Питання для обговорення

1. Предмет психологічної науки та її завдання.

2. Функції психологічної науки і практики у суспільному розвитку.

3. Методи психологічних досліджень.

4. Місце психології в системі наук.

5. Психіка та характеристика її структури.

6. Проблеми, якими займається сучасна психологія.

7. У чому полягає мистецтво виховання?

8. У чому полягає сутність педагогіки як галузі суспільної практики?

9. Чим визначається потреба у вивченні педагогіки?

10. Психологія серед наук, які вивчають людину.

11. Уявлення людей про життя душі.

12. Проблеми, якими займається сучасна психологія.

13. Предмет вивчення психології як науки.

14. Що вивчає наука педагогіка?

15. Предмет педагогіки.

16. У чому полягає сутність педагогіки як галузі суспільної практики?

Поняття і ключові слова

психологія об'єкт педагогіки

психіка генетичний підхід

психічні явища педагогіка як мистецтво.

метод педагогіка як практика

вимоги педагогіка як наука

об'єктивність методи педагогічних досліджень

системність предмет педагогіки

особистісний підхід функції педагогіки

освіта задачі педагогіки

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Наукова психологія в моєму житті.

2. Система явищ, які вивчаються в сучасній психології.

3. Проблема метода дослідження в психології.

4. Моделювання як метод психологічного дослідження.

5. Взаємозв'язок принципів і методів психологічної науки.

6. Сутність педагогіки як галузі суспільної практики?

7. Актуальність вивчення педагогіки.

8. Методи науково-педагогічних досліджень.

Бібліографічний список

Основна література: (5),(6),(8),(12),(18),(19),(20),(21),(23),(24),(25), (29),(30),(33),(38),(40).

Додаткова література: ( 1); (4); (13).

Семінарське заняття № 2

Тема 2. Психіка та її розвиток. Тема 3. Форми вияву психіки: психічні процеси, стани і властивості

Мета занять: поглибити, систематизувати та узагальнити знання про:

- особливості розвитку психіки людини.

План занять

1. Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції.

2. Виникнення психічного відображення.

3. Інтелектуальна форма поводження.

4. Розвиток психіки в процесі історичного поступу людства.

5. Психічні процеси.

6. Психічні стани.

7. Психічні властивості особистості.

Методичні рекомендації до семінарських занять

При підготовці до семінарського заняття необхідно засвоїти, що психіка постала у процесі взаємодії найпростіших живих істот з навколишнім середовищем. Завдяки психіці вдосконалю­валася регуляція цього процесу, що забезпечувало виживання й життєдіяльність живих істот.

Розвиток психічних механізмів регуляції поведінки живих істот проходив ряд етапів: чутливість щодо окремих властивостей об'єктів у найпростіших організмів — сприймання цілісних предметів у більш складних живих істот — практичний інтелект вищих тварин — практичний і абстрактний інтелект як основа первісної свідомої психіки у прадавньої людини — особистість людини до нашої і нашої ери.

Виникнення первісної психіки пов'язане з переходом від допсихічних форм регуляції поведінки — так званих тропізмів, або таксисів, найпростіших рослинних і тваринних організмів — до власне психічних, сигнальних форм регуляції тварин. Завдяки тропізмам організм реагує залежно від контакту з середовищем.

Об'єктивна дійсність виступала для живих істот не тільки через окремі властивості, а й через різноманітні предмети. Тому поступово сформувався новий тип цілісного сигнального психічного відображення предметів у сукупності їхніх якостей. Виникає так звана перцептивна психіка як здатність тварин до сприймання, перцепції цілісних предметів і до предметного відображення дійсності.

Вершиною психічного розвитку тварин є практичний інтелект, який дає змогу відображати не лише окремі якості об'єктів, цілісні предмети й предметні ситуації, а й динамічні міжпредметні відношення, що виступають переважно у вигляді наочних образів. Інтелектуальна психіка притаманна так званим вищим тваринам, наприклад, вовкам, лисицям, ведмедям, дельфінам, собакам та, особливо, мавпам.

Принципово новий етап у розвитку психіки у філогенезі пов'язаний зі змінами в поведінці людиноподібних мавп та прадавніх людей, що відбулися кілька мільйонів років тому. Вони виявлялися передусім у виготовленні матеріальних знарядь дії на об'єкти середовища. Це приводило до накопичення знань про властивості об'єктів, умінь застосувати знання і знаряддя у різних ситуаціях, до значного розширення фонду навичок.

Суттєвим результатом розвитку інтелекту прадавньої людини завдяки впливу мови є утворення та фіксація в її пам'яті понять різних рівнів абстракції. Введення абстрактних понять високого рівня дає змогу людині охоплювати ширші сфери дійсності у просторі та часі.

Інтенсивно формується новий тип людської психіки, свідомості, пов'язаний не лише з репродуктивною діяльністю індивіда, а й із новою його якістю — творчістю.

Треба усвідомити умови науково-психічного поступу і соціальних перетворень світової цивілізації, які детермінують розвиток нових психічних якостей особистості.

Особистість стає вершиною філогенезу психіки. В контексті розвитку особистості трансформуються попередні форми психіки.

Наприклад, деякі вчені вважають, що поряд зі свідомістю та самосвідомістю виникає так звана понадсвідомість (П.В. Симонов), а поряд з людським інтелектом з'являється понадінтелект, підсилений "штучним інтелектом" сучасних комп'ютерів.