73, Гарячка і гіпертермія, їх порівняння.

Слід відрізняти гарячку від гіпертермії. Остання розвивається внаслідок зовнішнього або внутрішнього розігрівання організму. При гарячці центр терморегуляції перебудовується таким чином, що це дозволяє активно піднести температуру тіла на вищий рівень. При гіпертермії температура тіла підвищується всупереч спробам центру терморегуляції утримати її на нормальному рівні.

74, Значення гарячки для організму.

Біологічне значення гарячки полягає в активізації імунологічного захисту. Підйом температури тіла призводить до підвищення фагоцитозу, збільшення синтезу інтерферонів, активації і диференціюванню лімфоцитів і стимуляції антитілогенеза. Підвищена температура тіла перешкоджає розмноженню вірусів, бактерій й інших мікроорганізмів.

75, Поняття про піротерапію.

Піротерапією називають метод лікування за допомогою штучного підвищення температури тіла. Цей метод лікування відомий досить давно і часто він використовується в комплексі з іншими методами лікування.

Методи піротерапії поділяються на загальні та місцеві. Загальна піротерапія проводиться за допомогою пірогенних препаратів (пірогенал, пірексаль, піромен), які стимулюють утворення вторинних пірогенів. Останнім часом в клініці починають застосовувати Интерлейкин 1, ефективність якого є високою, а побічна дія практично відсутня.

Місцева піротерапія проводиться в комплексі з іншими методами лікування і базується на локальному зігріванню організму. Вона охоплює широкий перелік засобів, починаючи від народних (компреси) і закінчуючи препаратами, що роз’єднують процеси окислення та фосфорилювання, стимулюючи тим самим специфічні та неспецифічні механізми реактивності.

Піротерапія застосовується:

• для підвищення специфічної та неспецифічної резистентності організму;

• для посилення репаративних процесів після травм, опіків, операцій;

• для розсмоктування патологічних зростів (спайок), карбів (рубців);

• для підвищення неспецифічної реактивності при лікуванні деяких інфекційних та венеричних захворювань (кістково-суглобовий туберкульоз, гонорея, пізні стадії сифілісу);

• для лікування онкологічних захворювань.

Ефективність піротерапії пов’язана з розширенням судин, покращанням трофіки тканин, посиленням процесів лейкогенезу та антитілоутворення, збільшенням проникності гістогематичних бар’єрів, що дозволяє потрапити лікувальним препаратам у забар’єрні органи (наприклад, у головний мозок при сифілісі). При онкологічних захворюванях гарячка підвищує чутливість пухлин до хіміо- та променевої терапії.

76, Гіпоксія: визначення, типи, механізм їх розвитку.

Гіпоксія - типовий пат.процес,який розвивається внаслідок недостатнього забезпечення організму киснем або поруш.

Екзогенна (гіпобарична, нормобарична)

Ендогенна (респіраторна, циркуляторна, гемічна, тканинна або гістотоксична, змішана)

До основних ланок патогенезу екзогенної гіпоксії (незалежно від її причини) відносяться: артеріальна гіпоксемія, гипокапния, газовий алкалоз і артеріальна гіпотензія.

Циркулярна - недостаточность кровоснабжения тканей и органов. Выделяют несколько факторов, приводящих к недостаточности кровоснабжения.

Дихальна - дыхательная недостаточность (недостаточность газообмена в лёгких, подробно описана в главе 23) может быть обусловлена.

Тканинна - факторы, снижающие эффективность утилизации кислорода клетками или сопряжения окисления и фосфорилирования.