- •Л. В. Юрчишена
- •Передмова
- •Розділ 1
- •2. Предмет політичної економії
- •3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їх класифікація
- •4. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання та використання економічних законів
- •5. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук
- •Практикум
- •8. Що вважали джерелом багатства представники класичної буржуазної школи?
- •Приватне підприємництво;
- •Процес праці і виробництва;
- •Тема 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці
- •1. Виробництво як процес суспільної праці
- •2. Фактори виробництва їх поєднання та результативність
- •3. Продукт праці та його форми
- •4. Характер праці та його розвиток
- •5. Ефективність праці та розширення джерел багатства суспільства
- •Практикум
- •Тема 3. Економічні потреби і інтереси
- •1. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура
- •2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
- •3. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту
- •4. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація
- •5. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу
- •Практикум
- •Тема 4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку. Загальний економічний закон розвитку економіки
- •2. Зміст економічної системи та її структурні елементи
- •3. Місце і роль людини в економічній системі
- •Практикум
- •Розділ 2. Товарне виробництво, форми нагромадження капіталу
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші
- •1. Натуральне господарство. Сутність і основні риси товарного виробництва
- •2. Товар і його властивості
- •3. Сутність і функції грошей
- •4. Теорії, що визначають вартість (цінність) товару. Закон вартості
- •Практикум
- •Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата
- •1. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •2. Рух і нагромадження капіталу
- •3. Трудові відносини при капіталізмі
- •4. Сутність заробітної плати, її функції, форми та системи
- •Практикум
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •1. Витрати виробництва, їх сутність та види
- •2. Сутність собівартості, її структура та види, шляхи зниження собівартості продукції
- •3. Дохід підприємства. Додаткова вартість і прибуток підприємства
- •4. Ефективність використання факторів виробництва
- •Практикум
- •Розділ 3. Основи розвитку ринкової економіки та суб’єктів її функціонування
- •Тема 8. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення
- •1. Сутність ринку та умови його функціонування. Функції ринку
- •2. Моделі ринку й економічної політики
- •3. Конкуренція: її сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольне законодавство
- •4. Сутність ринкової ціни. Види цін. Класифікація цін ринкової економіки
- •5. Інфляція: її сутність, види та наслідки
- •Практикум
- •Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин
- •1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин, їх переваги
- •2. Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств
- •Практикум
- •Тема 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток
- •2. Функціонування підприємства як товаровиробника
- •3. Сутність та особливості формування валового доходу та прибутку підприємства
- •Практикум
- •Тема 11. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента
- •1. Особливості підприємницької діяльності й функціонування капіталу в різних сферах економіки
- •2. Сільськогосподарське виробництво як особлива сфера застосування праці та капіталу
- •3. Торговельний капітал та його еволюція за сучасних умов
- •4. Відсоток, прибуток і рента
- •Практикум
- •Розділ 4. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес
- •Тема 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
- •1. Зміст процесу суспільного відтворення
- •2.Визначення сутності сукупного суспільного продукту
- •3. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •Практикум
- •Тема 13. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
- •3. Зайнятість населення і її регулювання в сучасних умовах
- •4. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили
- •Практикум
- •Тема 14. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •2. Державне регулювання суспільного відтворення. Основні теорії дре
- •3. Основні форми і методи державного регулювання та їхній механізм
- •4. Держава як суб'єкт економічних відносин
- •5. Економічні функції держави
- •Практикум
- •Розділ 5. Закономірності розвитку економічних систем. Світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •Тема 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Типи економічних систем
- •3. Ознаки, головні напрями і моделі перехідних економічних процесів нового типу
- •4. Основи саморозвитку перехідної економіки нового типу
- •Практикум
- •Тема 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
- •1. Поняття і структура сучасного світового господарства
- •2. Основні етапи становлення та розвитку світового господарства
- •3 Етап (20-ті р.Р. – поч. 90-х р.Р. XX ст.) співіснування двох світових систем
- •3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •Практикум
- •Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
- •1. Причини виникнення та соціально-економічна сутність глобальних проблем
- •2. Основні глобальні проблеми сучасності та їх класифікація
- •3. Шляхи розв'язання глобальних проблем
- •4. Стан і перспективи розвитку економіки України у контексті економічної глобалізації
- •Практикум
- •Література
Тема 4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
План
1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку. Загальний економічний закон розвитку економіки
2. Зміст економічної системи та її структурні елементи
3. Місце і роль людини в економічній системі
Головною метою об'єднання людей у суспільство є прагнення мирно і безпечно користуватися своєю власністю, а основним знаряддям і засобом для цього служать встановлені у даному суспільстві закони.
Джон Локк
1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку. Загальний економічний закон розвитку економіки
Формаційний підхід був розроблений К. Марксом і його послідовниками.
Формаційний підхід полягає в тому, що продуктивні сили суспільства у сукупності з виробничими відносинами становлять певний спосіб виробництва, а спосіб виробництва у поєднанні з політичною надбудовою суспільства – соціально-економічну формацію.
Формаційний підхід передбачає, що розвиток людського суспільства відбувається як послідовна зміна одного способу виробництва іншим:
- первіснообщинний;
- рабовласницький;
- феодальний;
- капіталістичний;
- комуністичний.
Недоліки формаційного підходу:
1. П'ятиланкова періодизація розвитку суспільства не має всеохоплюючого значення.
2. Формаційний підхід не розкриває багатоваріантності життя, збіднює історію людського суспільства, зводячи її в основному до одного фактора — розвитку матеріального виробництва, практично не враховує ролі соціокультурного та інших неекономічних факторів у розвитку суспільства (національних, релігійних, етнічних, ментальних тощо).
3. Розглядає історію розвитку людства як процес “революційного” руйнування старого способу виробництва і заміни його новим, формаційний підхід, таким чином, припускає певну перервність (дискретність) історичного процесу.
4. Надмірно абсолютизує класову конфронтаційність між власниками і не власниками, між роботодавцями і найманими працівниками.
На потребу глибшого наукового пізнання закономірностей розвитку суспільства, економічна теорія сформулювала, окрім формаційного, цивілізаційний підхід.
Цивілізація – історично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою.
В основу цивілізаційного підходу покладено такі принципи:
1) багатовимірності аналізу економічних систем;
2) природної еволюційної поступовості історичного процесу;
3) відмови від класових, конфронтаційних оцінок змісту і цілей системи;
4) пізнання системи в єдності її економічних і соціокультурних елементів;
5) посилення ролі людського фактора у суспільному розвитку, визнання світової історії як єдиного планетарного цілого (рис. 4.1).
Американський економіст У. Ростоу висунув теорію "стадій росту", в якій виділив п'ять стадій економічного розвитку:
традиційне суспільство;
перехідне суспільство;
стадія зрушення;
стадія зрілості;
стадія високого рівня масового споживання.
Рис. 4.1. Структура категорії «цивілізація»
Основою цієї теорії є технократичний підхід до періодизації історії людства, визнання пріоритетності розвитку техніки.
Інший американський вчений Л. Г. Морган виділяв три етапи в розвитку людської історії:
- епоха дикості (мисливське господарство);
- епоха варварства (скотарство);
- епоха цивілізації.
Епоха цивілізації, у свою чергу, класифікується поетапно у горизонтальному і вертикальному аспектах (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Еволюція цивілізації
Горизонтальний аспект характеризує співіснування і взаємодію неоднорідних за своїм змістом локальних цивілізацій окремих країн і народів, що розвивалися в історично визначені періоди часу.
Вертикальний аспект відбиває розвиток цивілізації у широкому розумінні цього слова: історичну еволюцію суспільства, його поступальний рух від одного ступеня зрілості до іншого – вищого. Йому притаманна логіка всесвітнього суспільно-історичного прогресу людства.
Сучасні дослідження розвитку суспільства визначають сім цивілізацій:
Неолітична – 7-4 тисячоліття до н. є.
Східнорабовласницька – 3-1 тисячоліття до н. є.
Антична – VII ст. до н. є. - VI ст. н. є.
Ранньофеодальна – VII-XIII ст.
Передіндустріальна – XIV-XVIII ст.
Індустріальна –. 60-ті роки XVII ст. - 50-ті роки XX ст.
Постіндустріальна – починаючи з 60-х років XX ст.
Перехід від одного ступеня зрілості цивілізації до іншого здійснюється завдяки глибинним якісним змінам у продуктивних силах суспільства, зростанню продуктивності праці, культури людини.
Даний закон має враховуватися як при формаційному, так і при цивілізаційному підході до вивчення типів економічних систем, закономірностей їх розвитку. Він регулює розвиток економічних систем і економічних формацій, усуваючи суперечності між продуктивними силами і виробничими та іншими економічними відносинами, приводячи останні у відповідність до характеру і рівня розвитку продуктивних сил.