Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є : заочний розгляд цивільної справи; заочне рішення; перегляд заочного рішення; заява про перегляд заочного рішення; оскарження заочного рішення.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Заочний розгляд цивільної справи є новелою у цивільному процесуальному праві України, а відтак у правовому регулюванні цього інституту є підвищена ймовірність наявності прогалин, суперечностей, які можуть бути виявлені у ході правозастосовчої практики.

Студентам слід визначитися та проаналізувати становлення інституту заочного розгляду цивільної справи як чинника оперативності цивільного процесу, а також недопущення зловживання відповідачем (відповідачами) своїми процесуальними правами щодо участі у судових засіданнях та ін.

При опрацюванні матеріалу за даною темою слід знати, що у науці цивільного процесуального права немає єдиного розуміння щодо сутності заочного розгляду справи. Найбільш поширеними є твердження, що — це форма судового розгляду; відповідно до протилежного позиції — він не є самостійною формою судового розгляду; він виступає самостійним видом провадження. Студенту необхідно ознайомитись із наявними в науковій літературі точками зору щодо значення заочного розгляду справи, продумати свою позицію щодо цього питання. Потрібно виділити характерні риси заочного розгляду справи, з’ясувати чим він відрізняється від розгляду справи в загальному порядку.

Необхідно приділити належну увагу умовам заочного розгляду справи. Ними є: 1) неявка відповідача до суду; 2) належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; 3) відсутність поважних причин неявки відповідача; 4) відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; 5) згода позивача на заочний розгляд справи.

Доцільно звернути увагу на особливість безпосередньої процедури судового розгляду. Специфіка заочного розгляду цивільної справи полягає в тому, що в його рамках неможливою є зміна позивачем предмета або підстави позову, розміру позовних вимог.

Необхідно з’ясувати риси заочного рішення, проаналізувати його відмінність від інших рішень суду. На відміну від загального правила, за яким рішення суду не може бути змінене чи скасоване судом, що його ухвалив, заочне рішення, за наявності необхідних для цього підстав, може бути скасоване. Відповідач наділений правом подання заяви про перегляд заочного рішення. Необхідно приділити увагу строкам її подання, вимогам, що ставляться до змісту вказаного процесуального документу, порядку його розгляду, повноваженням суду. Суд вправі ухвалити повторне заочне рішення.

Слід звернути увагу на те, що заочне рішення підлягає скасуванню, судом який його ухвалив, лише у випадку, якщо відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для вирішення справи. Позивач наділений лише правом апеляційного оскарження заочного рішення. Необхідно засвоїти, що оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.

Необхідно з’ясувати порядок набрання заочним рішенням законної сили.