91. Цукровий діабет, етіологія, патогенез, ознаки.

Цукро́вий діабе́т — група ендокринних захворювань, що розвиваються внаслідок абсолютної чи відносної недостатності гормону інсуліну, появи інсулінорезистентності, внаслідок чого виникає гіперглікемія — стійке підвищення рівня глюкози у крові.

Етіологія:Виявами діабету є порушення обміну речовин, особливо вуглеводного, кетоацидоз, прогресуюче ураження периферичних нервів, капілярів нирок, сітківки, атеросклероз.

Патогенез:

-недостатнє виробництво інсуліну ендокринними клітинами підшлункової залози;

-порушення взаємодії інсуліну з клітинами тканин організму як наслідок зміни структури або зменшення кількості специфічних рецепторів для інсуліну, зміни структури самого інсуліну або порушення внутрішньоклітинних механізмів передачі сигналу від рецепторів органелам клітини.

Ознаки:

поліурія – викликана підвищенням осмотичного тиску сечі.

полідипсія – зумовлена значними втратами води.

поліфагія – внаслідок нездатності клітин захоплювати та перетравлювати глюкозу за відсутності інсуліну;

схуднення – спричинене підвищеним катаболізмом білків та жирів у зв’язку із виключенням глюкози з енергетичного обміну клітин;

порушення зору

92. Ускладнення цукрового діабету

Можливі ускладнення: кетоацидоз, діабетична кома, що може закінчитися смертю

Кетоацидоз - Накопичення в крові продуктів метаболізму (обміну речовин) жирів, тобто небезпечних кетонових тел. Сприяють цьому недостатнє харчування, інфекції, травми, операції.

Гіпоглікемія - Екстремальне зниження рівня цукру в крові. Причини: передозування лікарських препаратів, прийом міцного алкоголю, надмірні фізичні навантаження

Гіперосмолярна кома - Підвищений вміст в крові натрію і глюкози. Завжди розвивається на тлі тривалого зневоднення.

Лактоцидотическая кома - Накопичення в крові молочної кислоти. Розвивається на фоні серцево-судинної, ниркової та печінкової недостатності.

93. Принципи лікування цукрового діабету.

Основний метод лікування – підшкірні ін’єкції інсуліну. Також надається значення дієті та фізичним вправам.

94. Ожиріння, різновиди, механізми розвитку.

Первинним називають ожиріння, яке є самостійним патологічним процесом. Вторинне ожиріння є ознакою тих або інших захворювань. Найбільш поширеними варіантами вторинного ожиріння є церебральне і гормональне ожиріння. основні причини первинного ожиріння.

1. Надлишковий вжиток їжі, що перевищує енергетичні витрати організму.

2. Гіподинамія — обмеження фізичної активності людини.

3. Генетична схильність. Може виявлятися в особливостях харчової поведінки людини або в особливостях регуляції жирового обміну.Церебральне ожиріння виникає при поразках гіпоталамуса, де зосереджені центри, регулюючі харчову поведінку. Такі поразки виникають при травмах, пухлинах, енцефаліті.

Провідним механізмом ожиріння в цьому випадку є поліфагія (підвищення апетиту). Гормональне ожиріння розвивається як одна з ознак ендокринних хвороб. Воно супроводжує розвиток: а) гіпотиреозу; б) аденоми острівців підшлункової залози (гіперінсулінізм); у) синдрому Іценко-Кушинга; г) гіпофункції статевих залоз.

Гіперпластичне ожиріння пов'язане з гіперплазією жирових кліток, тобто із збільшенням їх кількості. Для нього характерні початок в ранньому дитячому віці і велика надлишкова вага. У основі гіпертрофічного ожиріння лежить збільшення маси окремих жирових кліток, при цьому їх кількість не міняється. Ожиріння цього типа має більш пізніше почало і не настільки виражено, як у попередньому випадку.