідала місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління;

4. здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину місцевих справ і управляти нею, діючи на свою відповідальність і в інтересах місцевого населення.

97. Правова автономія місцевого самоврядування передбачає:

1. наявність у місцевого самоврядування власних повноважень, визначених конституцією і законодавством, в межах яких його органи мають певну свободу дій для реалізації своїх ініціатив з будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування;

2. наявність у органів місцевого самоврядування права на володіння і розпорядження власними коштами, достатніми для здійснення своїх функцій і повноважень;

3. можливість органу місцевого самоврядування самостійно визначати власну внутрішню структуру, щоб вона відповідала місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління;

4. здатність органів місцевого самоврядування регламентувати значну частину місцевих справ і управляти нею, діючи на свою відповідальність і в інтересах місцевого населення.

98. Органи місцевого самоврядування будують відносини з підприємствами приватної власності:

1. на засадах підпорядкованості органам місцевого самоврядування;

2. на засадах підзвітності органам місцевого самоврядування;

3. на засадах підконтрольності органам місцевого самоврядування;

4. на договірній і податковій основі.

99. Президент України не належить:

1. до виконавчої влади;

2. до законодавчої влади;

3. до судової влади;

4. до жодної з гілок державної влади.

100. Секретаріат Президента є:

1. органом виконавчої влади;

2. органом законодавчої влади;

3. допоміжним органом, який є апаратом президента України;

4. центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

101. Державний орган – це…

1. суб'єкт господарювання, що здійснює економічну діяльність на основі державної власності;

2. установа, метою функціонування якої є надання соціальних і духовних послуг;

3. одинична структура влади, формально створена державою для здійснення закріплених за нею її цілей і функцій;

4. державна організація, що здійснює організаційні функції у різних сферах суспільного життя.

102. Міністерство – це:

1. центральний орган виконавчої влади, який реалізує функції державного управління, як правило, міжгалузевого чи між секторного характеру, його діяльність спрямовує і координує прем’єр-міністр україни або один із віце-прем’єр-міністрів;

2. центральний орган виконавчої влади,який має особливі завдання і повноваження, всі питання його правового статусу та взаємовідносин з іншими органами вирішуються шляхом прийняття законів;

3. центральний орган виконавчої влади, який здійснює державне управління у певній галузі чи сфері життя, реалізує державну політику у визначеній сфері діяльності;

4. одинична структура влади, що здійснює функції державного управління у різних сферах суспільного життя.