- •Юрчишена л.В.
- •Вінниця-2012
- •Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
- •1.2. Мета і задачі фінансового менеджменту
- •Задачі фінансового менеджменту
- •Фінансовий менеджмент
- •1.3. Функції фінансового менеджменту
- •Фінанси
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту
- •2.1. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту
- •2.2. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту
- •2.3. Системи і методи внутрішнього фінансового контролю
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Управління грошовими потоками
- •3.1. Поняття грошового потоку як категорії фінансового менеджменту
- •Напрямки кількісної оцінки грошового потоку
- •3.2. Процес управління грошовими потоками підприємства
- •3.3. Принципи управління грошовими потоками
- •3.4. Оптимізація грошового потоку
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 4. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках
- •4.1. Необхідність і сутність визначення вартості грошей у часі
- •4.2. Майбутня і теперішня вартість грошей та її визначення
- •4.3. Визначення вартості ануїтетів
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 5. Управління прибутком
- •5.2. Управління прибутком від операційної діяльності
- •I етап
- •II етап
- •III етап
- •IV етап
- •Етапи розрахунку прибутку (збитку) від операційної діяльності
- •5.3. Управління використанням чистого прибутку
- •5.4. Дивідендна політика
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 6. Управління активами
- •Недоліки необоротних активів:
- •Переваги необоротних активів:
- •6.2. Зміст і завдання управління оборотними активами
- •6.3. Особливості управління дебіторською заборгованістю
- •Види дебіторської заборгованості
- •Етапи управління дебіторською заборгованістю
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 7. Вартість та оптимізація структури капіталу
- •7.1. Сутність капіталу підприємства
- •7.2. Визначення загальної потреби в капіталі
- •7.3. Позиковий капітал
- •7.4. Вартість капіталу як міра прибутковості
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 8. Управління інвестиціями
- •8.4. Управління фінансовими інвестиціями
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 9. Управління фінансовими ризиками
- •9.3. Процес управління ризиками
- •9.4. Стадії ідентифікації фінансових ризиків
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 10. Аналіз фінансових звітів
- •Бухгалтерський баланс і його значення для аналізу фінансового стану підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 11. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
- •11.1. Фінансове прогнозування і планування в системі фінансового менеджменту
- •Етапи фінансового планування
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Тема 12. Антикризове фінансове управління підприємством
- •12.1. Зміст і завдання антикризового фінансового управління підприємством
- •12.2. Методи прогнозування банкрутства підприємством
- •Однофакторний дискримінантний аналіз
- •Питання для самоконтролю
- •Практичні завдання
- •Список використаної літератури
- •Баланс на 31 грудня 200__р.
- •Звіт про фінансові результати на 31 грудня 200__р,
7.4. Вартість капіталу як міра прибутковості
Зміна вартості грошей з часом впливає на те, що інвестор, вкладаючи кошти розраховує, як зміниться їх майбутня вартість (з урахуванням отриманих відсотків) відповідно до їх теперішньої вартості (з урахуванням ризиків). Вкладаючи кошти інвестор сподівається на збільшення їх вартості й відповідно визначає норму прибутку (необхідну ставку доходу), на яку може погодитись. Розрахунок зміни вартості грошей з урахуванням цієї норми прибутку є визначенням майбутньої вартості інвестиції (Future Value) методика розрахунку якої наведена в темі 4.
Рис. 7.2. Фактори, які впливають на вартість капіталу
Дисконтна ставка — це відсоткова ставка, яка застосовується до майбутніх платежів з метою врахування ризику і непевності, що пов'язано з часом.
Принципи, що використовуються при визначенні ставки дисконту:
з двох надходжень вищу дисконтну ставку має те, що надійде пізніше;
що нижчий рівень ризику, то нижча дисконтна ставка;
з підвищенням процентних ставок на ринку, підвищується дисконтна ставка.
Розрізняють кілька моделей оцінки вартості капіталу, кожна з який базується на використанні інформації, що є в розпорядженні того, хто оцінює капітал.
Модель прогнозованого росту дивідендів. Розрахунок вартості власного капіталу ґрунтується на формулі
(7.1)
де СЕ - вартість власного капіталу, Р - ринкова ціна однієї акції, D1 - дивіденд, обіцяний компанією в перший рік інвестиційного проекту, g - прогнозований щорічний ріст дивідендів.
Цінова модель капітальних активів (САРМ). Використання даної моделі найбільш поширено в умовах стабільної ринкової економіки при наявності досить великого числа даних, що характеризують прибутковість роботи підприємства.
(7.2)
де СRF показник прибутковості (віддачі) для без ризикового вкладення капіталу, См-середній по ринку показник прибутковості, ß - фактор ризику.
Модель прибутку на акцію. Дана модель оцінки вартості власного капіталу базується на показнику прибутку на акцію, а не на величині дивідендів. Відповідно до даної моделі вартість власного капіталу визначається по формулі
С Е = EPS/ Р (7.3)
де EPS— величина прибутку на одну акцію, Р — ринкова ціна однієї акції.
Модель премії за ризик. Дана модель займає особливе місце, тому що носить договірної характер. Договір полягає між підприємством і потенційним інвестором про те, яка повинна бути премія за ризик вкладення капіталу. Якщо Сн - рівень віддачі на вкладення грошей інвесторам у звичайні (номінальні) для нього можливості, то вартість капіталу, вкладеного в дане підприємство, оцінюється за формулою:
СЕ = Сн +RP (7.4)
RP – премія за риск.
Модель визначення вартості привілейованих акцій. Дана модель дуже проста, оскільки доход на привілейовані акції встановлюється звичайно дуже простим способом: по привілейованих акціях звичайно виплачується фіксований дивіденд і понад цей дивіденд, незалежно від розміру прибутку, нічого не виплачується. Тому прибутковість по привілейованих акціях (вартість привілейованих акцій) розраховується по наступній формулі:
СР = D/Р (7.5)
де D — величина щорічного дивіденду на акцію, Р - ринкова ціна однієї акції.
Розрахунок зваженої середньої вартості капіталу виконують за формулою:
WACC= WD – CD × (1 – Т ) + WР CР + WЕ CЕ (7.6)
де – WD, WР, WЕ – відповідно частки позикових засобів, привілейованих акцій, власного капіталу (звичайних акцій і нерозподіленого прибутку),
CD CР, CЕ - вартості відповідних частин капіталу,
Т- ставка податку на прибуток.
Середньозважена ціна капіталу є відносною величиною, вираженою у відсотках. Вона розраховується як середня величина з потрібною прибутковістю за різними джерелами фінансування; важелем служить частка кожного джерела в загальній сумі інвестицій.
(7.7)
де: ri – потрібна доходність (норма прибутку) по капіталу, одержаному з і-го джерела;
di – частка капіталу (інвестиційних ресурсів), одержаного з і-го джерела.
Залучаючи капітали з різних джерел, фінансові менеджери намагаються оптимізувати структуру капіталу, щоб зменшити середньозважену вартість капіталу (WACC) – середню плату підприємства за всі джерела фінансування.