- •Амебна дизентерія свиней.
- •Анаплазмоз худоби.
- •Аскаридіоз та гетеракідоз птахів. Аскаридіоз
- •Гетеракоз
- •Аскаридоз (аскароз) свиней.
- •Бабезіоз коней.
- •Бабезіоз собак.
- •Бабезіози худоби.
- •Балантидіоз свиней.
- •Балантидіоз свиней
- •Визначення та зміст глобальної паразитології.
- •Вплив паразитів на організм хазяїна.
- •Гастрофільоз коней.
- •Гельмінтологічні методи дослідження об’єктів довкілля.
- •Гематопіноз свиней.
- •Гіардіоз (лямбліоз) м’ясоїдних.
- •Гіпобоскоз коней.
- •Гістомоноз птахів.
- •Демодекоз собак.
- •Демодекоз худоби.
- •Дипілідіоз м’ясоїдних.
- •Дирофіляріоз собак.
- •Дифілоботріоз м’ясоїдних.
- •Дрепанідотеніоз гусей
- •Езофагостомоз свиней.
- •Еймеріоз худоби.
- •Еймеріоз, ізоспороз свиней.
- •Енцефалітозооноз кролів.
- •Естроз овець.
- •Ехінококоз ларвальний.
- •Ізоспороз м’ясоїдних
- •Криптоспоридіоз жуйних.
- •Лабораторні методи діагностики акарозів.
- •Вітальні методи виявлення коростяних кліщів
- •Мортальні методи виявлення коростяних кліщів
- •Лабораторні методи діагностики гельмінтозів.
- •Гельмінтоовоскопія
- •Гельмінтоларвоскопія
- •Лабораторні методи діагностики протозоозів.
- •Лейкоцитозооз птахів.
- •Лістрофороз кролів.
- •Макраканторинхоз свиней
- •Опісторхоз м’ясоїдних.
- •Парафілярози тварин.
- •Поліморфоз та філікольоз птахів.
- •Простогонімоз птахів
- •Псороптози тварин.
- •Ринестроз коней.
- •Саркоцистоз худоби
- •Саркоцистози м’ясоїдних.
- •Сингамоз птахів
- •Сирингофільоз птахів.
- •Сучасні антипротозойні лікувальні препарати та лікоопірність паразитів.
- •Сучасні лікувальні препарати за гельмінтозів та лікоопірність паразитів.
- •Сучасні лікувальні препарати за ектопаразитозів та лікоопірність паразитів.
- •Сучасні методи дослідження проміжних та резервуарних хазяїв.
- •Тейлеріози жуйних.
- •Токсоплазмоз м’ясоїдних
- •Трипаносомоз однокопитних.
- •Трихінельози – зооантропонози (діагностика).
- •Трихуроз свиней.
- •Хейлетіоз кролів.
- •Хоріоптози тварин.
- •58. Цистицеркоз бовісний.
- •Цистицеркоз целюлозний.
Криптоспоридіоз жуйних.
Гостра або підгостра антропозоонозна хвороба, що характеризується ушкодженням кишок і супроводжується діареєю, схудненням та загибеллю молодняку телят. У телят та інших ссавців паразитує два види збудника: Cryptosporidium muris і C. рarvum, що належать до родини Cryptosporidiidae класу Sporozoa.
Збудники. Ооцисти одноклітинних організмів мають овальну чи кулясту форму, вкриті щільною оболонкою. Розміри їх становлять 4 – 5 мкм у діаметрі. В ооцисті є 4 спорозоїти і залишкове тіло.
Цикл розвитку. Криптоспоридії — облігатно моноксенні паразити і їх розвиток подібний до життєвого циклу еймерій. Він включає три стадії: мерогонію, гаметогонію та спорогонію. Зараження тварин відбувається аліментарним шляхом при заковтуванні ооцист з кормом, молоком, водою. Спорозоїти досягають зони мікроворсинок кишок і затримуються на межі епітеліальної клітини, не проникаючи в її цитоплазму. Зовні вони оточені мембраною клітини. Спорозоїт перетворюється на трофозоїт. Згодом утворюється меронт. Меронти бувають двох типів. У меронтах першого типу формуються мерозоїти першого типу (безстатеве розмноження). З частини мерозоїтів першого типу утворюються меронти другого типу, в яких розвиваються макро- та мікрогаметоцити. Після копуляції гамет утворюється зигота, яка вкривається оболонкою і перетворюється на ооцисту. Спорогонія відбувається в кишках тварини.
Епізоотологічні дані. Криптоспоридіоз телят — досить поширена хвороба в
багатьох країнах світу. Інвазованість молодняку великої рогатої худоби може
сягати 100 % і завдавати значних економічних збитків. Хворіють переважно
тварини 1 – 3-тижневого віку. Джерелом інвазії є хворі телята, паразитоносії та люди. Чинники передавання — корм, вода, вим’я корів, забруднені ооцистами.
Можливе утробне зараження. Криптоспоридії не вважаються суворо специфічними паразитами. Збудниками від телят легко вдається заразити ягнят, поросят. Ооцисти зберігають свою життєздатність упродовж 6 міс і довше.
Патогенез та імунітет. Криптоспоридії уражують слизову оболонку кишок,
що призводить до її запалення. Значно знижується ферментативна актив-
ність кишок, унаслідок чого розвивається діарея. Умовно патогенна мікрофлора ускладнює запальний процес. Спостерігається зневоднення організму телят. Продукти запалення кишок всмоктуються в кров і зумовлюють загальну інтоксикацію.
Імунітет вивчено недостатньо. Можливо, у телят, що перехворіли, формується імунітет, оскільки дорослі тварини не хворіють і у них відсутнє криптоспоридіоносійство.
Клінічні ознаки. Інкубаційний період триває 3 – 7 діб. Перебіг хвороби
г о с т р и й. Хворі тварини відмовляються від корму, пригнічені, у них розвивається профузна діарея, фекалії сіро-жовтого чи жовто-оранжевого кольору. Відбувається швидке зневоднення організму, виснаження, очі западають в орбіти. Криптоспоридії в організмі тварин часто трапляються в комплексі з еймеріями, ешерихіями, клостридіями, сальмонелами, що значно ускладнює перебіг хвороби і може призводити до загибелі телят.
Патологоанатомічні зміни. Трупи виснажені. Слизова оболонка задньої третини тонких кишок запалена, вкрита значною кількістю слизу. Спостерігається атрофія і некроз ворсинок. Різко збільшені мезентеріальні лімфовузли.
Діагностика. Діагноз установлюють з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін. Остаточний діагноз підтверджується виявленням ооцист збудника у фекаліях. Мазки виготовляють зі свіжих фекалій (не пізніше як через 4 – 6 год після відбору), після висушування та фіксації метиловим спиртом або рідиною Никифорова їх фарбують карбол-фуксином за Циль-Нільсеном. Мазки можна також фарбувати за методами Кестера, Романовського. Застосовують серологічну діагностику.
Криптоспоридіоз телят слід диференціювати від еймеріозу.
Лікування. Ефективних методів лікування не розроблено. Хворим тваринам призначають симптоматичну й патогенетичну терапію.
Деякі автори рекомендують ампроліум, поліміксин. Призначають дієтичну
годівлю, відвар льону, препарати, що відновлюють водно-мінеральний обмін.
Профілактика та заходи боротьби. Потрібно створити оптимальні умови
годівлі й утримання як вагітних тварин, так і телят. Регулярно і ретельно прибирати приміщення, вивозити гній. Для дезінвазії приміщень застосовують 10%-й розчин формаліну і 5%-й розчин аміаку. На криптоспоридій згубно діє висушування та обпалювання відкритим полум’ям.
Хворих телят ізолюють і лікують. Обслуговуючий персонал ферм систематично обстежують на наявність ооцист у фекаліях. Проводять санітарнопросвітницьку роботу з тваринниками. На фермах облаштовують убиральні.