Петрочко Дитина в СЖО

практичної та методичної допомоги, консультацій з питань захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Водночас ефективне вирішення житлових та майнових проблем усіх вихованців шкіл-інтернатів можливе лише за умови реформування таких закладів (процесу переорієнтування держави на забезпечення сімейних форм влаштування дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, як альтернативи державної опіки).

Офіційний поштовх зазначеному було дано з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 1242 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». У результаті реалізації програми очікується: забезпечити спілкування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з батьками та іншими родичами; провадити ефективну діяльність щодо повернення дітей до рідних батьків, підвищення їхньої відповідальності за виховання дітей; забезпечити розвиток системи сімейних форм виховання. Відповідно реінтеграція вихованців закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлений батьківського піклування, стала одним із пріоритетних напрямів державної політики нашої держави стосовно дітей даної групи.

Реінтеграція - (від лат. integratio, що означає відновлення, набуття цілісності) - процес повернення людини в суспільство в ролі активного і незалежного члена соціального життя, що передбачає компенсацію втрат соціальних зв'язків, досягнення відповідного рівня емоційного стану тощо. Організація та забезпечення оптимальних умов реінтеграції створюють можливості для подальшого повноцінного функціонування індивіда в

соціумі, його успішної соціалізації.
Реінтеграція дітей-сиріт та дітей, позбавлених	батьківського

піклування, - процес повернення чи входження їх до тієї чи іншої соціальної системи шляхом відновлення або формування прив'язаностей, соціальних зв'язків та відносин, набуття соціального досвіду, соціальної компетентності.

Реінтеграція здійснюється в соціумі, а відповідно розгортається в мережі соціальних взаємодій. Враховуючи специфіку процесу реінтеграції дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаємо

такі рівні соціальних взаємодій: чуттєво-емоційний;		формально-
емоційний;	соціально-інституційний.
Зокрема,	на чуттєво-емоційному рівні відбувається	відновлення,

розвиток чи встановлення прив'язаностей (емоційно теплих, близьких, люблячих, стійких та тривалих стосунків між людьми) дитини з батьком, матір'ю, близькими родичами.

На емоційно-формальному рівні також має місце процес формування та розвитку прив'язаностей, проте помітно вирізняється соціальний компонент взаємодій між дитиною і прийомними батьками (опікунами, батьками-вихова-

224

телями), дитиною і спеціалістом ЦСССДМ, що здійснює соціальний супровід виховання та розвитку дитини в сім'ї. Передумовами зазначеного певною мірою є збереження за дитиною статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, розуміння необхідності розлучення з прийомними батьками/батьками-вихователями після настання повноліття тощо.

На соціально-інституційному рівні соціальні взаємодії набувають найвищого і найважливішого виду та змісту - активної соціалізації (засвоєння і перетворення індивідом соціальних норм і культурних цінностей шляхом активного входження в соціальні інституції суспільства). Як правило, на такий рівень соціальних взаємодій людина виходить після досягнення повноліття, набуття правосуб'єкгності, виходу в самостійне життя, коли, як зазначає український вчений В. Т. Циба [473, с. 129-131], з'являються такі соціогенні потреби, як-от осмислювати своє подальше життя, вибирати професію, планувати створення власної сім'ї, задумуватися над стратегічними завданнями, які б становили мету життя в кількох або в усіх соціальних інституціях.

У контексті зазначених рівнів соціальних взаємодій ми й розглядаємо реінтеграцію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Так, на чуттєво-емоційному рівні реінтеграція передбачає повернення дитини в те конкретне сімейне середовище, звідки вона вийшла, тобто в біологічну сім'ю чи під опіку близьких родичів.

На емоційно-формальному рівні реінтеграція визначатиметься як повернення дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, з інституцінного в сімейне середовище, і передбачає влаштування дитини в сім'ю усиновителів, прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, під опіку осіб, що не є родичами дитині.

На соціально-інституційному рівні реінтеграція розглядатиметься як вихід із відносно закритої інтернатної системи, для якої характерним є обмежене коло соціальних зв'язків, у систему відкриту, в незалежне життя поза межами інтернатного закладу, де неабиякого значення набувають навички соціальної компетентності. При цьому під соціальною компетентністю мається на увазі знання, вміння та навички, що сприяють успішному виконанню соціальних ролей, дозволять індивіду адекватно виконувати норми та правила, прийняті в суспільстві, оптимально адаптуватися до різних соціальних умов. Соціальна компетентність вихованців та випускників інтернатних закладів виявляється в здатності до співпраці, вмінні розв'язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях; у комунікативних навичках та навичках взаєморозуміння; в активній участі в житті громади тощо. Велике значення має мотиваційний компонент компетентності, а саме, прагнення адаптуватися та бути мобільним; бажання змінити життя на краще; спрямованість на здійснення власного вибору, на визначення та досягнення особистісних цілей тощо. У такому контексті процес реінтеграції певною

225

— Э -О

W СГі

О

3

ГО

2

о

з X I

Z2

го тз

to

тз тз

О

3

й

ї ' Ь

о

=1

03 s

ХЗ

ф

о

оз

-8" о

§

о

5

Я

0

тз

§

(І>

X

о

Б'

^

ІЗ 03

to to

о

Sc

ф

_

ТЗ

Ч

1

із

ч'

—

н

S to!

I

"

S

5 -5'

О-

-й "S

ьІ Ф 03 ш

S

го s

4

^

a

1=

s

г

n

СП < S

о

ф

ІЗ' ф°

Ф

2.

тз

ш

X

> <

"

і

о

і

СО

/т,

т'

s

ш

СО

X

•а Є. 5

о

ф

з

1

Й

°

й J=

S

5

CD

2 я

| Е і <

і

Ф

I

ї.тз

X б

03 З

£ to

го g

оз о

o-

го 0-

ф

- СО ш

03 л

s

s

Ь

о

аз

5

2

го сп

fl) s

^

Э

о

О

tr

н

ІІ ГО w

„

-

X ^ І

•с Е

os х

<

В

2

0) X

j

о

xI

Ф

3 го s

1

оз

s

h -

х 2

х Р

І O t

03 о

о о

оз -Ь. „

w Я

?

ІЗ

-. 3

CO

d. О

тз

о о °

Ф to

ї . о

—і

о to

тз

О X

о

І

и -ь,

5 3

X

I н

CD Vs

X . О

•2

оз

о £ a зо

_

-а О. a

п

ч to

t

о

О

I

to сті

Із

"О ГоX

_

-<

- 8 - "

»

2

і

• g r l

оз

X

І.

T3

ш

£

" ш *

О

X

о

В.

^s

S•

Sч

S

ч

X

о

s

о

и

cn $

СТ\ соX х

О

О

о

X х' X

ІЗ —: Ш

^

00

х

5

tr

і

ті о

•<со -ш

-V

о н

о

03

ф З

ГО

Ш Ь

ГО

X о "а

1 . 1 і

1

ІЗ •<

СП ч

§ Э Н

S

S -

vj

^

оз оз о

ш ч

g

s ш

a

ф і

3 тз

х із

03 ш

О -]

го

ї 5

5

^

4 ш 9

О з

Із

о 5

03 g t o S

Е

Ь і і

о 5 ч

<т> о

Г

0 ф

ш о

s S

— ч

X

И

X ГО

о — х

О) о

ы

1 . 1

із

5°

_. аз S Ш

= ° ^

ГО ТЗ

1 о " 2 - І

о SZ

-• о

5 § 2.

із

0 ^ І

й' Е ч

S •

І Р

Го ІЗ

X

S о =

Е

Я со

S X

ч X

2

ш to

ш го

-

I

S

S

о

о\ і ' Е

1 2

О го

4 з

X

S ^ S

ГО ?

Щ Q)

го

оз

о ^

ТЗ ХЗ Ш

І З

Ф о

S

Ш

X

тз

•а

с

0)

s

S

в

ш

и

сі

0) s

ш

-, ф

03 03 тз

Я •

ч

3

2

тз

со

ш о

0)

0

о

Г"

>!

О

о

«2.

со

ф

о

і

В'В

Ф

гоТЗ—,г-

_ со g i n

а> Щіз го ч

X

Ф

ч

тз

Ф

ч

=>

1

го о

0

ш I

a

із -а

^

х

-С X

s о

ф

J3 п s

^ Ф

о

О ^

03 Ь

2 " І о

Н to

ш

о со

X

х

^

^

ш

ф Ч S

ф =•

о s

Т -• 03

3

о о

ч

1 я X п

X

Ф

1 х ті

s

і-

5с S<тз

X X

03

хX

ш

3

ш

to

х ~о

X

го

X тз

S

о

Го "

ф

"а

§

5

-X

4

Ї1

із тз

•< н

О

£

ш

о

s тз

ш

—. —ti f

о.

о

ї ї

4

СО

X

X

ш ф

із

s< о

to

ш'

о

тз

03 со

ю

о

10

Ф г:

5 "9"

03

ф

X

Ї

й

-з

ф

°

0І

і

о

ч

Ш

S

"

s

8

ш

ф

=•

-L

to {5

із

сг

1

5

—І

го' о

§

Ї

X

о

і

в

ш' 5.

•Ь ш

S

І!

СЛ ^

TJ

X

о

03 X

8 °

X

X

со

ф

5 3 Ш

аз га

оз

-

тз

т 2

со

^

- s<

X

ii

s

to

ф

S ГО

тз Ш

ш

тз

•е. х

тз •<

03

й о В

о

тз

X

X

со

ч

03

4

із

О и

5

оз

О- JZ И. со'

н'

оз

X

1

§

т' ІЗ

ш

ф го

03

Q)

_

с s -g I я

X ч

to „

Ч S

Si

о

3

Ф о

ТЗ

03

аз

Ё

Ш

•а

ф

аз

ч

S

°

ф х:

ЗЭ

xz

оз оз

оз 2

а

Е

о

X X

CD х

ІЗ

s

ч х

X S

3

—j X

^ і

5 § ё

тз

=

5 °

р

ш н

і

X 2 £

5

03 х

X

03

Із OD S

1 8

о

ш

S Із

О

3G

4 з

ч

О

ш Ь

4

03

із

о ш

оз

СЛ ІЗ

4

о

4 ш

X

Ї X S

СГ тз ^ О

5

з

0

о

СЛ І

5

аз

го to

Ї

о

GO

го'

" <

to ^

^ 5

03

ст X

О —. о

3

"

і

ш

о

Із

о

п S -g

^

і !

•Ч X

<S

I I

1

•о to

о

го оз £2

о 8

І ?

°

о

to х

ф

Ф

s

S

о

о

ст>

к

Р

сп

Z о

^ тз

CO

S

3

0

3

wо

s

з

-Е.

Ц ^

г

го

о

—

S H 5

о й

ГО CD T

± Ш -Зсп

Ш Ш

й

ш

й ^ ш

•Ь. ч

го о

to

03

Л х - 5 "

d. ч

5 q-

;

о

ф

a

5

I

5

® О Э

о'

>< ш

5 to ГО Фіз го г

"О

із

ч

S. о»

Ш

s

® ffl Е

S

tr Із

із

S

0

0 "5

CD Ь

1 1 5

о

х

CD

го $

ф

ф

тз

о

s оз

4

X

2

X

ч.

Ф ТЗ 5

X X

s<

- • ш

" "Я

2

р Е

п о з

о

s

Ш гг

° £ S О

5 8 § s i

Е

-Г M Ч

Ф

5

ТЗ =1

оз

їс О

ij

о

Із Я

і

О

ІЗ.

Л

S cS

о

X

Z3

0) о

'

X

"

І

£

X

х'

—!

го' о1

1 to

X

X

s

О ф

S

ф

і=

го х

х

тз

із о

ф m

з

a

І ^

s

0

^

2 І и

А

X

О

-о.-і

з

CO

Зэ х — о

ф

Т' сг

о)

? 2

ф

S X

о

О -• X

5

03

I

°

"О го g

Із

аі

-1

°

S

§

О

^

S.

тз

1

*

Z3 «і

ш

х

—•

ш

03 оз _.

о

^

і

^

І! Z3

s

тз О

03 О

g X Ш І З '

ф

X

ч

ТЗ

03

го

X

г

ф

^

го

^

ч. з

го.

Я со

- ч

Із

ч

1

Ч

Ч тз

тз

?

оз оз

s

о

|

СО тз

s

Q.-S

О З

го

х

о

ч

т; X ТЗ СГ о

оз о

ГО J2

Р

03

П)

8 § 2

-а 5.

О)

X

sz оз

Ф ГО S

х

а\

із

^

CO

X

О» 3

03

- 2 Ш

й

2

і

-<

го

З =1 <JЦ- о •<

із to. р

і ?

1

2

ф •

И О

i

i l l

® ф

X

Ф

=

s

Ф ГО •<

о ?

X

•Е.ІЗ I f

- 5 Й я

тз

2 .

03

го s< і

х

СГ -

тз тз

С Н т

^ ш

- s

м о сп

Л 5'

s >

о

о

СОЦІУМ як система соціальних зв'язків та взаємодій

Формування навичок самостійного життя та соціальної компетентності

Працевлаштування,

професійна діяльність Сім'я опікунів-

родичів Біологічна сім'я

ДИТИНА, яка опинилася

у складних життєвих Сім'я обставинах

усиновителів

Чуттєво-емоційний

Сімейно

орієнтований

будинок

Соціально-інституційний	СОЦІУМ
Рис. 4.2. Рівні реінтвграційного	процесу

		Е Т А П 9		- й
		З а к р и т т я в и п а д к у . В и в е д е н н я с і м ' ї
		з - п і д с о ц і а л ь н о г о		с у п р о в о д у
Рис. 4.3. Алгоритм	здійснення	реінтеграції	вихованця закладу
для дітей-сиріт	та дітей,	позбавлених	батьківського

піклування, у сімейне середовище

228

Узагальнено розглянемо всі етапи реінтеграційного процесу.

Етап 1-й. Початкова оцінка потреб дитини та ухвалення рішення щодо можливостей її реінтеграції. Усі рішення реінтегрувати дитину в біологічну сім'ю, сім'ю родичів чи іншу родину реалізуються тільки після оцінки її потреб, з'ясування можливостей і виправданості такого повернення дитини, а також найкращої відповідності цього процесу інтересам дитини. Ініціатива щодо проведення початкової оцінки потреб дитини може виходити від одного з батьків, які бажають повернути свою дитину, чи від соціального педагога закладу, який, оцінивши сімейну ситуацію кожної дитини в інтернатному закладі, зробив висновок про доцільність спроби розпочати реінтеграцію того чи іншого вихованця.

Насамперед, здійснюючи початкову оцінку потреб дитини, соціальний педагог вивчає особову справу дитини, налагоджує з нею довірливі стосунки. Далі спостерігає за її поведінкою в різних ситуаціях, емоційною готовністю до змін. Паралельно, силами спеціаліста ЦСССДМ за місцем проживання батьків дитини, проводиться відповідна робота з сім'єю, що передбачає: збір інформації про біологічну сім'ю дитини; пошук даних про родичів, значущих для дитини; встановлення контактів соціального працівника (педагога) з сім'єю, родичами; вивчення сімейних проблем та причин їх виникнення; організація позитивного інформування родичів про вихованця/вихованку інтернатного закладу.

Висновок щодо можливості повернення дитини до біологічних батьків, родичів робиться на основі аналізу інформації про них, яку можна отримати від: вихователів інтернатного закладу, вчителів, соціального працівника громади, дільничного міліціонера, сусідів, родичів, самих батьків і дітей. Завдання соціального педагога на даному етапі - провести оцінку бажання дитини повернутися додому та стану життя сім'ї (тих факторів, які покращились і відтепер сприяють реінтеграції).

Беручи до уваги звіт соціального педагога за результатами початкової оцінки, рішення щодо можливості реінтеграції ухвалюється колегіально (координаційною радою або іншим подібним координаційним органом). Відразу після такого рішення сім'ю доцільно взяти під соціальний супровід.

Етап 2-й. Комплексна оцінка потреб дитини та її сім'ї. Така оцінка надає повну інформацію щодо всіх аспектів життя дитини та її сім'ї. Вона підтверджує, що процес реінтеграції справді відбувається в найкращих інтересах дитини (див. підрозділ 3.3).

Етап 3-й. Міжвідомче засідання (міжвідомча зустріч). Міжвідомча зустріч проводиться з метою обговорення та аналізу результатів комплексної оцінки й ухвалення рішення щодо деталей реінтеграції. До роботи на таких зустрічах запрошуються представники інтернатного закладу, де виховується дитина, вчитель/вихователь, спеціалісти ЦСССДМ, спеціалісти служби у справах

229

дітей, а також (за потреби) лікар-педіатр чи дільничний лікар, спеціаліст кримінальної міліції у справах дітей та ін. Якщо всі учасники засідання згодні, що повернення дитини дійсно відповідає її інтересам, вносяться пропозиції до плану здійснення реінтеграції.

Етап 4-й. Ухвалення плану реінтеграції. Реінтеграція вихованця інтернатного закладу у сім'ю не може бути короткотривалим, а відповідно, недбалим процесом - вона триває, як правило, не менше трьох місяців.

У цей період на особливу увагу фахівців заслуговують візити дитини додому та батьків в інтернатний заклад (їх час, місце та тривалість). Інтенсивність візитів залежатиме від віку дитини, терміну її інституціалізації, здійснення таких візитів раніше, до початку процедури повернення дитини.

Мета, завдання і заходи реінтеграції ухвалюються й погоджуються усіма сторонами. Під час. планування враховується', рівень прив'язаності дитини до біологічної сім'ї; причини роз'єднання сім'ї; можливість рідної сім'ї захистити дитину; висловлену дитиною потребу почуватися частиною сім'ї; її бажання залишитися в територіальній громаді; культурну, релігійну ідентичність дитини тощо.

План реінтеграції дає відповіді на такі запитання: кого з членів сім'ї та/ або друзів варто залучити до кожного етапу процесу реінтеграції; які фахівці чи спеціалісти державних, неурядових організацій братимуть участь у реінтеграції; хто працюватиме над підготовкою дитини до переміщення додому; хто супроводжуватиме дитину, з ким вона може порозмовляти про свої почуття чи занепокоєння під час процесу реінтеграції; до кого батьки зможуть звертатися за консультацією упродовж процесу реінтеграції; якчасто спеціалісти ЦСССДМ чи служби в справах дітей відвідуватимуть сім'ю чи дитину; у разі виникнення кризових обставин, хто зв'язуватиметься з сім'єю; що станеться, якщо передбачені планом заходи реінтеграції виявляться недієвими; які резервні заходи варто запланувати.

Етап 5-й. Робота з дитиною та сім'єю. Провідним компонентом реінтеграційного процесу є безпосередня підготовка біологічної сім'ї до зустрічі дитини, спільного проживання з нею та підготовка дитини до повернення додому. Як тільки узгоджується план реінтеграції, зусилля фахівців зосереджуються на розвитку взаємодії дитини з батьками. Зокрема, робота з сім'єю вихованця інтернатного закладу охоплює: спільне з батьками складання плану виходу із життєвої скрути, його реалізацію й моніторинг; допомогу у вирішенні житлових питань, працевлаштуванні батьків; направлення батьків, у разі потреби, до нарколога з питань подолання алкогольної чи наркозалежності; допомогу у відновленні документів; оформлення та надання матеріальної/гуманітарної допомоги, виплат; сприяння створенню позитивного психологічного мікроклімату в сім'ї; посилення відповідальності рідних батьків щодо виховання дітей;

230

закріплення у батьків цінності дитини; навчання батьків і родичів методів та прийомів ефективного спілкування з вихованцем інтернатного закладу. Форми та методи роботи з батьками в процесі реінтеграції: складання сімейного плану подолання складних життєвих обставин; бесіда; індивідуальне консультування родичів спеціалістами (юрист, психолог, соціальний педагог та ін.); спільні з батьками і дітьми заходи в інтернатному закладі (свята, похід у кіно, екскурсії тощо) та ін.

Соціально-педагогічна робота з дитиною задля підготовки її до повернення в сім'ю передбачає відновлення, розширення та зміцнення контактів дитини з батьками, родичами, формування в неї позитивної мотивації до змін. Одним із напрямів такої підготовки є організація і проведення візитів дитини до батьків і батьків до дитини. Для обох сторін важливо, щоб взаємні візити ставали дедалі частішими і змістовнішими. Це сприятиме розвитку сімейних стосунків, а також визначить здатність батьків до батьківства та схильність дитини визнавати їхні настанови, життєві орієнтири, стиль виховання. У випадках, якщо дитина тривалий час перебуває в інтернатному закладі, перші візити організовуються в інтернаті, знайомому й безпечному для дитини місці.

Якщо дитина повертається в біологічну сім'ю, контакти з якою підтримувалися, візити відбуваються щотижня, а їх тривалість поступово збільшується. На початку реінтеграції зустрічі відбуваються в присутності соціального педагога/соціального працівника, який несе відповідапьність за безпеку дитини. Якщо під час візитів дитина, член сім'ї або спеціалісти висловлюють занепокоєння, що дитина не почувається щасливою з приводу повернення додому, відразу ж скликається міжвідомче засідання. Той факт, що реалізацію плану реінтеграції було розпочато, зовсім не означає, що цей процес не можна зупинити.

На даному етапі реінтеграції разом із дитиною задля реалізації її права на ідентичність, приватне життя, індивідуальність складається її власна книга життєвих історій «Літопис мого життя» (дана методика апробована в Україні Українським фондом «Благополуччя дітей»). Літопис допомагає вихованцю зрозуміти, що з ним сталося, оскільки фіксуються важливі деталі, що стосуються розвитку дитини в ранньому віці (перші кроки, перше слово, уподобання щодо їжі, ігор, свят) тощо.

Захист ідентичності дитини та її право на приватне життя встановлюються статтею 16 Конвенції ООН про права дитини. Відчуття ідентичності має неабияке значення для дитини, оскільки тісно пов'язане із самоповагою. У свою чергу високий рівень самоповаги є визначальним для нормального когнітивного розвитку особистості, котра зазнала життєвих втрат Розуміння історії власного життя перегукується з відчуттям часу і реальності, адже дуже складно зрозуміти власне сьогодення і уявити власне майбутнє, якщо «минуле втрачено».

231

Етап 6-й. Розширене міжвідомче засідання (за участю членів сім'ї, громади та дитини). На таку зустріч, окрім учасників попереднього міжвідомчого засідання, можуть бути запрошені дільничний міліціонер, активні представники громади, батьки та сама дитина. Усі зацікавлені сторони збираються разом для здійснення спільного огляду розвитку подій. Якщо все йде за планом і дитина висловлює бажання повернутися до сім'ї, якщо немає професійних заперечень, що базуються на фактах, тоді визначається дата повернення дитини в сім'ю. Окрім цього, на засіданні обговорюються питання подальшого соціального супроводу сім'ї, у разі потреби визначаються спільні заходи, відповідальність за які із спеціалістом ЦСССДМ поділяє представник тієї чи іншої організації.

Етап 7-й. Повернення дитини додому (у нову сім'ю). На цьому етапі важливо допомоіти дитині адаптуватися в школі чи в дитсадку, а також інтегруватися в колектив гуртка, творчого об'єднання, спортивної секції тощо. Головним чином це належить до відповідальності батьків, проте, у разі потреби, спеціаліст ЦСССДМ, соціальний педагог ЗНЗ мають надати їм відповідну пораду, допомогу.

Етап 8-й. Соціальна підтримка та допомога сім'ї. Здійснення моніторингу благополуччя та розвитку дитини в сім'ї. Невід'ємною частиною гарантування, що реінтеграція пройшла успішно, є забезпечення «посттранзитного» соціального супроводу. Важливо, щоб соціальний працівник, який готував дитину до повернення в сім'ю, регулярно здійснював візити і, за потреби, активно залучався до життя дитини після її переміщення з інтернатного закладу. Мета візитів - переконатися, що реінтеграція пройшла успішно, а стосунки, що розвивались упродовж виконання плану реінтеграції, залишаються позитивними. Якщо в дитини були близькі друзі чи склалися щирі товариські стосунки з вихователем у закладі, цим особам теж варто надати можливість відвідувати дитину. Кількість візитів зменшуватиметься відповідно до того, як зміцнюватиметься прив'язаність дитини до батьків (опікунів). Це залежить від обставин кожного окремого випадку, від рівня хвилювань, які відчуває дитина, та від зацікавленості у візитах дорослих, їхньої стурбованості.

Етап 9-й. Закриття випадку. Виведення сім'ї з-під соціального супроводу.

Якщо сім'я навчилася долати складні життєві обставини, стосунки з дитиною стабільні, її потреби задовольняються, то справа закривається. У разі виникнення труднощів сім'я завжди зможе звернутися до ЦСССДМ з проханням про допомогу й соціально-педагогічну підтримку.

Таким чином, реінтеграція - поступовий контрольований процес, під час якого важливо уникати раптових перемін і суперечливих рішень, які шкодять розвитку дитини, формуванню прив'язаностей. Забезпечення та закріплення контактів між дитиною і родиною, підготовка вихованця інтернатного закладу

232

до виходу в нове середовище передбачає завчасність, плановість, урахування індивідуальних особливостей дитини, міжвідомче партнерство та мультидисциплінарний підхід до ведення конкретного випадку.

Водночас процес реінтеграції дитини в біологічну сім'ю може супроводжуватися низкою суб'єктивних та об'єктивних труднощів, а саме: брак законодавчо закріплених положень щодо механізмів чи порядку реінтеграції, що відображається в т. ч. у відповідних відомчих наказах, інструкціях; слабкість переконань, відсутність стійких мотивацій представників різних державних організацій, особливо керівництва та педагогічних працівників інтернатних закладів, щодо переваг реінтеграції для розвитку дитини; труднощі міжвідомчої співпраці, взаємодії з працівниками інтернатних закладів; недостатній рівень підготовленості фахівців соціальної сфери до здійснення процесу реінтеграції; віддаленість інтернату від місця проживання сім'ї, що ускладнює її відвідування працівником закладу, організацію візитів дитини; невідпрацьованість психологічних травм дитини, набутих за період проживання в сім'ї; складність налагодження контакту соціального працівника з дитиною через особистісні якості дитини, її замкнутість, недовіру до дорослих; брак комфортного місця для занять із дитиною з метою підготовки її до повернення в сім'ю; відмова батьків вихованця інтернатного закладу від контакту з соціальним педагогом/соціальним працівником, небажання і невміння співпрацювати; неготовність і неспроможність батьків задовольнити окремі потреби дитини на рівні, що забезпечував інтернат; неготовність батьків до негативного досвіду дитини, набутого в інтернаті (шкідливі звички, ранній статевий досвід, несамостійність, споживацьке ставлення) тощо.

Таким чином, соціальний педагог у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, насамперед виступає координатором реалізації пріоритетної функціональної технології-реінтеграції вихованців у широкому розумінні цього процесу. Така робота здійснюється відповідно до переконань: потрібно використовувати усі шанси повернути дитину в родинне оточення; готувати дитину до створення власної сім'ї та адекватного виконання нею батьківських функцій; успішність подальшої соціалізації вихованця інтернатного закладу значною мірою залежить від використання можливостей його реінтеграції у сімейне оточення.

Реінтеграція - ключовий напрям соціально-педагогічної роботи з вихованцями закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, закладів соціального захисту, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу. При цьому основними ознаками такої роботи є: розуміння інтересів дитини, її потреб у контексті соціальних зв'язків і життя в громаді, забезпечення захисного права зростати у сімейному оточенні.

233