- •Л. В. Юрчишена
- •Передмова
- •Розділ 1
- •2. Предмет політичної економії
- •3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їх класифікація
- •4. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання та використання економічних законів
- •5. Функції політичної економії та її місце в системі економічних наук
- •Практикум
- •8. Що вважали джерелом багатства представники класичної буржуазної школи?
- •Приватне підприємництво;
- •Процес праці і виробництва;
- •Тема 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці
- •1. Виробництво як процес суспільної праці
- •2. Фактори виробництва їх поєднання та результативність
- •3. Продукт праці та його форми
- •4. Характер праці та його розвиток
- •5. Ефективність праці та розширення джерел багатства суспільства
- •Практикум
- •Тема 3. Економічні потреби і інтереси
- •1. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура
- •2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
- •3. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту
- •4. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація
- •5. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу
- •Практикум
- •Тема 4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку
- •1. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку. Загальний економічний закон розвитку економіки
- •2. Зміст економічної системи та її структурні елементи
- •3. Місце і роль людини в економічній системі
- •Практикум
- •Розділ 2. Товарне виробництво, форми нагромадження капіталу
- •Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші
- •1. Натуральне господарство. Сутність і основні риси товарного виробництва
- •2. Товар і його властивості
- •3. Сутність і функції грошей
- •4. Теорії, що визначають вартість (цінність) товару. Закон вартості
- •Практикум
- •Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата
- •1. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •2. Рух і нагромадження капіталу
- •3. Трудові відносини при капіталізмі
- •4. Сутність заробітної плати, її функції, форми та системи
- •Практикум
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •1. Витрати виробництва, їх сутність та види
- •2. Сутність собівартості, її структура та види, шляхи зниження собівартості продукції
- •3. Дохід підприємства. Додаткова вартість і прибуток підприємства
- •4. Ефективність використання факторів виробництва
- •Практикум
- •Розділ 3. Основи розвитку ринкової економіки та суб’єктів її функціонування
- •Тема 8. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення
- •1. Сутність ринку та умови його функціонування. Функції ринку
- •2. Моделі ринку й економічної політики
- •3. Конкуренція: її сутність, види і роль у ринковій економіці. Антимонопольне законодавство
- •4. Сутність ринкової ціни. Види цін. Класифікація цін ринкової економіки
- •5. Інфляція: її сутність, види та наслідки
- •Практикум
- •Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин
- •1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин, їх переваги
- •2. Доходи домогосподарств та їх розподіл
- •3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств
- •Практикум
- •Тема 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток
- •2. Функціонування підприємства як товаровиробника
- •3. Сутність та особливості формування валового доходу та прибутку підприємства
- •Практикум
- •Тема 11. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента
- •1. Особливості підприємницької діяльності й функціонування капіталу в різних сферах економіки
- •2. Сільськогосподарське виробництво як особлива сфера застосування праці та капіталу
- •3. Торговельний капітал та його еволюція за сучасних умов
- •4. Відсоток, прибуток і рента
- •Практикум
- •Розділ 4. Економічне зростання і соціально-економічний прогрес
- •Тема 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
- •1. Зміст процесу суспільного відтворення
- •2.Визначення сутності сукупного суспільного продукту
- •3. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •Практикум
- •Тема 13. Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
- •3. Зайнятість населення і її регулювання в сучасних умовах
- •4. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили
- •Практикум
- •Тема 14. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції
- •2. Державне регулювання суспільного відтворення. Основні теорії дре
- •3. Основні форми і методи державного регулювання та їхній механізм
- •4. Держава як суб'єкт економічних відносин
- •5. Економічні функції держави
- •Практикум
- •Розділ 5. Закономірності розвитку економічних систем. Світове господарство і міжнародні економічні відносини
- •Тема 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік
- •Типи економічних систем
- •3. Ознаки, головні напрями і моделі перехідних економічних процесів нового типу
- •4. Основи саморозвитку перехідної економіки нового типу
- •Практикум
- •Тема 16. Суть і структура світового господарства. Форми міжнародних економічних відносин
- •1. Поняття і структура сучасного світового господарства
- •2. Основні етапи становлення та розвитку світового господарства
- •3 Етап (20-ті р.Р. – поч. 90-х р.Р. XX ст.) співіснування двох світових систем
- •3. Сутність і форми міжнародних економічних відносин
- •Практикум
- •Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
- •1. Причини виникнення та соціально-економічна сутність глобальних проблем
- •2. Основні глобальні проблеми сучасності та їх класифікація
- •3. Шляхи розв'язання глобальних проблем
- •4. Стан і перспективи розвитку економіки України у контексті економічної глобалізації
- •Практикум
- •Література
5. Ефективність праці та розширення джерел багатства суспільства
Для визначення результатів застосування у виробництві суспільної праці важливого значення набув узагальнюючий показник ефективності використання всієї, яка застосовується у виробництві, праці — як живої, так і уречевленої, що повніше відбиває ступінь економічного прогресу. Цей показник розраховують як співвідношення результатів виробництва (ефекту) до загальних витрат суспільної праці на їх досягнення. Ефект на підприємстві в ринкових умовах господарювання вимірюється тим, що привласнює в процесі виробництва власник засобів виробництва, тобто вартістю додаткового продукту m. Витратами живої та уречевленої праці виступають поточні витрати, що входять як елементи у вартісному вираженні в повну собівартість товарної продукції с + v (с – вартість засобів виробництва, v – заробітна плата). Отже, ефективність витрат суспільної праці на підприємстві розраховують за формулою:
(2.1)
Поряд із зіставленням витрат праці та отриманого результату на рівні підприємства доцільно розглядати їх зв'язок на галузевому, регіональному рівнях, а також на макрорівні в межах усього народного господарства. Так, ефективність витрат суспільної праці враховує приріст усього новоствореного продукту або виробленого національного доходу (заробітної плати v і додаткового продукту m). Цей показник розраховують за формулою:
(2.2)
де Евп – ефективність виробництва валового продукту народного господарства.
Ефективність витраченої живої праці показує продуктивність праці в цілому Ппр як виробництво чистої продукції Пч на одного середньоспискового працівника Р:
(2.3)
Ефективність застосування праці, уречевленої в засобах праці (основних виробничих фондах) і матеріальних ресурсах, розраховують за допомогою наступних показників:
1) обчислюють фондовіддачу Фв – відношення виробництва чистої продукції Пч на одиницю витрат основних виробничих фондів у вартісному вираженні Ф:
(2.4)
2) визначають ефективність використання уречевленої праці, втіленої у матеріальних ресурсах, розраховуючи матеріалоємність Мє як відношення вартості спожитих матеріальних ресурсів М до вартості чистої продукції Пч :
(2.5)
Ці показники можуть зростати, зменшуватись або залишатися незмінними. Різні співвідношення їх значень відображують можливі варіанти ефективності суспільної праці.
Крім економічного ефекту від застосування суспільної праці, результатом чого є зростання валового суспільного продукту, національного доходу, необхідно враховувати і соціальний ефект. Він полягає насамперед у тому, що витрати праці в галузях нематеріального виробництва, вкладання в людський капітал сприяють підвищенню результативності праці в матеріальному виробництві через всебічний розвиток особи, підвищення рівня знань і культури, зміцнення здоров'я, зростання вільного часу тощо. Так, розвиток науки забезпечує створення і застосування нової техніки і технології, одержання і використання нових джерел енергії, матеріалів, впровадження передових методів організації виробництва і праці. Витрати живої та уречевленої праці в закладах освіти сприяють введенню нової техніки у виробництво, поліпшенню організації його, підвищенню продуктивності праці. Витрати суспільної праці на охорону здоров'я сприяють зростанню продуктивності зайнятих у народному господарстві, зниженню втрат робочого часу через хворобу, підвищенню працездатності людей.
Сучасна науково-технічна і технологічна революція кардинально змінює становище людини у виробництві. Вона перестає виконувати роль простого доповнення машинних систем і вже, як правило, безпосередньо не впливає на процес обробки сировини. Людина регулює технологічний процес, контролює та управляє ним. Працівник несе відповідальність за виробничий стан і можливості використання електронних систем (роботокомплексів, обробних центрів, інформації систем управління). Від цього значення якості його живої праці не тільки не зменшується, а навпаки, незмірно зростає.
Нові технології, передусім електронізація, комплексна автоматизація, інформатика, біотехнологія, дають змогу здійснити революційний переворот у виробничих силах суспільства, в умовах праці і побуту, в способі життя.
Електронізація виробництва створює технологічні передумови для швидкого оновлення продукції з найменшими витратами праці, наближення її якісних характеристик до запитів споживача.
Інформатизація суспільства відкриває можливості для переміщення робочих місць мільйонів людей з централізованих підприємств і організацій у територіально розмежовані дільниці. Використовуючи персональні комп'ютери, багато категорій працівників матимуть можливість працювати навіть у своєму помешканні. Суттєво скоротяться втрати робочого часу, зменшиться навантаження на транспорт. Інформатизація супроводжується також підвищенням рівня автоматизації домашньої роботи.
Ергономіка – наукова дисципліна, яка комплексно вивчає людину, групу людей і конкретні умови трудової діяльності. Ергономіка знаходить шляхи і методи для того, щоб пристосувати виробниче середовище до особливостей і можливостей організму людини. Водночас вона полегшує і пристосовує працю до умов сучасної технології, яка швидко змінюється, оптимізує (поліпшує) всі компоненти системи "людина – техніка – виробниче середовище". Ергономіка аналізує темп, складність, нормування і зміст індивідуальної та групової трудової діяльності, вивчає характер і особливості устаткування, організацію робочого місця і системи контролю за працею. В результаті продуктивність праці зростає, а здоров'я людей поліпшується. Підвищення продуктивності праці приводить до суттєвих змін у зайнятості робочої сили.