Приготування робочого розчину із повітряно-сухої культури гриба

Робочий розчин готують із основного розчину, розбавляючи його дистильованою водою, у відповідності до таблиці 2.

Таблиця 2.

Амілолітична активність (АС), культури гриба од./Г., (передбачувана)	Маса культури гриба в 5 см^3 робочого розчину (m1), мг	Об’єм основного розчину, необхідний для вторинного розбавлення, см^3	Загальний об’єм розбавленого розчину, см^3
Від 5 до 15 включно	37,5	15	100
Від 15 до 50 включно	10,0	4	100
Від 50 до 100 включно	2,5	1	100
Від 100 до 150 включно	1,25	1	200
Від 150 до 300 включно	0,625	0,5	200

Приготування основного розчину із культурної рідини бактеріального походження

В мірну колбу місткістю 100 см³ наливають 90 см³ дистильованої води і вносять 1 см³ досліджуваної культури рідини. Об’єм доводять до мітки дистильованою водою.

Приготування робочого розчину із культуральної рідини

Робочий розчин готують із основного розчину, розбавляючи його дистильованою водою в мірній колбі місткістю 100 см³ у відповідності до таблиці 3.

Таблиця 3.

Амілолітична активність (АС), культуральної рідини, од./см^3 (передбачувана)	Маса культуральної рідини в 5 см^3 робочого розчину, см^3	Об’єм основного розчину, необхідний для вторинного розбавлення, см^3
Від 10 до 25 включно	0,01	20,0
Від 25 до 50 включно	0,005	10,0
Від 50 до 75 включно	0,003-0,0035	6,0-7,0
Від 75 до 100 включно	0,0025	5,0
Від 100 до 125 включно	0,0020	4,0
Від 125 до 150 включно	0,0015	3,0
Вище 150	0,00125	2,5

Проведення визначання

Беруть дві пробірки, наливають в кожну по 10 см³ розчину крохмалю (субстрату) і ставлять в термостат або водяну баню з температурою (30±0,2)°С на 5-10 хв. Потім, не виймаючи пробірок із термостату, наливають в першу 5 см³ дистильованої води (контрольна пробірка), у другу – 5 см³ робочого розчину аналізованого продукту (дослідна). Суміші швидко перемішують і витримують в термостаті протягом 10 хв.

Потім із кожної пробірки почергово відбирають по 0,5 см³ розчину і переносять в колби з попередньо налитими 50 см³ робочого розчину йоду. Вміст перемішують.

Отримані розчини набувають наступне забарвлення:

Контрольний розчин – синій колір, дослідний – фіолетовий різної інтенсивності в залежності від кількості непрогідролізованого крохмалю.

Через 5-10 хв. після змішування визначають оптичну густину розчинів фотоелектричним колориметром в діапазоні довжини хвиль 630-670 нм в кюветах з товщиною поглинаючого світло шару 10 мм.

Контрольним розчином під час роботи на ФЕК є дистильована вода.

Обробляння результатів

Масу прогідролізованого крохмалю (m) в г визначають за формулою:

де Д₁ – оптична густина контрольного розчину;

Д₂ – оптична густина дослідного розчину;

0,1 – маса крохмалю, яка взята для аналізу, г.

Якщо маса прогідролізованого крохмалю менше 0,02 г або більше 0,06г, то аналіз повторюють, підбираючи інше розведення.

Амілолітичну активність (АС) в од./г для препаратів бактеріального походження і в од./см³ для культуральної рідини розраховують за формулою:

Амілолітична активність (АС₁) в од./г для препаратів грибного походження розраховують за формулою:

де m₁ – маса ферментного препарату, який міститься в 5 см³ робочого розчину, мг;

5,885; 0,001671; 7,264; 0,03766 – коефіцієнт розрахункового рівняння, які отримані при математичній обробці експериментальних даних залежності маси прогідролізованого крохмалю від маси ферменту, взятого для аналізу в перерахунку на 1 годину дії ферменту.

За остаточний результат аналізу приймають середньоарифметичне значення результатів Визначання активностей, що отримані при аналізі двох паралельних наважок препарату, відносно допустиме розходження між якими не повинно перевищувати 5 %. Результат закруглять до першого десяткового знаку.

Межа можливих значень відносної похибки вимірювань при довірчій імовірності р = 0,95 складає 5 %.