133. Покращуючи структуру ресурсів (підтримуючи оптимальну збалансованість видів ресурсів), підприємство таким чином:

1. Збільшує свій потенціал.

2. Знижує свій потенціал.

3. Збільшує матеріальні ресурси.

4. Збільшує ефективність використання ресурсів.

134. У системі стратегічного управління соціальний компонент стратегічного потенціалу - це:

1. Здатність персоналу підприємства до ефективного використання ресурсів.

2. Здатність персоналу підприємства до оптимального розподілу ресурсів.

3. Сукупність методів, за допомогою яких співробітники підприємства ефективно використовують ресурси.

4. Здатність працівників відділу кадрів до ефективного розподілу трудових ресурсів.

135. Індикатор типу: «Ефективність використання трудових ресурсів» належить до:

1. Економічних індикаторів.

2. Соціальних індикаторів.

3. Соціальних та економічних індикаторів.

4. Індикаторів, які залежать від масштабу дослідження конку­рентоспроможності потенціалу.

136. До якого рівня нормативних індикаторів конкурен­тоспроможності потенціалу підприємств належить значення інди­каторів конкурентоспроможності провідних підприємств у галузі?

1. Галузевого лідерства.

2. Світового лідерства.

3. Народногосподарського лідерства.

4. Світового стандарту.

137. Формулювання стратегічних цілей, визначення завдань та політики підприємства, формування організаційної структури, відповідної стратегії підприємства - це компетенція менеджерів:

1. Вищого стратегічного рівня.

2. Оперативного рівня,

3. Середнього координуючого рівня.

4. Адміністративного рівня.

138. Розробка альтернативних стратегій - це обов'язок:

1. Фахівців служби економічного аналізу і планування.

2. Менеджерів вищої ланки.

3. Фахівців з менеджменту.

4. Власників підприємства.

139. До управлінських обов'язків менеджерів вищого управлінського рівня належать:

1. Забезпечення швидкої реакції підприємства на проблеми, що стосується процесу реалізації стратегії, формулювання стратегічних цілей і стратегії; розподіл стратегічних ресурсів.

2. Розподіл стратегічних ресурсів; визначення політики підприємства, формування стратегічних цілей підприємства; планування стратегії, контроль за реалізацією стратегії.

3. Формування стратегії; планування стратегії; формування організаційної структури підприємства, визначення політики підприємства.

4. Реалізація стратегії; планування стратегії; визначення політики підприємства; контроль за реалізацією стратегії, формування стратегічних цілей.

140. Діяльність відділу стратегічного розвитку підприємства спрямована на:

1. Збільшення потенційних можливостей підприємства і зміц­нення його позиції на ринку, забезпечення конкурентоспроможності.

2. Розширення виробництва і збуту товарів, збільшення потенційних можливостей підприємства.

3. Оцінку існуючих потенційних можливостей, вихід на нові сегменти ринку.

4. Оцінку існуючих потенційних можливостей підприємства, зміцнення його позиції на ринку.

141. Плани досягнення стратегічних цілей розробляють менеджери:

1. Середнього (виконавчого) рівня управління.

2. Вищого рівня управління.

3. Вищого й оперативного рівнів управління.

4. Оперативного рівня управління.

142. Одним із обов'язків менеджерів вищого рівня управління є:

1. Забезпечення швидкого реагування підприємства на проблеми щодо процесу реалізації стратегії.

2. Планування стратегії.

3. Реалізація стратегії.

4. Контроль за виконанням обов'язків менеджерів оперативного рівня у системі стратегічного управління.

143. Для малих підприємств у системі стратегічного управління використовується такий тип організаційної структури:

1. Елементарна (дворівнева).

2. Функціональна.

3. Матрична.

4. Дивізіональна.

144. До обов'язків менеджерів середнього (виконавчого) рівня управління належать:

1. Розробка стратегії, контролювання та координування роботи підлеглих, розподіл відповідальності між виконавцями.

2. Формулювання стратегічних цілей, постановка завдань, визначення політики підприємства.

3. Постановка завдань, контролювання та координування роботи підлеглих, формулювання стратегічних цілей.

4. Прийняття самостійних рішень у рамках своєї компетенції у ході реалізації стратегії, збір стратегічної інформації, реалізація стратегії.

145. Менеджери якого рівня системи стратегічного управ­ління забезпечують швидке реагування на проблеми, які порушують процес реалізації стратегії:

1. Стратегічного.

2. Вищого стратегічного і середнього виконавчого.

3. Вищого стратегічного й оперативного.

4. Середнього виконавчого.

146. Плани досягнення цілей розробляють менеджери:

1. Середнього рівня управління.

2. Вищого рівня управління.

3. Вищого і середнього рівня управління.

4. Нижчого рівня управління.

147. Стратегічні зміни на підприємстві - це:

1. Зміни, що сприяють трансформації стратегічного стану підприємства.

2. Зміни у сфері фінансів.

3. Зміни у сфері економічної діяльності.

4. Зміни, що передбачають економічне зростання підприємства.

148. До основних сфер стратегічних змін належать:

1. Лідерство і стиль менеджменту; організаційна структура; фінанси і ресурсне забезпечення; корпоративна культура; компетенції персоналу; мотивація та інформованість персоналу.

2. Маркетинг, фінанси, виробництво, екологія, соціальна сфера.

3. Організаційна структура; корпоративна культура; стиль управління; стратегія; маркетинг; кваліфікація персоналу.

4. Кваліфікація персоналу; соціальна сфера; маркетинг; мотивація персоналу; стиль управління; методи управління.

149. Процес стратегічної сегментації включає такі етапи:

1. Визначення потреб; вибір відповідної технології; визначення типів клієнтів, які можуть придбати товар за ціною, обумовленою витратами вибраної технології; визначення географічних особливостей вибраних типів клієнтів.

2. Вивчення кон'юнктури ринка, визначення потреб, визначення типу клієнтів, які можуть придбати товар за ціною, обумовленою витратами вибраної технології.

3. Визначення попиту споживача, визначення потреб, визначення географічних особливостей вибраних типів клієнтів.

4. Визначення попиту споживача, виокремлення типів клієнтів, визначення географічних особливостей вибраних типів клієнтів.