23. Езофагостомоз свиней.

Інвазія спричинюється нематодами з родини Trichonematidae, підряду Strongylata. Характеризується ураженням товстих кишок, клінічно проявляється проносом, зниженням апетиту, схудненням тварин. Зареєстровано 6 видів езофагостом, які трапляються у свиней: Oesophagostomum dentatum — поширений повсюди; O. longicaudatum — зареєстрований у Північній Африці, Новій Гвінеї та Росії; O. georgianum — у США; O. Brevicaudatum — у США та Індії; O. maplestonei — в Індії; O. quadrispinulatum — у Новій Гвінеї.

Збудники. Найпоширенішим є вид O. dentatum. Це дрібні, товсті нематоди

білого кольору. Головний кінець оточений кутикулярною везикулою, яка відділяється на вентральному боці поперечною борозенкою, утворюючи так званий вентральний жолоб. Циліндрична ротова капсула переходить у стравохід, що поступово розширюється в задній своїй частині. Самці завдовжки 5,8 – 9,6 мм. На хвостовому кінці мають добре розвинену трилопатеву бурсу та дві однакові спікули. Самки завдовжки від 6,4 до 13,4 мм, хвостовий кінець дуже витягнутий і має шилоподібну форму.

Яйця овальні, середнього розміру, (0,06...0,08) × (0,035...0,045) мм, оболонка

гладенька, всередині знаходиться 6 – 18 бластомерів сірого кольору.

Цикл розвитку. Збудники — геогельмінти. З фекаліями хворих свиней у

зовнішнє середовище виділяються яйця. За температури + 23 ºС приблизно

через добу з них виходять рухливі личинки завдовжки 0,29 – 0,42 мм. Через

3 доби личинки линяють уперше і досягають довжини 0,51 мм, а ще через 3 доби линяють удруге, виростають до 0,55 мм, стають інвазійними й дуже рухливими. Залежно від температури личинки досягають інвазійної стадії через 7 – 10 діб.

Свині заражаються в свинарниках або на вигулах при заковтуванні інвазійних личинок. Потрапивши в травний канал, вони активно проникають у товщу слизової оболонки товстих кишок і через 48 год утворюють вузлики

(вузликова хвороба). Третє линяння відбувається у вузликах. Там вони знаходяться 23 доби, після чого виходять у просвіт кишок і линяють учетверте. Формування яєць починається на 15-ту добу після виходу личинок з вузликів. Яйцевідкладання у самок відбувається на 43 – 49-ту добу після зараження. Тривалість життя паразитичних червів у кишках свиней становить 8 – 10 міс.

Епізоотологічні дані. Езофагостомоз свиней надзвичайно поширений в усіх

регіонах, у тому числі й в Україні. Джерелом інвазії є хворі тварини та гельмінтоносії. В гною личинки не розвиваються. При езофагостомозі сезонна динаміка не виражена. Наростання екстенсивності інвазії прямо пропорційне віку тварин. Ураження збудниками свиноматок і кнурів може сягати 100 %.

Яйця езофагостом не стійкі до дії високих температур і висушування. Зниження температури до + 3 ºС затримує їх розвиток, а при + 45 ºС вони гинуть.

Короткочасне висушування також діє на них згубно. Не стійкі вони і до дії дезінфектантів. Личинки, що вийшли з яєць, нестійкі до висихання, зате інвазійні витримують його досить довго. На паперовому фільтрі личинки гинуть тільки через місяць. У воді вони залишаються життєздатними до 708 діб.

Патогенез та імунітет. Найбільш виражена механічна та інокуляторна дія

езофагостом у личинковій стадії. Вони травмують слизову оболонку товстих

кишок, порушують цілісність дрібних судин і нервів, відкривають ворота для

секундарної інфекції. Вузлики навколо личинок нагноюються, відкриваються

в просвіт кишок, а іноді в черевну порожнину, спричинюючи перитоніт. Нормальне функціонування кишок порушується, посилюється їх перистальтика.

Локалізація личинок у їхній стінці та явища перитоніту зумовлюють больовий синдром. Дорослі гельмінти травмують слизову оболонку ротовою капсулою.

Імунітет не вивчено.

Клінічні ознаки. Тяжко хворіють тварини в молодому віці. У дорослих свиней перебіг хвороби с у б к л і н і ч н и й. Езофагостоми найпатогенніші в

період виходу личинок з вузликів. При цьому спостерігають підвищення температури тіла, зниження або відсутність апетиту, пронос, схуднення. Живіт підтягнутий, при пальпації болісний. У разі ускладнень з розвитком гнійного перитоніту тварини гинуть.

Патологоанатомічні зміни. Трупи свиней виснажені. Слизова оболонка

товстих кишок геморагічно запалена, всіяна численними вузликами розміром від головки шпильки до горошини або виразками від 1 до 3 мм у діаметрі. Поверхня її нерівна, вкрита сірувато-жовтими аморфними масами, що свідчить про гнійно-некротичний коліт. У просвіті кишок багато збудників. Зміни в інших органах і тканинах нехарактерні.

Діагностика. Враховують клінічні ознаки, епізоотологічні дані. Імагінальна

форма інвазії підтверджується за життя тварин виявленням яєць у фекаліях за методом Фюллеборна. Яйця стронгілідного типу. Ларвальний езофагостомоз (вузликова хвороба) діагностується посмертно при виявленні характерних патологоанатомічних змін та вузликів у товщі кишкової стінки.

Лікування, профілактика та заходи боротьби такі самі, як і при аскарозі

свиней. Проте препарати піперазину не завжди достатньо ефективні при цьоцьому гельмінтозі.