Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
24
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
859.72 Кб
Скачать

Що означає конституційне положення «Україна – соціальна держава»?

Окреме положення ст. 1 Конституції говорить про Україну як державу соціальну. Є різні підходи в розумінні сутності сучасної соціальної держави. За одним із них (можливо, найпошире­нішим сьогодні в демократичному світі) соціальна держава – це держава, в якій створені всі можливі умови для того, щоб у ній була можливість здоровій (повноцінній) людині заробити на себе, на утриман­ня своєї сім'ї, і вже ця багата, економічно міцна людина як через саму державу (наприклад, спла­чуючи відповідні податки), так і безпосередньо (наприклад, особисті пожертви) могла б брати участь в утриманні тільки тих членів суспільства, які не можуть самі себе утримати. Насамперед мова йде про людей похилого віку, неповнолітніх, які з певних причин залишилися без батьківської опіки, про осіб, які втратили працездатність або роботу.

Саме таке розуміння України як соціальної держави законодавці намагалися закласти в Консти­туцію України. Це підтверджують передовсім поло­ження про інститут приватної власності, положення про право на працю в його цивілізованому розумінні, положення про право на матеріальну соціальну допомогу в Україні тощо.

Чому на конституційному рівні зазначено про те, що в Україні визнано й гарантовано місцеве самоврядування?

Для сучасної демократичної держави обов'язковим є наявність інституту місцевого (територіального) самоврядування, тобто такої системи організації влади на місцях (насамперед у населених пунктах, у найменших адміністративно-територіальних одиницях тощо), за якої місцеві громади – об'єднання жителів села, міста, терито­ріальної одиниці – мають реальну можливість через різні форми самостійно, незалежно від держави розв'язувати місцеві проблеми, що стосуються орга­нізації життя села, міста чи територіальної одиниці. Однією з об'єктивних причин необхідності існування у сучасній державі інституту місцевого самовряду­вання є теоретична ймовірність наявності розбіжнос­тей на місцях (наприклад: у конкретному населеному пункті) інтересів держави (загальнонаціонального інтересу) й інтересів конкретної громади. Інститут місцевого самоврядування покликаний розумно узгоджувати дані розбіжності. Іншою причиною виступає нелогічність і неможливість центрального державного регулювання усіх без винятку проблем, які виникають на місцях. Чим краще відпрацьована система місцевого самоврядування, чим менша ймовірність появи на місцях гострих протиріч між інтересами держави і місцевих громад, тим менше одержавлене місцеве життя тощо.

Сутність місцевого самоврядування спрощено можна подати за такою схемою: місцева громада сама на свій «страх і ризик» (з фінансового боку), не порушуючи чинного законодавства, вирішує усі питання, які стосуються організації місцевого життя. При тому її діяльність відбувається лише в рамках правового поля держави, а інтереси держави в цих населених пунктах і територіальних одиницях за­хищають місцеві органи державної виконавчої влади або інші органи, яким держава делегувала повноваження останніх.

Сучасна демократична держава повинна не тільки визнавати можливість існування у ній місцевого самоврядування, а й усіляко підтримувати його появу та дальший розвиток, оскільки без останнього сьогодні неможливо уявити собі як реальність існу­вання у державі громадянського суспільства взагалі. Власне, такий підхід до місцевого самоврядування і передбачено Конституцією України (розділ XI).