Що означає конституційне положення «Україна – правова держава»?

Учення про правову державу певною мірою відоме ще з античних часів. Такі великі мислителі античного світу, як Платон і Арістотель, у своїх працях розмірковували про потребу створення «справедливої держави». Однак сама ідея правової держави в її сьогоднішньому розумінні сформувалася значно пізніше – на межі пізнього Середньовіччя і епохи Великої французької революції. Погляди Гуго Гроція, Шарля-Луї де Монтеск'є, Жан-Жака Руссо, Джона Локка заклали основу сучасної теорії правової держави. Правова держава – та, що функціонує на засадах верховенства права і закону, в якій публічна (державна) влада побудована за принципом її поділу на окремі гілки з чітко продуманим механізмом «ваг і стримувань», держава, в якій реально забезпечено права та свободи людини і громадянина, котра має високу правову культуру населення.

Стаття 1 Конституції визнає Україну правовою державою. Відповідно ціла низка положень інших статей Конституції закріплює та розвиває дану тезу, а саме: «Права і свободи людини та їх гарантії визна­чають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяль­ність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави» (ч.2, ст. 3), «...Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст. 21), «Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом» (ч.2, ст. 29). «Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої не­законними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень» (ст. 56), «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановле­ному законом» (ч.2 ст. 57). «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законо­давчу, виконавчу та судову» (ч.1 ст. 6), в Україні діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативні акти повинні прийматись на основі Конституції і по­винні відповідати їй (ст. 8) і т. ін. У разі появи актів, які суперечать Конституції України, Конституційний Суд України (розділ XII Конституції) зобов'язаний визнати їх неконституційними, що автоматично призводить до втрати ними юридичної сили.

Як розуміти конституційне положення «Україна – держава, в якій державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову»?

Дуже важливим для майбутнього ладу держави, організації її внутрішнього механізму, про­дуктивності діяльності цілого державного механіз­му є положення Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову влади. Це принципове положення, в основі якого лежить відома цивілізованому демократичному світу теорія розподілу влади. За цією теорією державна (публіч­на) влада повинна ділитися на окремі гілки. Кожна з гілок влади повинна виконувати лише свої повно­важення, ні в якому разі не підміняючи одна одну. Тільки в єдності всі вони разом творять єдину дер­жавну владу. Законодавча влада творить закони, виконавча влада їх виконує, а судова має на меті здійснювати правосуддя у державі. Для сучасної демократичної держави характерним є не тільки формальне проведення розподілу повноважень між різними державними органами (законодавчої, виконавчої та судової влади), а й створення між гілками цих влад реально діючого механізму «ваг і стримувань». Завдяки йому кожна гілка влади не тільки виконує свої повноваження, а й уважно «слідкує», а в разі потреби має у своєму арсеналі засоби стримування інших гілок влади при спробі ухилення їх від виконання своїх функцій чи узурпації чиїхось повноважень.

Будь-яка узурпація усіх трьох окремих гілок влади, тобто її зосередження в одних руках – незалежно від того, хто її узурпував (одна особа – диктатор, президент; група осіб – клан, кліка генералів чи якийсь один орган – наприклад, той же самий парламент, несе в собі величезну небез­пеку для демократії.

В Україні після відновлення державної незалеж­ності в 1991 р. йде болісний процес переходу від умовного «всевладдя Рад», зокрема Верховної Ради України, до цивілізованого перерозподілу влади між парламентом, виконавчими структурами та органа­ми судової влади. Судова влада здійснює правосуддя у рамках закону.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є її парламент – Верховна Рада України; органами державної виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади; органами судової влади – Конс­титуційний Суд України та суди загальної юрисдикції.