25.Злиття та поглинання: історичний ракурс.

А) 1887-1904 (більшість злиття здійснювались за принципів горизонтальної інтеграції. .Практично у всіх галузях господарювали монополії тобто єдині домінуючі фірми. Далі зявились під-ва , які можна вважати попередниками сучасних вертикально інтегрованих корпорацій. Відмінною рисою більшості злиттів в цей період був множинний хар-р: в 75% від заг обсягу злиттів було залучено принаймні по 5 фірм, в 26% з них приймали участь 10 і більше компаній. Іногда об’єднувались декілька сотен фірм)

Б) 1916-1929 (у зв’язку з дією антимонопольного законодавства злиття компаній в галузях приводить вже не до господарювання монополії, а олігополії. Для цієї хвилі більше чим для попередньої характерні вертикальні злиття і диверсифікація)

В) 60-70 роки ( всплеск злиття фірм, зайнятих в різних видах бізнесу, тобто злиттів конгломератного типу. З 1965 по 1975 рр 80% злиттів привели до виникнення конгломератів. Кількість чистих конгломератних злиттів зросло з 10.1% до 45%.Жорстке антимоноп законод-во обмежило горизонт і верик інтеграцію.)

Г) 80 роки (кількість конгломератних злиттів зменшилась. Більше того виникнення нових обєднань супроводжувались руйнуванням раніш створення конгломератів. Збільшується частка ворожих поглинань. Більш поширені горизонтальні злиття)

Д) 2 половина 90 років ( найбільш популярним типом злиття компаній являється горизонтальна інтеграція. Характерно обєднання транснац корпорацій. Великий розмах отримали злиття і поглинання у фін сфері).

26. Мотиви злиття і поглинань.

У найбільш поширеному розумінні злиття чи поглинання є одним із додаткових способів укрупнення бізнесу, розширення компанією своєї д-ті та сфер впливу на окремому ринку. Відповідно до загальноприйнятого за кордоном підходу під злиттям розуміють будь-яке об'єднання господарюючих суб'єктів, у результаті якого утворюється єдина ек одиниця із двох або більше раніше існуючих стр-р.

У відповідності з укр закон-вом під злиттям розуміється реорг-ція юрид осіб, при якій права й обов'язки кожного з них переходять до знову створеної юридичної особи відповідно до акту передачі. Отже, необхідною умовою оформлення угоди злиття компаній є поява нової юридичної особи, при цьому нова компанія утворюється на основі двох або декількох колишніх фірм, що втрачають повністю своє самостійне існування. Нова компанія бере під свій контроль і упр-ня всі активи й зобов'язання перед клієнтами компаній - своїх складових частин, після чого останні розпускаються. Наприклад, якщо компанія А поєднується з компаніями В и С, то в результаті на ринку може з'явитися нова компанія D (D=А+В+C), а всі інші ліквідуються.

У закордонній же практиці під злиттям може розумітися об'єднання декількох фірм, у результаті якого одна з них виживає, а інші втрачають свою самостійність і припиняють існування. У вітчизняному законодавстві цей випадок попадає під термін "приєднання", що припускає, що відбувається припинення діяльності одного або декількох юридичних осіб з передачею всіх їхніх прав і обов'язків товариству, до якого вони приєднуються (А=А+В+З).

Поглинання компанії можна визначити як взяття однією компанією іншу під свій контроль, упр-ня нею із придбанням абсолютного або часткового права власності на неї. Поглинання компанії найчастіше здійснюється шляхом купівлі всіх акцій під-ва на біржі, що означає придбання цього під-ва.

Теорія і практика сучасного корпоративного менеджменту висуває досить багато причин для пояснення злиття і поглинання компаній.

Одержання синергічного ефекту. Основна причина реструктуризації компаній у вигляді злиття і поглинання криється в прагненні одержати й підсилити синергічний ефект, тобто взаємодоповнююча дія активів двох або декількох підприємств, сукупний результат якого набагато перевищує суму результатів окремих дій цих компаній. Синергічний ефект у цьому випадку може виникнути завдяки: економії, обумовленої масштабами діяльності; комбінування взаємодоповнюючих ресурсів; фінансової економії за рахунок зниження трансакційних витрат; зростання ринкової міцності через зниження конкуренції (мотив монополії); взаємодоповнюваності в області НДДКР. Економія, обумовлена масштабами, досягається тоді, коли середня величина витрат на одиницю продукції знижується в міру збільшення обсягу виробництва продукції. Одне із джерел такої економії полягає в розподілі постійних витрат на більше число одиниць продукції, що випускається. Основна ідея економії за рахунок масштабу полягає в тому, щоб виконувати більший обсяг роботи на тих же потужностях, при тій же чисельності працівників, при тій же системі розподілу й т.д. Злиття також може виявитися доцільним, якщо дві або кілька компаній мають у своєму розпорядженні взаємодоповнюючі ресурси. Кожна з них має те, що необхідно для іншої, і тому їхнє злиття може виявитися ефективним. Ці компанії після об'єднання будуть коштувати дорожче в порівнянні із сумою їх вартостей до злиття, тому що кожна здобуває те, що їй не вистачало, причому одержує ці ресурси дешевше, ніж вони обійшлися б їй, якби довелося їх створювати самостійно. Мотив монополії. Часом під час злиття, насамперед, горизонтального типу, вирішальну роль грає прагнення досягти або підсилити своє монопольне положення. Злиття в цьому випадку дає можливість компаніям приборкати цінову конкуренцію: ціни через конкуренцію можуть бути знижені настільки, що кожний з виробників дістає мінімальний прибуток. Однак антимонопольне законодавство обмежує злиття з явними намірами підвищити ціни. Вигоди від злиття можуть бути отримані у зв'язку з економією на дорогих роботах з розробки нових технологій і створенню нових видів продукції, а також на інвестиціях у нові технології й нові продукти. Одна фірма може мати видатних дослідників, інженерів, програмістів і т.д., але не мати відповідні виробничі потужності, мережею реалізації, необхідними для одержання вигоди від нових продуктів, які ними розроблялися. Інша компанія може мати чудові канали збуту, але її працівники позбавлені необхідного творчого потенціалу. Разом же обидві компанії здатні плідно функціонувати. Через злиття можуть бути також з'єднані передові наукові ідеї й кошти, необхідні для їхньої реалізації.

Підвищення якості управління. Усунення неефективності. Злиття й поглинання компаній можуть ставити своєю метою досягнення диференційованої ефективності, що означає, що управління активами однієї з фірм було неефективним, а після злиття активи корпорації стануть більш ефективно керованими.

Податкові мотиви. Діюче податкове законодавство стимулює часом злиття й поглинання, результатами яких є зниження податків або одержання податкових пільг. Наприклад, високоприбуткова фірма, що несе значне податкове навантаження, може придбати компанію з більшими податковими пільгами, які будуть використані для створеної корпорації в цілому.

Диверсифікованість виробництва. Допомагає стабілізувати потік доходів, що вигідно й працівникам даної компанії, і постачальникам, і споживачам (через розширення асортиментів товарів і послуг). Цей мотив пов'язаний з надіями на зміну структури ринків або галузей, з орієнтацією на доступ до нових важливих ресурсів і технологій.

Різниця в ринковій ціні компанії й вартості її заміщення. Найчастіше простіше купити діюче підприємство, ніж будувати нове. Це доцільно тоді, коли ринкова оцінка майнового комплексу цільової компанії (компанії-мішені) значно менше вартості заміни її активів.

Різниця між ліквідаційною й поточною ринк вартістю (продаж "врозкид"). Інакше цей мотив можна сформулювати в такий спосіб: можливість "дешево купити й дорого продати". Нерідко ліквідаційна вартість компанії вище її поточної ринкової вартості. У цьому випадку фірма, навіть за умови придбання її за ціною трохи вище поточної ринкової вартості, надалі може бути продана "врозкид", вроздріб, з одержанням продавцем значного доходу.

Особисті мотиви менеджерів. Прагнення збільшити політичну вагу керівництва компанії. Безумовно, що ділові рішення щодо злиття й поглинання компаній ґрунтуються на економічній доцільності. Однак є приклади, коли подібні рішення базуються скоріше на особистих мотивах управлінців, ніж на економічному аналізі.

Крім традиційних мотивів інтеграції можуть зустрічатися й специфічні. Так, злиття для укр компаній являють собою один з деяких способів протистояння експансії на укр ринок могутніших західних конкурентів.