Петрочко Дитина в СЖО

.„.апмв, па своооду думки і висловлювань та ін. Тому власні права дитина - член громадської організації має реалізовувати насамперед в руслі завдань і мети громадської організації. Разом з тим, права дитини забезпечуються і в межах самого громадського об'єднання. Серед них права: вибирати актив і бути обраним в органи самоврядування; вносити критичні зауваження на будь-яку адресу; користуватися майном громадської організації; добровільно виходити із складу організації, вільно висловлюватися; брати участь у різних заходах, розвагах (право на змістовне дозвілля); отримувати інформацію тощо. У таких об єднаннях діти набувають досвіду захисту своїх прав і прав інших; вчаться адаптуватися до нових умов, відстоювати власну думку, розв'язувати конфлікти, адекватно оцінювати себе й інших, використовуючи при цьому різні соціально-педагогічні форми і методи (дискусії, виконання конкретних творчих завдань, рольові ігри, тренінги, акції тощо). У цьому плані, участь у дитячих громадських об'єднаннях можна розглядати як засіб розвитку особистісного потенціалу, утвердження активної громадянської позиції.

Суб'єктна позиція дитини впливає на формування у неї правосвідомості, правової культури. Таким чином, показниками соціальної активності члена дитячих об'єднань є готовність реалізовувати і захищати свої права, не порушуючи і поважаючи права інших.

Здійснюючи соціально-педагогічне забезпечення прав підростаючих особистостей, дитячі громадські організації, по-перше, є важливим ресурсом засвоєння дітьми суспільних норм, правил і процедур; по-друге, сприяють задоволенню їхніх потреб та інтересів; по-третє, «стають суб'єктом соціального захисту дітей, покликані підготувати дітей до самозахисту, до виживання в нових соціально-економічних умовах» [353, с. 44]; почетверте, дитячі громадські об'єднання можуть і повинні розробляти спеціальні проекти для консолідації уваги до проблем дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, а також безпосередньо залучати таких осіб до відповідної діяльності.

Напрями роботи дитячих громадських об'єднань щодо забезпечення прав дітей:

-привертання уваги державних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до проблем дитинства загалом і дитячих об'єднань зокрема;

-залучення дітей до вирішення серйозних соціальних питань шляхом «научіння» правилам дорослого життя, вмінням долати життєві бар'єри;

-взаємодія дитячих громадських організацій з іншими інституціями з

метою організації і здійснення соціально-правового захисту населення; -залучення дітей до пошуку шляхів розв'язання існуючих проблем через

органи дитячого самоврядування; - організація роботи, спрямованої на допомогу одноліткам;

- підготовка дітей до самопредставництва та ін.

284

Отже, участь дітей у громадських організаціях розв'язує низку проблем, серед яких: соц'іально-педагогічні (підтримка дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах); індивідуальні (налагодження стосунків із однолітками, батьками, іншими значущими дорослими); морально-духовні (розвиток духовних потреб та ціннісних орієнтацій); соціально-екологічні (сприяння збереженню навколишнього середовища); проблеми комунікації, інформаційного забезпечення та ін.

Важливо підкреслити, що кожна дитяча громадська організація має зайняти власну соціальну нішу; її мета - заповнити вакуум в реалізації інтересів дітей, зберігаючи при цьому свої підходи, свою неповторність. Отже, на забезпечення права дітей на участь в житті суспільства впливають: відносна незалежність дитячих громадських об'єднань; добровільний характер дій відповідно до індивідуальних якостей та потреб членів об'єднань; вимоги та очікування соціального середовища громадського об'єднання, що перетворюються в обов'язки, традиції, правила, моральні норми.

Утім, навіть в умовах дитячої громадської організації право дитини на участь може забезпечуватися не повною мірою. На це вказують результати опитування «Права дитини» (червень - липень 2008 p.): 13,7% дітей зазначили, що не можуть у своєму об'єднанні вільно висловити власну думку; 28,8% опитаних сказали, що їм важко відповісти на це запитання.

Участь у громадській організації тією чи іншою мірою впливає на життя дитини (лише 16,4% опитаних заперечили це). Зокрема, вихованці вчаться захищати (відстоювати) свої права (64,4% опитаних вказали на це; 23,3% обрали варіант - «важко відповісти»),

71,2

В Так И Ні

ЕЗ Важко відповісти

Рис. 5.6. Розподіл відповідей дітей на запитання «Чи можеш ти у дитячому громадському об'єднанні, членом якого є,

вільно висловлювати власну думку?».. %

285

			В Важко відповісти
			• Ні
			ИТак
і	1	1	1
0	20	40	60
Рис. 5.7. Розподіл		відповідей дітей	на запитання «Чи впливає на

твоє життя участь у громадському об'єднанні?», %

Вагомим моментом є те, що в громадських організаціях діти вчаться поважати права інших, що є неодмінною умовою їх правової культури; вони набувають навичок брати участь у прийнятті важливих рішень, що стосуються їхнього життя; члени громадського об'єднання мають кращі, порівняно з іншими дітьми, можливості для самореалізації; у дитячому громадському об'єднанні всі діти, незалежно від матеріального стану їхніх сімей, почуваються рівними. Цифрові показники зазначеного представлено в табл. 5.1.

Діти, об'єднанні однією ідеєю, прагненням самовираження в колективі однодумців, відчувають потребу поповнення знань про права дітей, шляхи і способи їх захисту. Запропоноване «провокаційне» твердження «Питання захисту прав дітей вже не є актуальним для дитячих громадських об'єднань» не виявилося таким для більшості опитаних, оскільки 60% дітей заперечили його.

Отже, дитячі громадські організації сьогодні можуть стати дієвим інститутом у формуванні правової культури підростаючого покоління, ресурсом, що дозволить охопити соціально-педагогічною підтримкою когорту соціально активних дітей, в т. ч. й тих, хто опинився у складних житгєвих обставинах.

Конвенція ООН про права дитини, визнаючи право юної особистості на свободу асоціацій та мирних зборів, тим самим забезпечила дітям можливості брати участь в обговоренні нагальних проблем їхнього життя, спільно діяти в напрямі покращення навколишнього середовища, створюючи дитячі громадські організації. В Україні функціонує близько чотирьох з половиною тисяч дитячих та молодіжних громадських організацій і об'єднань. Найбільші з них налічують тисячі, а то й десятки тисяч членів і є всеукраїнськими. Найбільш відомі з них - Спілка піонерських організацій України (СПОУ), Українське аерокосмічне об'єднання «Сузір'я», Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта», Українське дитячо-юнацьке товариство «Січ», Молодіжна морська ліга, Асоціація гайдів України,

286

Таблиця 5,1

Розподіл відповідей дітей - членів дитячих громадських організацій на запитання «Чи погоджуєшся ти з таким твердженням,..», %

1.Дитяче громадське об'єднання вчить дітей розуміти власні права, поважати права інших

2.У дитячому громадському об'єднанні діти вчаться брати участь у прийнятті важливих рішень, що стосуються їхнього життя

3.Усі учасники дитячого громадського об'єднання знають, що таке права дітей і як захистити свої права

4.Члени дитячого громадського об'єднання мають кращі, порівняно з іншими дітьми, можливості для самореалізації

5. У дитячому		громадсько-
му	об'єднанні	всі	діти,
незалежно від		матеріаль-
ного	стану їхніх		сімей,
почуваються рівними
6. Питання захисту			прав

дітей вже не є актуальним для дитячих громадських об'єднань

Повністю	Скоріше	Скоріше	Зовсім
пого-	так,	ні, ніж	не пого-
джуюся	ніж ні	так	джуюся
42,3	43,7	4,9	7,1

34,5

12,0

16,9

3,5

24,7

45,1

19,7

11,3

22,5

26,1

15,5

9,9

28,2

35,2

18,3

4,9

6,3

22,5

29,6

30,3

Молодіжна організація спілки офіцерів України «Сокіл», організації КРОКС, СПОК, Гарт тощо.

З кожним роком кількість всеукраїнських молодіжних та дитячих громадських організацій зростає. За даними Міністерства юстиції України, відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації», за станом на 01.01.2010 р. Міністерством юстиції України зареєстровано 18 всеукраїнських та міжнародних дитячих громадських організацій; територіальними органами юстиції -751 місцеву дитячу громадську організацію. Лише упродовж 2008 р. Міністерством зареєстро-

287

w^y^^mcbKMx дитячих громадських організацій; територіальними органами юстиції - 20 місцевих дитячих громадських організацій. Проте, як передбачено частиною четвертою статті 14 Закону України «Про об'єднання громадян», легалізація громадської організації здійснюється не лише Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, а й виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад, що ускладнює їх загальнодержавний облік, статистику.

Слід відмітити загальну тенденцію збільшення чисельності громадських молодіжних і дитячих організацій: якщо у 2002 р. в Україні нараховувалося близько 4,5 тис. регіональних організацій, то у 2009 р. - їх більше 7 тис. Проте встановити відсоток дитячих організацій серед тисяч регіональних дитячих і молодіжних організацій є проблематичним. Заданими управлінь в справах сім'ї та молоді АР Крим, обласних, міських Київської та Севастопольської держадміністрацій, найбільший масштаб діяльності мають міські організації, натомість поодинокими залишаються селищні/ сільські дитячі й молодіжні громадські організації.

Активну участь у житті суспільства прагнуть брати й діти, які опинилися у складних життєвих обставинах, зокрема діти з особливими потребами. Наприклад, у Волинській області діють громадські об'єднання дітейінвалідів та їхніх батьків: Асоціація дітей-інвалідів «Особлива дитина», Волинський обласний молодіжний центр реабілітації інвалідів дитинства «Джерело життя», Волинська обласна дитяча громадська організація «Центр розвитку дитини»; плідну роботу щодо залучення дітей-інвалідів до активної участі в суспільному житті проводять Волинська обласна піонерська організація.

Одним із шляхів активізації участі дітей вжитті суспільства є реалізація соціальних дитячих та молодіжних програм, спрямованих на подолання негативних суспільних явищ, підвищення патріотичної та громадянської свідомості підростаючого покоління, сприяння виконанню пріоритетних державних завдань. Зокрема, Законом України «Про Державний бюджет України» щорічно передбачаються видатки на державну підтримку молодіжних та дитячих громадських організацій, на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї. Так, за даними Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, у 2008 р. 93 всеукраїнські молодіжні та дитячі громадські організації, з них 8 дитячих, подали на конкурс 122 програми (у 2007 р. відповідно 101 організація - 3 1 5 програм; у 2006 р. 91 організація - 298 програм), тим самим задекларувавши спроможність зробити помітний внесок у розв'язання соціальних проблем дітей та молоді. Відповідно до рішення конкурсної комісії за рахунок коштів Державного бюджету України у 2009 р. підтримано 63 програми всеукраїнських молодіжних та дитячих громадських організацій

288

(у 2007 р. підтримано відповідно 163 програми (12 - дитячих та 151 - молодіжна) 83 організацій (7 - дитячих, 76 - молодіжних)).

На особливу увагу заслуговують програми дитячих та молодіжних громадських організацій, спрямовані на дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. У таких проектах акцент робиться на зміцненні стосунків між дітьми і дорослим, залученні дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, до цікавої та змістовної діяльності. Прикладом є проект Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» «Оздоровча навчальна програма «Діти сонця». Мета програми -оздоровлення, еколопчне навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, залучення їх до комунікативної та творчої діяльності, формування активної життєвої позиції, підвищення рівня соціальної компетентності з питань охорони навколишнього середовища. У рамках проекту діти залучалися до змістовної екологічної дослідницької роботи, природоохоронних акцій, учбових екологічних екскурсій тощо. Не менш цікавою є програма «У злагоді з природою», що реалізувалася організацією упродовж 2009 р.

Неабиякий доробок має всеукраїнська дитяча громадська організація «Асоціація гайдів України». Протягом останніх років організація реалізувала такі проекти: «Я маю право на здоров'я», під час якого розроблено і впроваджено інформаційно-профілактичні програми з репродуктивного здоров'я та попередження ранньої вагітності; «Міжнародне жіноче лідерство у дзеркалі сьогодення»; «Дівоче лідерство по-українськи»; «Міжнародний табір «Посмішка», у рамках яких у Чернівецькій області проводилися пайдівські збори; «Розвиток молодіжного лідерства в країнах Центральної та Східної Європи», завданням якого стало організація серії тренінгів з питань лідерства. Усі зазначені проекти спрямовані на захист прав дівчат та молодих жінок, розвиток у них активної громадянської позиції, лідерських навичок, популяризацію здорового способу життя.

На особливу увагу заслуговує програма «Дівчата - за цінність сім'ї», що реалізувалася організацією упродовж 2009 р. Мета програми - формування у молоді відповідального ставлення до батьківства, виховання дітей, розвиток у дівчат навичок створення для дитини сприятливого сімейного оточення.

Виховання національно свідомих, інтелектуально, духовно та фізично розвинених юних громадян України на традиціях українського козацтва, засадах християнської моралі - основна мета діяльності Українського дитячо-юнацького товариства «Січ». Протягом багатьох років організація реалізує дитячу козацьку програму «Лицарське виховання», до якої щороку залучається понад 800 дітей, в т. ч. й тих, хто опинилися у складних життєвих обставинах. У межах програми організовуються тематичні табори, січові збори, конкурси, семінари, інші урочистості.

289

Не залишається поза увагою громадських організацій діти та молодь з малозабезпечених, багатодітних та неповних сімей України. Зокрема, упродовж 2008 р. Всеукраїнською молодіжною громадською організацією «Молодь України за майбутнє» реалізовувався проект «Інтерактивні семінари-тренінги «Закони переможців». Мета проекту - соціальна підтримка дітей та молоді з малозабезпечених, багатодітних і неповних сімей, популяризація ідеї успіху, стимулювання соціально значущих ініціатив, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.

Практику залучення до свої діяльності (тижневих семінарів, занять, зльотів, мандрівок, акцій тощо) дітей із багатодітних, малозабезпечених сімей має Спілка Української Молоді в Україні. Упродовж трьох останніх років організація практикує табори соціальної адаптації для дітей з вадами слуху, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Соціалізуючого впливу на дітей названих груп організація досягає завдяки їх спільній діяльності та побуту в соціально-виховному середовищі впродовж 2 тижнів з дітьми-лідерами із різних регіонів України.

Не менш цінний досвід таборування має всеукраїнське дитяче громадське об'єднання «Козаченьки». Основна мета діяльності організації - патріотичне виховання підростаючого покоління на засадах вивчення культури, популяризації української мови та слідування українським традиціям. Велика увага приділяється спортивному гарту дітей, розвитку самоврядування, всебічній підтримці обдарованих дітей. Упродовж останніх років «Козаченьки» виступають у ролі організатора об'єднуючих процесів у дитячому громадському русі України шляхом підготовки і проведення всеукраїнських зльотів дитячих громадських організацій. Джемборі «Діти України» - так називаються проекти, що реалізовувалися дитячою громадською організацією у 2008-2009 pp.

Цікавою є програма «Активний відпочинок дітей кризових категорій», котру втілювало у життя в 2008 р. Всеукраїнське молодіжне громадське об'єднання «Федерація сноубордингу та скі-туру України». Завдання програми: продовжити співпрацю із ЦСССДМ та кримінальною міліцією у справах дітей з метою залучення дітей кризових категорій до дитячого громадського руху; організація дитячих таборів скаутського типу в екологічно чистих регіонах України, де в т.ч. проводяться заняття з питань адаптації дітей, їх реабілітації, різні розважально-спортивні заходи для дітей та ін.

Не можна не відмітити значну роботи щодо забезпечення прав дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, всеукраїнських громадських організацій «Альпійський рух» та «Федерація «Айкі Те Гатана Рю» України». Патріотичною, спортивною та оздоровчо-туристичною діяльністю вони охоплюють значне коло дітей, запучаючи їх до різнопланових цікавих та змістовних виховних заходів.

290

І Іерелік активно діючих громадських об'єднань, що реалізують свої проірами силами дітей чи для дітей, продовжують: СПОК (проект "< >ріанізація літньої школи підготовки волонтерів до участі в соціальних програмах), Республіканський культурно-освітній центр «Молодь України» (ироекти «Всеукраїнська акція «Молодь за здоровий спосіб життя», «І Ірогзедення святкових заходів до Дня Святого Миколая та Нового року дня дітей, які потребують особливої турботи держави, в районах, і к >с: граждалих внаслідок аварії на ЧАЕС»), ПластНаціональна скаутська організація України (проект «Вперед і вгору»), Федерація дитячих організацій України (проект «Котигорошко»), Всеукраїнське дитяче патріотичне об'єднання «Майбутнє України» (проект «Соколята України») та ін.

Таким чином, і надалі необхідно здійснювати підтримку громадських дитячих організацій та об'єднань різної спрямованості; підвищувати статус дитячих об'єднань у програмах розвитку на місцевому, регіональному і державному рівнях. Відповідно актуальним є відпрацювання механізму стимулювання усіх місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування до співпраці з дитячими й молодіжними об'єднаннями щодо реалізації права участі дітей у прийнятті рішень; підготовка до такої діяльності фахівців соціальної сфери.

Нині дитячі громадські організації потребують висококваліфікованих кадрів, які знають, як стимулювати юні особистості до реалізації власних прав на основі поваги до прав іншої людини. Одним із ключових серед фахівців, покликаних сприяти успішній соціалізації дитини в т. ч. й в умовах громадського об'єднання, має стати соціальний педагог.

Напрями співпраці соціального педагога з дитячими і молодіжними об'єднаннями є предметом дослідження різних як зарубіжних, так і вітчизняних науковців (Л. і. Міщик, Ю. Й. Поліщук, О. В. Лісовець, М. В. Шакурова та ін.). Зокрема, російська дослідниця М. В. Шакурова називає такі напрями: допомога у створенні спеціальних програм для привернення уваги до проблем організації; створення умов для розвитку лідерського і творчого потенціалу, що сприятиме становленню особистості дитини, її здатності протистояти різним негативним впливам; привернення уваги державних та місцевих органів до вирішення проблем дитинства; налагодження взаємодії організації з іншими інституціями; організація роботи дітей для надання соціальної допомоги ровесникам та іншим людям; здійснення педагогічної корекції соціальної поведінки, профілактики асоціальної поведінки та ін. [478, с. 196-197].

Модель професійної діяльності соціального педагога з дитячими та молодіжним громадським організаціями розроблена сучасним українським науковцем О. В. Лісовцем. Автор визначає такі напрями роботи соціального педагога з дитячими та молодіжними громадськими організаціями: сприяння

291

соціально-педагогічній діяльності громадської організації; соціальнопедагогічна діагностика; сприяння формуванню колективу в організації; здійснення профілактичної діяльності; соціально-педагогічна допомога членам організації; допомога у створенні і реалізації спеціальних програм і проектів; налагодження взаємодії з іншими соціальними інститутами, адміністративними органами [211, с. 54].

Здійснюючи зазначену діяльність, соціальним педагогам важливо усвідомлювати, що в реалізації права дитини стати членом громадського об'єднання стрижнем успіху залишається переконання: участь - це можливість впливати, змінювати і змінюватися самій; це - вияв небайдужості до долі іншого, держави, людства. Цілеспрямовані дії щодо забезпечення участі дітей у житті суспільства сприяють ефективності соціальних проектів стосовно дітей, молоді, сімей з дітьми, стабілізації соціальних процесів в Україні.

5.3. Забезпечення права дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, бути вислуханою під час ухвалення рішень

Положення про те, що дорослі мають враховувати думку і погляди дітей, якщо приймаються будь-які рішення в інтересах дітей, закріплено як у міжнародному, так і національному законодавстві. Зокрема, така суб'єктна позиція підростаючої особистості виражається насамперед у праві кожної дитина на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку, а також можливості особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів (статті 9 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до чин ного законодавства, дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї (стаття 171 СК). Дитина має право висловитися при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, у т. ч. при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Окрім цього, українське законодавство містить низку положень щодо права дитини бути почутою у випадках: зміни батьками прізвища дитини, яка досягла семирічного віку (стаття 148 СК); коли батько змінив своє ім'я (побатькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється тільки в разі її згоди-стаття 149 СК); зміни місця проживання (місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за загальною згодою батьків і самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, якій

292

виповнилося чотирнадцять років, визначається нею самостійно-стаття 160 СК). Так само за згодою дитини має здійснюватися призначення їй опікуна, піклувальника (стаття 244 СК), влаштування в прийомну сім'ї або в дитячий будинок сімейного типу (статті 253, 256, 257 СК) та ін.

Водночас питання забезпечення права дитини бути вислуханою під час ухвалення рішень на законодавчому рівні врегульоване недостатньо. Так, статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» забороняється «розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини». Водночас можна помітити, що думка про врахування поглядів дітей чітко не сформульована. Не передбачається врахування думки самої дитини щодо оприлюднення відомостей особистого характеру, визначення рівня шкідливості поширюваної інформації покладається на законного представника. Незрозуміло: а) за якими критеріями представник визначає, яка саме інформація заподіює дитині шкоду; б) яким чином розв'язувати ситуацію, коли думка дитини суперечить позиції законного представника; в) чому дитина (особливо старшого віку) не може визначити міру власної приватності самостійно; г) чи можна розголошувати «нешкідливу» інформацію без згоди самої дитини [8, с. 22].

Іншим прикладом законодавчої колізії є закріплення Порядком розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення права дитини звернутися до органів внутрішніх справ і водночас відсутність практичних механізмів реалізації цього права, оскільки заява в таких органах про дії щодо дитини приймається лише з рук законних представників неповнолітньої особи.

Однією з інституцій, де дитина має право брати участь у процесі ухвалення рішень, є суд. Зазначимо, що в національному законодавстві зроблено помітні кроки на шляху приведення його у відповідність до міжнародних та європейських стандартів захисту права дитини бути вислуханою і почутою в судовому процесі. Проте ефективність таких змін значною мірою визначається безпосереднім удосконаленням судової практики в Україні.

Зметою забезпечення виконання судами вимог міжнародних договорів

зпитань захисту прав дітей зростає необхідність розробки процедур ювенальної юстиції (спеціальної системи правосуддя для неповнолітніх),

йзокрема національної програми розвитку ювенальної юстиції в Україні.

Відповідно до Концепції такої програми основними принципами та функціями ювенальної юстиції в Україні є: охоронна (забезпечення судового захисту неповнолітнього як потерпілого, підсудного, засудженого тощо має відбуватися шляхом закриття справи про злочин або зменшення розміру покарання у зв'язку з неповноліттям відповідно до Кримінального кодексу України, надання переваги виховному впливу перед примусовими

293