Розділ 3. Основи розвитку ринкової економіки та суб’єктів її функціонування

Тема 8. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення

План

1. Сутність ринку та умови його функціонування. Функції ринку

2. Моделі ринку й економічної політики

3. Конкуренція: її сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольне законодавство

4. Сутність ринкової ціни. Класифікація цін ринкової економіки.

5. Інфляція: її сутність, види та наслідки.

1. Сутність ринку та умови його функціонування. Функції ринку

У сучасній економічній літературі найпоширенішим є визначення ринку як сфери обміну, організованого за об'єктивними законами товарного виробництва та обігу. Це – вузьке розуміння сутності ринку. Воно обмежує поняття ринку тільки сферою обміну. У широкому ж розумінні ринок означає певну історично визначену форму організації економічного життя суспільства, характерними ознаками якого є:

1. реальне функціонування різноманітних форм власності та форм господарювання;

2. свобода підприємницької діяльності;

3. вільне ціноутворення;

4. вільний вибір контрагентів – покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) товарів та послуг;

5. конкуренція;

6. вільне переміщення капіталів між галузями економіки і регіонами;

7. відкритість національної економіки світовим інтеграційним процесам, орієнтація її на міжнародний поділ праці, можливість міграції робочої сили, товарів і капіталу.

Ринок – це сукупність економічних відносин, що виникають між суб'єктами господарської діяльності у процесі виробництва й розподілу економічних благ, обміну результатами виробництва, товарного обігу на основі об'єктивних законів товарного господарства та обігу між різними суб'єктами господарської діяльності державне регулювання ринку.

Рис. 8.1. Умови функціонування ринку

Рис. 8.2. Функції ринку

2. Моделі ринку й економічної політики

Таблиця 8.1

Моделі ринку та їх основні риси

Назва	Характерні ричи
1	2
Американська або ліберальна модель ринку	Характерна ліберально-ринкова економіка. Дана модель існува­ла з початку XX ст. аж до кінця 20-х років (економічної кризи 1929 — 1933 р.р.). Ця модель була модифікована в ході реалізації "нового курсу" Ф. Д. Рузвельта та широкого використання кейнсіанських методів регулювання після Другої світової війни. Риси: регулю­вання економіки здійснюється за залишковим принципом; характерна значно менша частина держбюджету у ВВП і менша частина соціальних витрат; - яскраво виявлений антициклічний, антиінфляційний характер втручання.
Німецька або неоліберальна модель ринку	Притаманна політика соціального ринкового господарства. Засновники: О. Ростов, В. Репке, В. Онкен, Альфред Мюллер-Армак, Людвіг Ерхард. Особливості: 1) при домінуванні ознак ринкової економіки, існує державне регулювання, яке охоплює ті сфери господарства, де ринкові механізми виявляються недієздатними, малоефективними (освіта, оборона, національна безпека, сільське господарство, суднобудування, вугільна промисловість); 2) державні підприємства дотримуються всіх ринкових законів; 3) особи, які не беруть участі у створенні ринкового доходу (люди похилого віку, діти, хворі, безробітні), отримують допомогу від держави, яка забезпечує їм пристойний рівень життя; 4) держава в соціальному ринковому господарстві проводить активну політику регулювання економічного зростання, захисту конкуренції, соціальної підтримки незахищених верств суспільства.
Шведська модель ринку	Притаманний економічний лад – демократичний соціалізм ринкового типу. Особливість – соціальна спрямованість, скорочення майнової нерівності шляхом перерозподілу національного доходу на користь менш забезпечених шарів суспільства.

Продовження табл. 8.1

1	2
	Характерним є наявність кваліфікованої робочої сили. Конкурентоспроможність шведської продукції забезпечується її високою якістю. Часто шведську модель називають другою моделлю соціалізму, бо матеріальне благополуччя громадян – головне. Важливий показник – кількість товару. Головна мета економічного ладу – всесвітнє поліпшення життя людей, правовий і соціальний захист, стабільний соціальний розвиток, збереження основних засобів виробництва в особистому володінні.
Японська модель ринку	Характерне поєднання ринкового та макроекономічного регулювань. Даній моделі притаманна керівна роль держави на основні напрями розвитку господарства. Вона приймає участь у становленні окремих галузей. Вся господарська діяльність підпорядковується загальнонаціональним інтересам, де високо розвинуто почуття національної гордості. У країнах сформовано найвищий рівень організованості, якості продукції, технологій, але не найвищої зарплати. Для японського ринку характерне групування дрібного і середнього бізнесу навко­ло корпорацій, які закуповують продукцію цих підприємств.
Моделі ринку в нових індустріальних країнах, що розвиваються	Характерні для повоєнного розвитку таких країн, як Бразилія, Мексика, Аргентина, Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати, Індонезія, Єгипет та ін. Характерна риса цих моделей полягає у зламі традиційних структур і формуванні ринково-підприємницьких відносин на основі створення підприємств новітньої технології та вклю­чення в міжнародний поділ праці на цій основі. Ці процеси здійснюються за рахунок державних ресурсів, які управляються безпосередньо державою чи передаються в тій чи іншій формі національним підприємцям, а також за рахунок залучення іноземного капіталу. Такі країни показують приклад ринку, який створюється самою державою за власний рахунок. Держава створює комбінацію підприємств, що можуть самостійно господарювати, бути джерелом валютних доходів чи ринком збуту для інших підприємств.