- •Л. В. Юрчишена
- •Передмова
- •Розділ 1
- •2. Предмет політичної економії
- •3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їх класифікація
- •4. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання та використання економічних законів
- •5. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук
- •Практикум
- •8. Що вважали джерелом багатства представники класичної буржуазної школи?
- •Приватне підприємництво;
- •Процес праці і виробництва;
- •Тема 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці
- •1. Виробництво як процес суспільної праці
- •2. Фактори виробництва їх поєднання та результативність
- •3. Продукт праці та його форми
- •4. Характер праці та його розвиток
- •5. Ефективність праці та розширення джерел багатства суспільства
- •Практикум
- •Тема 3. Економічні потреби і інтереси
- •1. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура
- •2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
- •3. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту
- •4. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація
- •5. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу
- •Практикум
- •Тема 4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку. Загальний економічний закон розвитку економіки
- •2. Зміст економічної системи та її структурні елементи
- •3. Місце і роль людини в економічній системі
- •Практикум
- •Розділ 2. Товарне виробництво, форми нагромадження капіталу
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші
- •1. Натуральне господарство. Сутність і основні риси товарного виробництва
- •2. Товар і його властивості
- •3. Сутність і функції грошей
- •4. Теорії, що визначають вартість (цінність) товару. Закон вартості
- •Практикум
- •Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата
- •1. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •2. Рух і нагромадження капіталу
- •3. Трудові відносини при капіталізмі
- •4. Сутність заробітної плати, її функції, форми та системи
- •Практикум
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •1. Витрати виробництва, їх сутність та види
- •2. Сутність собівартості, її структура та види, шляхи зниження собівартості продукції
- •3. Дохід підприємства. Додаткова вартість і прибуток підприємства
- •4. Ефективність використання факторів виробництва
- •Практикум
- •Розділ 3. Основи розвитку ринкової економіки та суб’єктів її функціонування
- •Тема 8. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення
- •1. Сутність ринку та умови його функціонування. Функції ринку
- •2. Моделі ринку й економічної політики
- •3. Конкуренція: її сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольне законодавство
- •4. Сутність ринкової ціни. Види цін. Класифікація цін ринкової економіки
- •5. Інфляція: її сутність, види та наслідки
- •Практикум
- •Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин
- •1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин, їх переваги
- •2. Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств
- •Практикум
- •Тема 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток
- •2. Функціонування підприємства як товаровиробника
- •3. Сутність та особливості формування валового доходу та прибутку підприємства
- •Практикум
- •Тема 11. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента
- •1. Особливості підприємницької діяльності й функціонування капіталу в різних сферах економіки
- •2. Сільськогосподарське виробництво як особлива сфера застосування праці та капіталу
- •3. Торговельний капітал та його еволюція за сучасних умов
- •4. Відсоток, прибуток і рента
- •Практикум
- •Розділ 4. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес
- •Тема 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
- •1. Зміст процесу суспільного відтворення
- •2.Визначення сутності сукупного суспільного продукту
- •3. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •Практикум
- •Тема 13. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
- •3. Зайнятість населення і її регулювання в сучасних умовах
- •4. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили
- •Практикум
- •Тема 14. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •2. Державне регулювання суспільного відтворення. Основні теорії дре
- •3. Основні форми і методи державного регулювання та їхній механізм
- •4. Держава як суб'єкт економічних відносин
- •5. Економічні функції держави
- •Практикум
- •Розділ 5. Закономірності розвитку економічних систем. Світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •Тема 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Типи економічних систем
- •3. Ознаки, головні напрями і моделі перехідних економічних процесів нового типу
- •4. Основи саморозвитку перехідної економіки нового типу
- •Практикум
- •Тема 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
- •1. Поняття і структура сучасного світового господарства
- •2. Основні етапи становлення та розвитку світового господарства
- •3 Етап (20-ті р.Р. – поч. 90-х р.Р. XX ст.) співіснування двох світових систем
- •3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •Практикум
- •Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
- •1. Причини виникнення та соціально-економічна сутність глобальних проблем
- •2. Основні глобальні проблеми сучасності та їх класифікація
- •3. Шляхи розв'язання глобальних проблем
- •4. Стан і перспективи розвитку економіки України у контексті економічної глобалізації
- •Практикум
- •Література
2. Сутність собівартості, її структура та види, шляхи зниження собівартості продукції
Собівартість продукції – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і реалізацію.
Витрати | ||||
Матеріальні витрати |
На оплату праці |
Відрахування на соціальні заходи |
Амортизаційні відрахування |
Інші витрати |
Рис.7.1. Схема формування собівартості продукції
Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що набули в Україні чинності з 2000 року, собівартість реалізованої продукції складається: з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості включають: прямі матеріальні (виробничі) витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загально-виробничі витрати.
Таблиця 7.1
Характеристика видів собівартості продукції
Вид |
Складові витрат |
1. Цехова |
всі витрати на виробництво, за виключенням загальнозаводських |
2. Виробнича |
всі витрати на виробництво без позавиробничих витрат |
3. Повна |
всі витрати, пов'язані з виробництвом продукції і послуг, позавиробничі витрати (витрати на тару, упаковку і реалізацією продукції) |
4. Індивідуальна |
витрати на одиницю окремих видів продукції |
5. Середньогалузева |
витрати на виробництво і збут продукції в середньому по галузі |
6. Планова |
обчислюють на початку виробничого циклу на основі нормативів, технологічних карт і т.п. при складанні виробничо-фінансового плану |
7. Фактична (звітна) |
визначають на основі фактично зроблених витрат |
Відсоткове співвідношення елементів витрат у повній собівартості на виробництво продукції характеризує структуру собівартості. Ця структура на підприємствах різних галузей неоднакова.
3. Дохід підприємства. Додаткова вартість і прибуток підприємства
Дохід є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства. Підприємство приводить у рух усі виробничі фактори – капітал, працю, природні ресурси – для створення продукту, його наступної реалізації та утворення доходу.
Загальний дохід підприємства – це сума доходу, отриманого фірмою від продажу певної кількості продукції.
Розрізняють такі види доходу: валовий і чистий.
Валовий дохід підприємства становить грошову виручку від реалізації продукту (виконання робіт чи послуг), інших матеріальних цінностей і майна підприємства (включаючи основні фонди) тощо, зменшену на суму постійних витрат підприємства. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства.
Чистий дохід підприємства – це прибуток підприємства.
Поняття "дохід" ширше поняття "прибуток". Прибуток підприємства є складовою частиною доходу підприємства.
Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.
Існування двох підходів до виміру витрат підприємства (бухгалтерського і економічного) зумовлює застосування двох підходів до аналізу прибутку.
Бухгалтерський прибуток – це різниця між загальним доходом і бухгалтерськими (зовнішніми) витратами. У даному розрахунку ми оцінюємо лише поточні результати діяльності фірми. Але якщо необхідно проаналізувати стан фірми з огляду її перспективи, а, отже, найкращої з альтернатив використання її ресурсів, тоді слід обчислювати економічний прибуток підприємства.
Економічний прибуток (чистий прибуток) – це різниця між загальним доходом і економічними витратами, які містять бухгалтерські (зовнішні) та внутрішні витрати, зокрема, й нормальний прибуток (див. рис. 7.2). Наявність економічного прибутку є показником ступеня вигідності відлучення ресурсів від альтернативного використання їх в іншому виробництві.
Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування. Він є джерелом оплати податків і з урахуванням значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.
Рис.7.2. Економічний і бухгалтерський прибуток
Суть прибутку як економічної категорії проявляється у його функціях.
Рис. 7.2. Функції прибутку
В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено іманентно притаманною капіталу тенденцією до самозростання.
Таблиця 7.2
Підходи до визначення сутності прибутку
Вчені |
Особливості їх вчень з визначення сутності прибутку |
1 |
2 |
Адам Сміт |
трактував прибуток як дохід на капітал, стверджуючи, що «дохід, одержуваний з капіталу особою, яка особисто вкладає в його справу, зветься прибутком» |
Давид Рікардо |
розглядав прибуток як частину вартості, що залишається після вирахування заробітної плати: прибуток зростає, якщо знижується заробітна плата |
Продовження табл. 7.2
1 |
2 |
Карл Маркс |
розглядав прибуток, як перетворену форму додаткової вартості |
Жан Батіст Сей |
при поясненні прибутку використовував теорію трьох факторів виробництва при цьому поділяв прибуток на процент (дохід на капітал) та підприємницький дохід (винагороду за «талант, діяльність, дух порядку й керівництва») |
Джон Стюард Мілль |
аналізував прибуток як винагороду підприємця за утримання від споживання |
Френк Хайнеман Найт |
вважав, що прибуток породжується особливим підприємницьким талантом, умінням адаптуватися до потреб динамічного розвитку та адекватно відповідати на передбачувані й непередбачувані ризики |
Йозеф Алоіз Шумпетер |
розглядав прибуток як винагороду за новаторство, впровадження технічних, комерційних, організаційних та фінансових нововведень |
Едвард Чемберлін, Джоан Робінсон |
розглядали прибуток як наслідок монопольної влади, що виникає в результаті обмеження конкуренції |
Прибуток – це та ж сама додаткова вартість, але виражена в реальній ринковій формі. Прибуток підприємцями утворюється після реалізації товарів, робіт, послуг, тобто у сфері обігу під час акту купівлі-продажу. Проте джерелом прибутку є лише додаткова вартість, яка створюється в процесі виробництва. Проте це не означає, що прибуток і додаткова вартість завжди збігаються у реальному житті, адже це залежить від того, продаються товари за вартістю вище або нижче вартості.
Додатко́ва ва́ртість – це вартість, створена працівниками понад вартість робочої сили і безкоштовно привласнена власником засобів виробництва. Виходячи з цього, вартість товару (W) можна виразити так:
(7.4)
де с – постійний капітал.
Норма додаткової вартості () розраховується як відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене в процентах.
(7.5)
(7.6)
де m – додаткової вартості, v – змінний капітал, ДРЧ – додатковий робочий час, НРЧ – необхідний робочий час.
Норма додаткової вартості показує, у скільки разів робітник на капіталіста працює більше, ніж на себе. Це і є відносним показником.
Абсолютна величина експлуатації виражається показником «маса додаткової вартості».
Маса додаткової вартості (М), яка створена за день одним робітником розраховується за формулою:
(7.7)
де m – додаткова вартість, створена за день одним робітником; v – змінний капітал, що витрачається щоденно на купівлю однієї робочої сили; V – загальна сума змінного капіталу.
Маса прибутку (П) – це абсолютний обсяг прибутку в грошовому вираженні.
Норма прибутку () характеризує ступінь прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку (П) до всього авансового капіталу (К).
(7.8)
Економічна роль прибутку полягає в наступному:
1) прибуток є головною метою підприємницької діяльності, основним спонукальним мотивом здійснення будь-якого виду діяльності, а відтак – росту благополуччя підприємства;
2) прибуток створює базу економічного розвитку держави в цілому;
3) прибуток являється критерієм ефективності конкретної виробничої діяльності;
4) прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємств, що забезпечують його розвиток;
5) прибуток підприємств є важливим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства.