Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
24
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
859.72 Кб
Скачать

Що таке преамбула конституції?

«Преамбула» (від латинського «рrеатbиlиs» – той, що передує) – вступна частина законодавчого акту, міжнародного договору, дек­ларації тощо, у котрій викладені обставини, що є підставою його видання або укладення. Як частина Конституції преамбула переважно містить положення політико-правового характеру, часто з явним ідеологічним навантаженням. Здебільшого у преамбулах конституцій зазначено причини прийняття Основного Закону (Консти­туція США 1787 р., Конституція ФРН 1949 р., Конституція Японії 1946 р.); цілі і завдання та мо­тиви їх прийняття.

Які основні положення преамбули Конституції України 1996 р.?

Преамбула Конституції України містить низку важливих державних політико-правових положень, зокрема:

• положення про державно-політичне (офіційне) розуміння поняття український народ, за яким його визначають як єдність громадян України різних національностей, тобто всі особи, які належать до громадянства України, разом ста­новлять український народ;

• положення про те, що дану Конституцію прий­нято на основі здійснення українською нацією права на самовизначення. Право на самовиз­начення – це загальновизнане світовим співто­вариством право кожної, нації творити власну державу в рамках своєї етнографічної території або входити до складу інших існуючих держав. Українська нація разом із багатьма іншими європейськими та азійськими націями реалізувала це своє право після Першої світової війни, утворивши Українську Народну Республіку. Однак тоді національну державність не вдалося зберегти. У 1991 р. українську державність відновлено. Приймаючи Конституцію незалеж­ної української держави, її парламент під­креслює, що поява Основного Закону України, як і поява самої української держави наприкінці XX ст., є наслідком реалізації українською нацією свого незаперечного права на само­визначення;

• положення про те, що дану Конституцію прий­нято для забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя;

• положення про те, що парламентарії, прий­маючи Основний Закон України,усвідомлюють усю свою відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми і прийдешніми поколіннями українського народу. Даним положенням ще раз підкреслено єдність українського народу з європейською культурою і цивілізацією, побудованими на принципах християнської моралі. Конституція України, узаконюючи реальність незалежної української держави, певним чином підсумовує багатовікову боротьбу українського народу за власну державність та стає гарантом вільного й гідного розвитку майбутніх поколінь україн­ського народу. Вона як символ національної державності повинна стати цінністю для усіх поколінь українського народу: «...і мертвих, і живих, і ненарожденних...»;

• положення про визначення Конституції Основним Законом України.

Що означає конституційне положення «Україна – суверенна і незалежна держава»?

Слово «суверенітет» походить від латинського «sиvеrаnus», що в перекладі буквально означало «правитель», «володар», «той, що має у руках найвищу владу «, «той, що є носієм верховної влади». Сучасне розуміння поняття «суверенна держава» полягає у тому, що-дана держава є самостійною у вирішенні своїх внутрішніх справ (незалежно від волі сторонніх держав), а також виступає у зовнішніх зносинах як рівна серед рівних, при тому не порушуючи прав та законних інтересів інших держав, а також загальновизнаних норм міжнародного права.

Стаття 1 Конституції України містить положення про визнання України державою суверенною і незалежною. На розвиток і закріплення останнього в Конституції є усі необхідні для того положення. Насамперед мова йде про положення частини З статті 2 Основного Закону, яке говорить про те, що територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою; положення ст. 4 Консти­туції, яке говорить про наявність в Україні інституту єдиного громадянства; положення ст. 17 Конституції стосовно державної системи оборони України, захисту її суверенітету й територіальної цілісності, про недопустимість розміщення на території Укра­їни іноземних військових баз; і, нарешті, є ціла низка положень щодо повноважень органів державної влади, встановлення і функціонування в Україні власної правової системи з верховенством Консти­туції України, тобто все те, що повинно забезпечити наявність для України як суверенної держави обох аспектів державного суверенітету (внутрішнього – можливості самостійно вирішувати всі свої внутріш­ні справи, і зовнішнього – можливості виступати в зовнішніх зносинах з іншими державами як рівноправна сторона).

Як суверенна держава Україна також має усі необхідні державні атрибути, зокрема державні символи (ст. 20), державну мову (ст. 10), власну національну грошову одиницю – гривню (ст. 99) тощо.