Що таке територіальний устрій держави? На яких засадах Ґрунтується територіальний устрій України?

Поняття територіального устрою держа­ви дуже близьке до вже згаданого поняття держав­ного устрою як складової більш загального інсти­туту – інституту форми держави. Питання про територіальний устрій – це питання про те, як організована територія тієї чи іншої держави, з яких частин вона складається і яким є правове становище як території загалом, так і її окремих складових.

Конституцією України визначено загальні заса­ди територіальної організації держави, зокрема: принцип єдності та цілості державної території, принцип поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади та принцип збалансо­ваності соціально-економічного розвитку територій. Державна територія (сухопутна і водна території окреслені на місцевості лінією державного кордону) після відновлення державної незалежності в 1991 р. на законодавчому рівні вперше означена в Законі України «Про правонаступництво України». Стаття 5 цього закону проголошувала державний кордон колишнього СРСР, що відмежовував Україну від інших держав, а також кордон між Україною і Білорусією, Росією, Молдавією станом на 16 липня 1990 року (день прийняття Декларації про держав­ний суверенітет України) державним кордоном України – так на законодавчому рівні окреслено державну територію України, яка загалом збігається з етнічною українською територією. Територія Укра­їни є неподільна і недоторкана (Акт проголошення незалежності України). Питання зміни території України віднесено до виняткового відання Всеукра­їнського референдуму. Державна політика в галузі розвитку територій України (регіонів, областей тощо) повинна будуватися за принципом поєднання як загальнонаціональних інтересів (оборона держа­ви, ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, розвиток провідних галузей народного господарства і т. ін.) та їх урахуванням місцевих інтересів. При тому повинні бути враховані історичні, економічні, екологічні, географічні особливості регіонів, етнічні та культурні традиції.

Якою є система адміністративно-територіального устрою України?

За адміністративно-територіальним устро­єм Україна поділяється на Автономну Республіку Крим, 24 області і два міста, які мають спеціальний статус – Київ і Севастополь. Області й автономна Республіка Крим складаються з районів та міст, визначений окремим законом; про особливості правового статусу столиці (зокрема щодо здійснення у ній місцевого самоврядування) йдеться у ч.2 ст. 140 Конституції України. Така «опіка» щодо правового статусу столиці в Основ­ному Законі держави не є випадкова, оскільки столиця держави є не тільки (як звичайно) головним осередком держави – економічним, культурним, історичним, а й політико-адміністративним цент­ром. Останнє означає, що в цьому місті перебувають і працюють вищі органи держави: парламент, керівник держави, уряд, вищі судові інстанції, саме в цьому місті перебувають акредитовані в державі іноземні посли. Все це потребує спеціального право­вого статусу даного міста, статусу, який би дав можливість не тільки якомога ефективніше органі­зувати насамперед роботу вищих державних органів і посадових осіб, іноземних посольств, а й забезпе­чити їм надійну (у разі потреби) охорону обласного підпорядкування, які можуть поділятися на райони. Райони областей і Автономної Республіки Крим складаються з міст районного підпорядкування, селищ та сіл. Міста Київ і Севастополь поділяються на райони (ст. 133 Конституції України).