Питання для самоконтролю

1. Виникнення практичного і абстрактного інтелекту продавньої людини.

2. Формування початків свідомої психіки у прадавньої людини.

3. Особистісний розвиток психіки людини епохи Відродження.

4. Особистість як вершина філогенезу психіки.

5. Як побудований мозок людини ?

6. Функції спинного мозку і головного мозку.

7. Основні блоки, з яких складається мозок.

8. Властивості і функції вищої нервової діяльності.

9. Положення про рефлекторну дугу ( І.Л. Сєченов).

10. Спеціалізація великих півкуль.

11. Розбіжності вищої нервової діяльності людей і тварин.

12. Розвиток нових психічних якостей особистості.

Бібліографічний список

Основна література: (13); (14); (27).

Додаткова література: (11); (13).

Тема 3. Форми вияву психіки: психічні процеси, стани і властивості

Мета: закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань про:

- особливості розвитку психіки людини.

План вивчення теми

1. Детермінація психічного стану.

2. Взаємозв’язок психічних процесів, психічних станів та психічних властивостей.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці до семінарського заняття необхідно засвоїти, що психічні стани — психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання.

Психічний стан - поняття, що використовується для умовного виділення в психіці відносно статичних, перманентних моментів. На відміну від поняття "психічний процес", що підкреслює динамічні моменти психіки, і поняття "психічна властивість", що вказує на тривалість проявів психіки людини, психічні стани визначаються їх закріпленістю і повторю­ваністю в структурі психіки людини.

Кожний, хто вивчає психологію і хоче глибше оволодіти цією цікавою наукою, має усвідомити, для чого йому потрібні ці знання. Саме усвідомлення особистісного значення психологічних знань сприятиме засвоєнню складних понять і категорій та їх ефективному використанню в житті, навчанні та професійній діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Психічні процеси.

2. Психічні стани.

3. Психічні властивості.

Бібліографічний список

Основна література: (1); (5); (13); (14); (23); (24); (27); (32); (33).

Додаткова література: ( 10 ); (11); (13); ( 23 ); (24).

Тема 4. Рівні вияву психіки: свідомий та несвідомий

Мета: закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань про:

- несвідоме.

План вивчення теми

1. Фрейд про основний регулятор несвідомої психічної системи.

2. Розрізнення понять несвідомого, підсвідомого та надсвідомого.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

На проблему «несвідомого» особливу увагу психологи звернули від часу появи праць З.Фрейда.

Основою психічного життя, за Фрейдом, є «Воно» — неусвідомлена сукупність несвідомих потягів, інстинктів, найважливішими серед яких є «інстинкт життя» (Ерос) та «інстинкт смерті» (Танатос). За Фрейдом, усвідомлюються лише окремі моменти психічного життя, пов'язані з необхідністю пристосуватися до умов існування. Загалом же несвідоме являє собою конгломерат асоціальних, аморальних та алогічних психічних інстанцій.

Поняття «несвідоме» спочатку використовувалося для позначення витіснених із свідомості особистості потягів, мотивів та почуттів індивіда, які заперечуються в процесі розвитку суспільства і є небажаними для соціуму. Несвідоме розумілося як вмістилище для витісненої зі свідомості індивіда психічної реальності.

Отже, між усвідомлюваним і неусвідомлюваним, свідомою і неусвідомлюваною психічною активністю відношення досить непрості, що й породжує різного роду тлумачення: або ж свідоме підпорядковується несвідомому, впливу архетипів, або ж, навпаки, саме категорія свідомості тлумачиться настільки широко й абстрактно, що включає в себе всю психіку з її несвідомими потягами.